
- •2. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності.
- •3. Трудові норми моп. Конвенції та рекомендації моп. Основні конвенції моп в галузі охорони праці.
- •4. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •5. Оон. Вооз.
- •6. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •7.Основні вимоги до побудови та функціонування системи управління охороною праці. Забезпечення та функціонування , побудова суоп в організації.
- •9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників та посадових осіб і фахівців підприємства.
- •10. Пріоритет функцій забезпечення безпеки. Ефективність функціональної структури суоп.
- •11. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці
- •12. Галузеві системи управління охороною праці. Мета та принципи функціонування.
- •13. Організаційна та функціональна структура суопг
- •14. Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції
- •15. Служби охорони праці місцевих та державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •16. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •17. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •19. Дослідження і профілактика виробничого травматизму. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •20. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму і професійної захворюваності в галузі.
- •18. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь….
- •22. Загальні вимоги безпеки в галузі.
- •21. Аналіз умов праці у галузі за показниками важкості та напруженості трудового процесу.
- •23. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •24. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •Основні вимоги до систем вентиляції
- •25. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •26. Організація наукових досліджень на основі наукової проблеми в галузі охорони праці. Наукова база охорони праці.
- •27. Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •28.Органи державного нагляду за охороною праці. Держгірпронагляд.
- •29. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •30.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Страхові виплати. Обов’язки фонду.
25. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
Важкість та напруженість праці є одними з головних характеристик трудового процесу.
Важкість праці — це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму, що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.
Напруженість праці — характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.
Сукупність чинників трудового процесу і виробничого середовища, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконування нею трудових обов'язків складають умови праці.
Виробничий ризик — це ймовірність ушкодження здоров'я працівника під час виконання ним трудових обов'язків, що зумовлена ступенем шкідливості та/або небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.
.Статична робота пов'язана з фіксацією знарядь і предметів праці в нерухомому стані, а також з наданням людині робочої пози. При статичній роботі сприйняття навантаження залежить від функціонального стану тих чи інших м'язових груп. Особливістю статичної роботи є її виражена стомлююча дія, обумовлена довгостроковим скороченням і напруженням м'язів та відсутністю умов для кровообігу, унаслідок чого знижується подача кисню та відбувається нагромадження продуктів розпаду у клітинах. Тривала присутність осередку напруження в корі головного мозку, сформованого групою навантажених м'язів, призводить до розвитку стомлення (тимчасове зниження працездатності).
Динамічна робота — це процес скорочення м'язів, пов'язаний з переміщенням тіла чи його окремих частин у просторі. При динамічній роботі сприйняття навантаження залежить від ефективності систем, що поставляють енергію (серцево-судинна і дихальна), а також від їх взаємодії з іншими органами. Енергія, що витрачається при динамічній роботі перетворюється в механічну і теплову. Динамічні зусилля мають переривчастий характер, що сприяє більш повноцінному кровообігу і меншій стомлюваності м'язів. Робота на протязі тривалого часу без перерв на відпочинок призводить до зниження продуктивності праці і чим більше навантаження м'язів, тим швидше відбувається стомлення. Дослідження фізіології праці показали, що для виконання тривалої фізичної роботи важливо вибирати середні величини темпу і навантажень, при цьому стомлення буде виникати пізніше. Було також встановлено, що при активному відпочинку (зміна роду діяльності) відновлення працездатності людини відбувається швидше, ніж при пасивному відпочинку.
Статичне навантаження з енерговитратами понад 293Дж/с відноситься до важкого.
Ступінь емоційного навантаження на організм, що вимагає переважно інтенсивної роботи мозку по одержанню і переробці інформації, визначає напруженість праці. Крім того, при оцінці ступеня напруженості праці враховують ергономічні показники: змінність праці, позу, число рухів, зорову і слухову напруженість та ін.
Фізіологічною особливістю розумової праці є мала рухливість і вимушена одноманітна поза. При цьому послабляються обмінні процеси, що обумовлюють застійні явища в м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршується постачання кисню до головного мозку. Погіршується гострота зору, контрастна чутливість і зорова працездатність, в результаті чого збільшується час зорово-моторних реакцій. Тривале розумове навантаження впливає на психічну діяльність, погіршує функції уваги (обсяг, концентрація, переключення), пам'яті (короткочасної і довгострокової), сприйняття (збільшується частота помилок).