6. Оформлення курсової роботи
Курсова робота може бути надрукована на друкарській машинці на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 або надрукована на комп’ютері шрифтом № 14 з інтервалом між рядками 1,5, а також може бути написана – чітко, розбірливо без помилок.
Текст роботи розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – 30 мм, правим – 10 мм, верхнім – 20 мм, нижнім – 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм.
Нумерація сторінок має бути наскрізною, починаючи із титульного аркуша і до останньої сторінки, арабськими цифрами по низу сторінки (наприклад, - 5 -). Нумерація проставляється, починаючи із вступу. Додатки, наведені в роботі, пронумеровуються.
Зміст роботи викладають на третій сторінці (після титульного аркуша та завдання на курсову роботу студента). В ньому послідовно перелічують всі частини курсової роботи і проти кожної назви праворуч визначають номер сторінки, з якої вона починається. Назви розділів, підрозділів та пунктів у змісті та тексті мають бути тотожними.
Вступ, кожний розділ і висновки, які розміщуються у вказаній послідовності, починають з нової сторінки. Їх назви необхідно писати посередині рядка жирним шрифтом.
Розділи позначаються арабськими цифрами, а підрозділи нумеруються цифрою розділу і підрозділу через крапку (1.1., 1.2., 2.1. і т.д.).
В тексті курсової роботи не повинно бути скорочень слів, виправлень та викреслень. Допускаються загальновживані скорочення (абревіатура).
Умовні позначки, таблиці, ілюстрації, формули повинні відповідати стандартам.
Посилання на літературні джерела вказують порядковими номерами за списком використаної літератури, наприклад, [12]. Якщо наводиться цитата, то в кінці її після лапок ставиться порядковий номер джерела і номер сторінки, на якій розміщена цитата, наприклад [12, с. 30]. Цитати у курсовій роботі, які наведені дослівно, заключаються в лапки. Якщо текст не приводиться дослівно, а викладається власними словами, то обов’язково має бути збережений його зміст.
Цифровий матеріал, як правило, подається у таблицях. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст. Всі таблиці слід нумеровати. Праворуч від тематичного заголовка з великої літери пишуть слово “Таблиця” та її порядковий номер. Знак № перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці в даному розділі, наприклад, таблиця 2.1 (перша таблиця другого розділу). Крапка в кінці назви таблиці не ставиться.
Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті (наприклад, див. табл. 2.1). У тексті повинні бути посилання на всі таблиці.
Кожна таблиця, як правило, розміщується на одній сторінці. Перенесення її на наступну сторінку допускається лише при необхідності. При цьому в правому верхньому кутку сторінки слід зазначити “Продовження таблиці …”. Кожна таблиця повинна мати посилання на джерело, на базі якого вона складена. Наявність в курсовій роботі ілюстрацій (схем, діаграм, графіків) дає змогу викласти матеріал більш доказово, наглядно, полегшує його сприймання.
Ілюстрації обов’язково повинні супроводжуватися коментарями. Всі ілюстрації нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і через крапку порядкового номера ілюстрації, наприклад: ілюстрація 1.2 – друга ілюстрація першого розділу. Ілюстрації розміщуються після посилання на них (наприклад: див. ілюстр. 1.2).
Формули, на які є посилання в тексті курсової роботи, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули, як правило, складається з номера розділу та порядкового номера формули, відокремлених крапкою.
Номер формули слід заключати в дужки і розміщувати на правому полі на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить. Значення символів формули подається з нового рядка у тій самій послідовності, у якій вони розміщені в формулі. Наприклад:
,
де Пр – середньорічний виробіток працівника, тис. грн.;
ВП – обсяг виробництва валової продукції, тис. грн.;
Т – середньорічна кількість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, чол.
У формулах перенесення допускаються на знак (=, +, -, *). У випадку переносу знаки повторюються на початку і в кінці рядка.
В кінці курсової роботи подають список використаної літератури. Бібліографія розміщується відповідно до встановлених правил і складається з переліку літератури та інших джерел, використаних при написанні роботи.
Список використаної літератури оформляють у такій послідовності:
Закони і законодавчі акти (у хронологічній послідовності).
Інструкції і нормативні акти міністерств та відомств (у хронологічній послідовності).
Спеціальна економічна література та інші джерела (в алфавітному порядку авторів та робіт).
Публікації у фахових періодичних виданнях (в алфавітному порядку авторів та робіт).
Всі джерела, включені до списку використаної літератури, нумерують послідовно (наскрізна нумерація).
По кожному літературному джерелу вказують прізвище і ініціали автора (авторів, якщо їх не більше трьох), назву статті, видання, рік видання та його номер, сторінки. Наприклад:
8. Сопко В.В. Бухгалтерський облік у підприємстві. – К.: Техніка, 1995. – 265 с.
В бібліографії статей надають прізвище і ініціали авторів, назву статті, видання, рік видання та його номер, сторінки. Наприклад:
11. Чорногор М.О. Особливості порядку сплати ПДВ торгівельними підприємствами / Галицькі контракти, -1998, №10, с. 169-172.
Обсяг курсової роботи повинен складати 30-40 сторінок. Бібліографія повинна представляти не менш, як 20 найменувань (в т.ч. джерел використаної літератури не менше 15).
В кінці роботи після списку використаної літератури розміщують і нумерують додатки (первинні документи, облікові реєстри, форми звітності та ін.), на які обов’язково повинні бути посилання по тексту роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований у горі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток”. Його слід позначати послідовно великими літерами україннської абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б, і т.д. Єдиний додаток позначається як дродаток А.