96. Правовий статус учасників збройних конфліктів

Учасниками війни є не все населення воюючих держав, а тільки цілком визначена його частина — так звані законні учасники війни, діям яких надається державний характер. Під час збройних конфліктів населення, яке мешкає на території держави, ділиться на дві групи: те, яке стосується збройних сил (збройні сили, партизани і т.д.), і яке не стосується збройних сил (цивільне населення). У свою чергу, міжнародне право розрізняє дві категорії осіб, які належать до збройних сил воюючих сторін: 1) воюючі (комбатанти); 2) ті, які не беруть участь у боях (некомбатанти). Комбатанти — це особи, які входять до складу збройних сил воюючих сторін, що безпосередньо ведуть бойові дії проти супротивника зі зброєю в руках. Потрапивши в полон, комбатанти набувають статусу військовополонених. до комбатантів належать: — особовий склад регулярних збройних сил; — ополчення, добровольчі загони, як вхідні, так і не вхідні до складу регулярних збройних сил. — особовий склад рухів опору і партизанських формувань, — особи, які надають допомогу збройним силам, але участі в бойових діях не приймають; — члени екіпажів торгових суден і цивільних літаків, які надають допомогу воюючим; — населення, що при наближенні противника взялося за зброю, якщо воно відкрито носить зброю і дотримується законів і звичаїв війни.

97. Засоби та методи ведення війни.

Засоби - зброя, снаряди, речовини, що застосовується збройними силами воюючих сторін для завдання шкоди і ураження противника. Методи - це порядок використання засобів ведення війни. Заборонені методи : підступне вбивство або поранення осіб, які належать до військ противника, застосування тортур для отримання відомостей, геноцид, захоплення заручників; вбивство парламентера; пограбування міст, терор щодо місцевого населення; атака, знищення санітарних установ, історичних пам'ятків, транспорт; медичні чи наукові експерименти над людьми і т д. Заборонені засоби: кулі, які легко розвертаються в людському тілі; отрута, отруєна зброя, хімічна зброя, засоби впливу на природне середовище, осколки які важко виявити в тілі людини, міні-пастки, снаряди вагою менше 400 грамів...Але не забороняються військові хитрощі - підштовхнути до необережних дій.

98.Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.

Це співробітництво держав, спрямоване на розробку і координацію заходів щодо попередження, розкриття злочинів і поводження з правопорушниками, а також вироблення комплексних цілей і завдань з мінімізації транснаціональних і внутрішньодержавних протиправних діянь. Злочини міжнародного характеру: злочинів проти людства, транснаціональних злочинів, таких як незаконний обіг наркотичних і психотропних речовин, тероризм, піратство. + займається цим Г Асамблея + Основним органом, який координує діяльність держав у боротьбі з організованою злочинністю, є Економічна та Соціальна Рада, в яку входить Комісія з попередження злочинності й кримінального правосуддя. Відповідно до Статуту Міжнародного кримінального суд (1998) його юрисдикція поширюється на геноцид злочини проти людства, воєнні злочини. Для координації національних поліцейських структур боротьби зі злочинністю створено спеціальну Міжнародну організацію кримінальної поліції Інтерпол.( Україна учасник - створено Національне Центральні Бюро Інтерполу в Україні. + Європол. Продуктивним є співробітництво у рамках Співдружності Незалежних Держав. Одним з органів у СНД є Бюро координації боротьби з організованою злочинністю та іншими небезпечним видами злочинів. + Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р., про боротьбу з захопленням заручників 1979 р., Конвенцію про боротьбу з незаконним захопленням повітряних судів 1970 р.