Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори МПП.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
132.87 Кб
Скачать

85. Правовий режим відкритого моря та морського дна.

У Конвенції ООН із морського права 1982 р. відкритим морем названі всі частини моря, «які не входять ні у виключну економічну зону, ні в територіальне море або внутрішні води будь-якої держави, ні в архіпелажні води держави-архіпелагу» (ст. 86). Принцип свободи відкритого моря складається з свободи судноплавства, свободи риболовства, свободи прокладання підводних кабелів і трубопроводів, свободи польотів над відкритим морем, свободи будувати штучні острови та інші установки, що допускаються відповідно до міжнародного права, і свободи наукових досліджень. Свободами відкритого моря можуть користуватися всі держави, незалежно від того, чи мають вони морське узбережжя. Дер­жави, які за рівнем розвитку не спроможні мати або користу­ватися технологіями освоєння морського дна, а їх більшість, наполягають на встановленні для нього особливого правово­го режиму. Саме під впливом цієї більшості 1970 р. Генеральна Асамблея ООН рекомендувала виробити для нього спе­ціальний правовий режим.

86. Правовий статус іноземних морських торгівельних суден і військових кораблів. Прибережна держава може встановлювати стосовно іноземних суден такі види правового режиму: а) націо­нальний режим (такий же, який дається своїм суднам); б) режим найбільшого сприяння (надання умов не гірших, ніж ті, якими користуються судна будь-якої тре­тьої держави); в) спеціальний режим (наприклад, для суден із ядерними силовими установками, що перево­зять отрутні, хімічні й інші матеріали). Іноземні судна повинні у внутрішніх морських во­дах дотримуватися законів та інших правил, установ­лених прибережною державою, у відношенні іммігра­ційного, митного, санітарного контролю, безпеки плаван­ня, охорони навколишнього середовища. На іноземні торгові судна, до яких звичайно відно­сять усі судна, крім військових і використовуваних для публічних цілей (охорона узбережжя, рибоохорона і т.д.), що знаходяться у внутрішніх морських водах прибереж­ної держави, поширюється карна, цивільна й адміністра­тивна юрисдикція прибережної держави.

87.Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права.

Міжнародне повітряне право – галузь сучасного міжнародного права – сукупність принципів та норм, які регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права щодо використання повітряного простору з метою здійснення міжнародних польотів. Основним джерелом є конвенція "Про міжнародну цивільну авіацію" 1944 року(Чиказька конвенція) містить визначення терміна «міжнародне повітряне сполучення», як озна­чаюче повітряне сполучення, здійснюване через повіт­ряний простір над територією більш ніж однієї держа­ви. Міжнародні авіаційні регламенти – стандарти, практика і процедури, які ухвалюються радою Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО). Повітряний кодекс України. Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень.

принципи міжнародного повітряного права: свободи польотів у міжнародному повітряному просторі; поваги суверенітету держави над її повітряним простором; визнання національності судна на основі його ре­єстрації; забезпечення безпеки міжнародних повітряних сполучень; захисту повітряних суден від актів незаконного втручання; відшкодування збитків, завданих повітряним суднам.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]