
- •2. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності.
- •3. Трудові норми моп. Конвенції та рекомендації моп. Основні конвенції моп в галузі охорони праці.
- •4. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •5. Оон. Вооз.
- •6. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •7.Основні вимоги до побудови та функціонування системи управління охороною праці. Забезпечення та функціонування , побудова суоп в організації.
- •9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників та посадових осіб і фахівців підприємства.
- •10. Пріоритет функцій забезпечення безпеки. Ефективність функціональної структури суоп.
- •11. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці
- •12. Галузеві системи управління охороною праці. Мета та принципи функціонування.
- •13. Організаційна та функціональна структура суопг
- •14. Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції
- •15. Служби охорони праці місцевих та державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •16. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •17. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •19. Дослідження і профілактика виробничого травматизму. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •20. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму і професійної захворюваності в галузі.
- •18. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь….
- •22. Загальні вимоги безпеки в галузі.
- •21. Аналіз умов праці у галузі за показниками важкості та напруженості трудового процесу.
- •23. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •24. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •Основні вимоги до систем вентиляції
- •25. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •26. Організація наукових досліджень на основі наукової проблеми в галузі охорони праці. Наукова база охорони праці.
- •27. Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •28.Органи державного нагляду за охороною праці. Держгірпронагляд.
- •29. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •30.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Страхові виплати. Обов’язки фонду.
19. Дослідження і профілактика виробничого травматизму. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
Метою дослідження виробничого травматизму є розробка заходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві. Найбільш поширеними взаємодоповнюючими методами дослідження виробничого травматизму є статистичний і монографічний. Але сьогодні все більше уваги приділяють економічному, ергономічному та психофізіологічному методам.
Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за декілька років. Дані для цього аналізу містяться в актах за формою Н-1 і в звітах по формі 7ТНВ.
Монографічний метод являє собою аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві технологічному процесу, обладнанню, ділянці виробництва. За цим методом поглиблено аналізуються всі обставини нещасних випадків і, за необхідності, виконуються відповідні дослідження та випробування.
Економічний метод полягає в визначенні економічної шкоди від заподіяного травматизму, визначенні економічної ефективності від затрат на розробку та впровадження заходів з охорони праці. Цей метод не дозволяє виявити причини травматизму і тому застосовується як доповнення до інших методів. Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи "людина - машина - виробниче середовище".
Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” одним із завдань страхування від нещасного випадку є проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці.
Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні.
До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки.
Заходи з виробничої санітарії передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи і засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих чинників. Це створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря; зниження рівнів шуму та вібрації; встановлення раціонального освітлення; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування.
Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних і технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих чинників (розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів та інше).
До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань охорони праці; технічних оглядів та випробувань транспортних і вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.
Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
Роботодавець на підставі актів за формою Н-1 та НПВ складає державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і подає її в установленому порядку відповідним організаціям, а також несе відповідальність за її достовірність згідно із законодавством.
Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.
Підприємства, органи, до сфери управління яких належать підприємства, а також Фонд ведуть облік усіх пов'язаних з виробництвом нещасних випадків.
Держпромгірнагляд, центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування ведуть оперативний облік пов'язаних з виробництвом нещасних випадків, потерпілих унаслідок групових нещасних випадків та нещасних випадків із смертельними наслідками, про які складено акти за формою Н-1.
Збирання статистичних даних та розроблення державної статистичної звітності про потерпілих від нещасних випадків на підприємствах, про які складено акти за формою Н-1 або НПВ, здійснюють органи державної статистики.
Основні причини виробничих травм та професійних захворювань є: організаційні, технічні, психофізіологічні та санітарно-гігієнічні.
Організаційні: порушення законодавчих актів з охорони праці, вимог інструкцій, правил і норм, відсутність або неякісне проведення інструктажу і навчання, невиконання заходів щодо охорони праці, невідповідність норм санітарно-гігієнічних факторів, несвоєчасний ремонт або заміна несправного і застарілого обладнання.
Технічні: невідповідність вимогам безпеки або несправність виробничого обладнання, інструменту і засобів захисту; конструктивні недоліки обладнання.
Психофізіологічні: помилкові дії працівника внаслідок втоми, надмірної важкості і напруженості роботи, монотонності праці, хворобливого стану, необережності.
Санітарно-гігієнічні: надмірні рівні шуму, вібрації; несприятливі метеорологічні умови; підвищений вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; наявність різних випромінювань вище допустимих значень; недостатнє або нераціональне освітлення; порушення правил особистої гігієни та інше.