4. Складання бібліографії та вивчення літератури

Складання бібліографії та вивчення літератури ведеться під час підготовки і написання дипломної роботи.

Літературу студент підбирає самостійно. Під час складання бібліографії необхідно фіксувати бібліотечні шифри кожного джерела, щоб не витрачати часу на повторний пошук.

Роботу з літературою слід починати із складання правильного та повного списку підручників, навчальних посібників, книг, монографій.

Відібрані для використання літературні джерела рекомендується поділити на дві групи: ті, з якими достатньо ознайомитись з метою вивчення лише окремих питань, які відносяться до теми дипломної роботи і які необхідно вивчити повністю і законспектувати.

Методика вивчення літератури як основи наукових досліджень у дипломній роботі, залежить від характеру та індивідуальних особливостей студента (загальноосвітнього рівня, спеціальної підготовки, ерудиції, пам’яті, навичок, старанності тощо). Однак існують загальні правила роботи з літературою.

Літературу слід вивчати від простої, популярної (підручники, книги), до складної (монографії, наукові статті, теоретичні розробки, збірники наукових праць тощо). Спочатку вивчають загальну літературу, потім спеціальну вітчизняну, а потім зарубіжну.

Перш за все опрацьовується основна література (підручники, навчальні посібники, книги), потім прикладна (закони і законодавчі акти, інструкції і нормативні акти, статті тощо). Опрацювання книг передує статтям, література попередніх років видання вивчається після літератури останніх трьох років видання.

Працюючи над літературою, необхідно дотримуватись таких правил:

А) виділити основне у прочитаному;

Б) розібратись у термінології і незнайомих словах;

В) записати питання, що виникають під час роботи з літературою;

Г) після опрацювання літератури поставити перед собою контрольні питання.

Результати опрацювання літературних джерел необхідно зафіксувати у вигляді короткого викладення змісту роботи (виписки цитат, формул із виносками сторінок, на яких вони наведені в літературі). Ці виписки рекомендується робити в спеціальному зошиті, вказуючи в кожній публікації прізвище, ім’я, по-батькові автора, назву, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок в роботі (якщо використана журнальна стаття, то вказати назву журналу, рік видання та номер журналу). Виписки із літературних джерел мають бути короткими і чітко сформульованими.

Якщо в літературних джерелах є кілька думок з певного питання, то бажано навести всі водночас висловити свою точку зору.

Перед написанням курсової роботи весь зібраний матеріал необхідно переглянути і все зайве викинути.

5. Збір матеріалу, його обробка та написання курсової роботи

Важливим етапом виконання курсової роботи є збір та систематизація фактичного матеріалу. Студенти збирають та систематизують інформацію по курсовій роботі під час виконання науково-дослідних робіт та проходження практики.

Перед проходженням практики студентів консультують наукові керівники з конкретного напрямку досліджень, методиці збору та обробки інформації, її джерел.

Збір матеріалу починається тоді, коли студент приступає до вивчення особливостей об’єкта дослідження (за літературними джерелами, нормативними актами), спеціалізації господарства, зв’язків з іншими підприємствами, виробничої структури.

Одночасно необхідно дослідити питання, пов’язані з організацією виробництва та управління підприємством, вивчити вплив недоліків і переваг на стан бухгалтерського обліку.

При вивченні організації обліку в основних, підсобних промислових, допоміжних, обслуговуючих виробництвах і господарствах. Необхідно виходити не із загальних схем, інструкцій і положень, а із безпосереднього ознайомлення з плануванням і веденням обліку на цих ділянках облікових робіт.

З урахуванням цільового направлення і завдання необхідно:

• вивчити діючу практику ведення обліку і відповідність його сучасним вимогам управління виробництвом;

• розробити конкретні заходи, направлені на вдосконалення обліку.

Під час збору матеріалу слід враховувати основні вимоги, пред’явлені до інформації: повноту, порівняльність та достовірність.

Повнота полягає в тому, що студент має повністю охопити явище або елементи досліджуваного процесу, розглянути всі сторони проблеми.

Збір інформації для курсової роботи – форма вибіркового спостереження. За такого спостереження необхідно виконувати вимоги типовості фактів. Типові факти виступають особливою формою повноти даних.

Порівняльність полягає в тому, щоб зібрані в процесі вибіркового обстеження факти були взаємопов’язані, мали спільну основу. Порівняльність фактів дає змогу підсумувати їх та зробити на цій підставі загальні висновки, внести пропозиції.

Достовірність пов’язана з необхідністю отримання в результаті дослідження обґрунтованих та правильних висновків. Достовірною вважається інформація, яка відображає дійсні правдиві параметри явищ.

Зібраний практичний матеріал необхідно належно систематизувати і згрупувати. При цьому можуть використовуватися економіко-математичні методи, динамічні ряди, середні величини, індекси, лінійне програмування.

При підготовці роботи на першому етапі відбирається матеріал для включення його в певні розділи та підрозділи і складається детальний план викладення ілюстративного матеріалу та формуються основні висновки. Одночасно уточнюється план роботи і визначається необхідність у зборі додаткового матеріалу. В результаті цієї роботи складається перший варіант роботи.

На другому етапі написання курсової роботи визначаються основні напрямки висновків і пропозицій, що витікають із основного змісту роботи. Орієнтовно оцінюється можливість їх впровадження в практику роботи підприємств. Як підсумок цієї роботи формується перший варіант висновків і пропозицій. На наступному етапі додатково збирається необхідний матеріал, уточнюються окремі положення і остаточно формуються висновки і пропозиції.

На останньому етапі проводиться літературна обробка, написання курсової роботи та оформлення ілюстративного матеріалу.

У курсовій роботі слід додержуватись таких вимог:

• змістовність та конкретність викладення;

• системність і послідовність;

• виділення в тексті окремих абзаців (занадто великі фрагменти не сприяють розумінню викладеного матеріалу);

• завершеність викладення кожної думки;

• виключення тавтологій;

• належне оформлення курсової роботи.