4.Вимоги до змісту та якості магістерської роботи

4.1 Зміст магістерської роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до обраної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника підбирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.), нормативно-правові документи і складає проект плану, який обговорює з науковим керівником.

4.2 Зміст магістерської роботи має містити:

основну частину;

чотири розділи, кожен з яких має містити не менше трьох підрозділів;

висновки до кожного розділу;

висновки (загальні);

додатки;

список використаних літературних джерел, нормативних та інструктивно-методичних матеріалів.

За умов захисту магістерської роботи іноземною мовою до неї надається розгорнутий реферат на іноземній мові обсягом до 10 сторінок (додаток К).

4.3 Вступ розкриває сутність і стан проблеми (завдання), що досліджуються, та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Головним завданням вступу є обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми роботи, особливостей постановки і вирішення питань щодо конкретних умов дослідження. Крім того, у вступі слід чітко визначити мету та завдання (спираючись на зміст), предмет і об'єкт дослідження.

Обсяг вступу не має перевищувати 3-4 сторінки.

Далі наводиться загальна характеристика роботи за рекомендованою нижче послідовністю.

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми обґрунтовується актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі права (юридичної установи, організації, підприємства).

Висвітлення актуальності має бути коротким, але змістовним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми.

Мета і завдання дослідження

Формулюючи мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети, не слід формулювати її як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи.

Далі необхідно надати стислу характеристику об'єкта дослідження: власність, організаційно-правова форма, галузева приналежність; коли і ким засновано, місцезнаходження, матеріально-технічна база, основні напрями юридичної показники, чисельність працюючих. Бажано основні господарські та юридичні результати діяльності об’єкта дослідження за минулі роки навести у формі узагальненої таблиці.

Методи дослідження. Надається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

4.4. Перший розділ (теоретичний) може містити декілька підрозділів. Теоретичне обґрунтування предмета дослідження має визначати роль і місце явищ та процесів, які досліджуються у діяльності підприємства, юридичної установи, організації. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, надається огляд опублікованих статистичних даних з посиланням на джерела, нові нормативно-правові акти, іншу інформацію, пов'язану з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому - відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі надається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за проблемою, що досліджується. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, сутність, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, тобто чітко визначене теоретичне поле роботи, яке дає змогу перейти до конкретного аналітичного дослідження.

Текст потрібно ілюструвати графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 30% від загального обсягу магістерської роботи.

4.5. Другий розділ (аналітичний) може містити декілька підрозділів, які забезпечують логічну послідовність дослідження. Він має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Назви підрозділів другого розділу може бути такими :

Характеристика .... (предмет дослідження) на ....(база стажування з фаху).

Аналіз сучасного стану .... (юридичної діяльності) на ....(база стажування з фаху).

Дослідження ....(юридичних відносин) на ....(база стажування з фаху).

Зміст розділу складає: характеристика сучасного стану проблеми, що досліджується на базі стажування з фаху, діагностування юридичної діяльності під кутом зору обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Важливим є порівняльний аналіз теоретичного та практичного стану вирішення правових проблем , всі приклади наводяться лише з досліджуємої бази стажування з фаху(як є зараз, сучасний стан) . Результатом дослідження має стати критичний аналіз

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченнями та висновками, які дозволяють визначити сутність правових процесів, що спостерігаються в юридичній організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватись з урахуванням дій чинників позитивного та негативного характеру.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними юридичними документами, обов'язково супроводжуючи їх стислим коментарем.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час стажування з фаху.

Джерелом інформації є нормативно-правова база, планові й фактичні показники господарської діяльності, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень, інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час стажування за фахом.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ПЕОМ студент у магістерській роботі має показати вміння використовувати інформаційні технології та спеціальне прикладене програмне забезпечення, необхідно виконати основні етапи розв'язання задач на ПЕОМ: постановка задачі; параметризація; формалізація; підготовка вихідних даних; розв'язання задачі; верифікація; одержання вихідних звітів та їх аналіз.

Обсяг другого розділу – у межах 35% загального обсягу для магістерської роботи.

4.6 Третім розділом (рекомендаційним) магістерської роботи є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління юридичною діяльністю підприємств, установ, організацій на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження. Назва розділу формулюється таким чином:

Удосконалення ....(предмет дослідження) на ....(база стажування з фаху).

Шляхи вдосконалення ....(предмет дослідження) на ....(база стажування з фаху).

У цій частині наводиться обґрунтування заходів щодо поліпшення юридичної діяльності бази стажування з фаху. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітико-дослідницької частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами правової роботи з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента-випускника мають спрямовуватися на удосконалення діяльності юридичної служби підприємства, установи, організації, органу державної влади та управління, місцевого самоврядування

Детальні пропозиції щодо вдосконалення юридичної діяльності бази стажування з фаху мають відповідати темі дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у розділі 2, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків.

Пропозиції можуть бути найсміливіші, з найсучаснішого досвіду провідних юридичних установ (студент демонструє свою освіченість та світогляд), але якщо ця пропозиція зараз нездійсненна для бази практики, необхідно обов'язково це пояснити (відсутність коштів, недосконалість законодавства, непідготовленість кадрів тощо), тобто студент повинен демонструвати реалізм мислення та знання проблем реального об'єкта. У розрахунках для обґрунтування пропозицій необхідним є використання ПЕОМ.

Обсяг третього розділу магістерської роботи має становити до 30% загального обсягу магістерської роботи.

4.7. Четвертий розділ під назвою «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» має включати оволодіння вмінням забезпечити у професійній діяльності юриста заходи щодо охорони праці,безпеки життєдіяльності та цивільного захисту, які є загальними для галузей,напрямів суспільного життя . Тому під час стажування з фаху необхідним є вивчення реального стану цієї роботи, визначення організації системи охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту, внесення за необхідністю рекомендацій щодо її удосконалення згідно діючих нормативних вимог. Конкретний аналіз та пропозиції мають бути відображені у магістерській роботі, обсяг цього розділу має складати до 10% від її загального обсягу

8. Після кожного розділу необхідно зробити висновки (Висновки до розділу ...), в яких має бути відображено найбільш важливіші наукові та практичні результати.

9. Висновки (загальні) є стислим викладом підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті магістерської роботи та поставлених у вступі завдань, а також пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму правової діяльності підприємств, організацій, установ, які було детально обґрунтовано у розділі 3. У загальних висновках не можуть з'явитися пропозиції, які не було розглянуто у попередніх розділах магістерської роботи.

Обсяг загальних висновків не повинен перевищувати 2 сторінки від їх загальної кількості.

8. Додатки до магістерської роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Їх оформлюють на наступних сторінках, розміщуючи у порядку появи посилань у тексті роботи.

Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття роботи:

реальні нормативно-правові документи підприємства, установи, організації;

рекламні матеріали;

таблиці допоміжних цифрових даних (наводяться в додатках, якщо за обсягом перевищують одну сторінку);

інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, що розроблені в процесі виконання магістерської роботи;

ілюстрації допоміжного характеру.

8. Список використаних літературних джерел вимагає розміщення усіх використаних джерел інформації у порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно оформлювати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

Список літератури повинен містити не менше 50-60 назв з терміном видання переважно за останні 3-5 років. Посилання на них мають наводитись у вигляді порядкового номеру за списком джерел у квадратних дужках (наприклад, [19]). Якщо студент захищає магістерську роботу іноземною мовою, то список літератури має містити не менш 25% джерел на іноземній мові від їх загальної кількості.