
- •1.Поняття, предмет, функції міжнародного права.
- •2.Співвідношення міжнародного права та національного права.
- •3.Поняття міжнародного права як науки.
- •4.Суб’єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика.
- •6.Періодизація історії розвитку міжнародного права.
- •7.Міжнародне право у стародавні часи. ( чит)
- •8. Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
- •9.Основні ознаки сучасного міжнародного права.
- •10.Поняття, види джерел міжнародного права.
- •11.Міжнародний договір як джерело міжнародного права
- •12.Міжнародний звичай.
- •13.Допоміжні джерела міжнародного права.
- •14.Система міжнародного права.
- •16.Поняття, функції, природа основних принципів міжнародного права.
- •18.Нормативний зміст основних принципів міжнародного права.
- •19.Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин.
- •20.Поняття та ознаки, види суб’єктів міжнародного права.
- •21.Держави як основні суб’єкти міжнародного права.
- •23.Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •24.Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).
- •25.Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
- •26.Поняття, види, способи міжнародно-правового визнання.
- •27.Визнання держав.
- •28.Визнання урядів.
- •29.Поняття правонаступництва.
- •30.Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
- •32.Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •33.Поняття, ознаки міжнародного правопорушення.
- •34.Класифікація міжнародних правопорушень.
- •35.Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
- •Підстави звільнення від міжнародної відповідальності.
- •Міжнародно-правові санкції.
- •Поняття міжнародного договору та права міжнародних договорів.
- •Класифікація міжнародних договорів.
- •Форма, структура, мова та назва міжнародного договору.
- •Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.
- •Дія та підстави припинення дії міжнародних договорів.
- •Тлумачення міжнародних договорів.
- •Органи зовнішніх зносин держав та їх система.
- •Дипломатичне право: поняття, джерела. Дипломатична служба.
- •47.Функції дипломатичних представництв. Дипломатична пошта.
- •48.Статус персоналу дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.
- •49.Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •50. Консульське право: поняття та джерела.
- •51. Класи консульських установ. Порядок призначення на посаду консула.
- •52.Штатні та почесні консули.
- •53.Функції консульських установ. Консульська служба в Україні.
- •54.Привілеї та імунітети консулів та консульських установ.
- •55.Поняття, ознаки та види міжнародних організацій.
- •56.Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
- •57.Спеціалізовані установи оон.
- •58. Регіональні міжнародні організації
- •59.Міжнародні організації у Європейському регіоні(рє,обсє,снд)
- •60.Європейський союз.
- •61.Нато й Україна.
- •62.Поняття міжнародного захисту прав людини.
- •63.Міжнародні стандарти прав людини. Класифікація прав людини.
- •64. Міжнародні органи по захисту прав людини.
- •65. Поняття та способи набуття громадянства.
- •66. Втрата громадянства.
- •67. Фізичні особи з особливим правовим статусом.
- •68. Правонаступництво України після розпаду срср.
- •69. Право притулку.
- •70. Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •71. Поняття та склад державної території.
- •74. Демілітаризовані і нейтралізовані території.
- •75. Правовий режим Арктики та Антарктики
- •76.Міжнародні та багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.
- •77.Встановлення державних кордонів.
- •78.Вирішення територіальних спорів.
- •79. Поняття, сфера дії та кодифікація міжнародного морського права
- •80.Класифікація морських просторів.
- •81. Правовий режим внутрішніх морських вод.
- •82. Правовий режи територіального моря
- •83. Води державних архіпелагів
- •84. Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
- •85. Правовий режим відкритого моря та морського дна.
- •87.Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права.
- •88. Правова регламентація міжнародних повітряних сполучень.
- •89.Міжнародне космічне право та його джерела
- •90.Правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •91.Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів
- •92.Відповідальність за діяльність у космосі.
- •93. Поняття і система права збройних конфліктів
- •94. Міжнародне право та збройні конфлікти
- •95. Початок війни та його правові наслідки
- •96. Правовий статус учасників збройних конфліктів
- •97. Засоби та методи ведення війни.
- •98.Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.
- •99. Засоби мирного вирішення міжнародних спорів.
- •100. Поняття права міжнародної безпеки. Миротворчі операції.
- •101. Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин.
- •102.Правовий режим повітряних суден
- •103. Правовий статус цивільного населення. Військова окупація.
- •104. Закінчення війни та правові наслідки.
82. Правовий режи територіального моря
Територіальне море (територіальні води) — це морський пояс, розташований уздовж берега або безпосередньо за внутрішніми морськими водами прибережної держави і розташований під її повним суверенітетом. Острови, що знаходяться за межами територіального моря, мають своє власне територіальне море. Кожна держава має право встановлювати ширину свого територіального моря до межі, що не перевищує 12 морських миль. Зі 134 прибережних держав 78 держав установили 12-мильну зону (у тому числі Росія, Польща, Україна). Територіальне море є частиною території відповідної держави. У відповідності зі статтею 13 Закону України «Про державний кордон України» мирний прохід через територіальне море України здійснюється з метою його перетинання без заходу у внутрішні води України, або з метою заходу у внутрішні води і порти України, або виходу з них у відкрите море. Особливий порядок проходу через територіальні води встановлений для військових кораблів. Стосовно військових кораблів діє принцип імунітету державної власності, відповідно до яких вони вилучаються з-під юрисдикції прибережної держави. Існують три основних способи відліку територіальних вод: 1) від лінії найбільшого відливу уздовж берега прибережної держави; 2) якщо берегова лінія звивиста або порізана чи поблизу берега є ланцюг островів, може застосовуватися метод прямих вихідних ліній, що з'єднують найбільш виступаючі в море точки берега й островів; 3) від внутрішніх морських вод.
83. Води державних архіпелагів
Держава-архіпелаг означає державу, яка складається повністю з одного або більше архіпелагів і може включати інші острови. Нормативне регулювання вод, що оточують держа-ви-архіпелаги, відбулося на III Конференції з морського права. У статті 46 Конвенції ООН з морського права 1982 року дане визначення держави-архіпелагу, тобто держави, розташованої на архіпелазі: ця держава, що складається з одного або більше архіпелагів і може включати також інші острови. Архіпелаг же означає групу островів, включаючи частини островів, що з'єднують їхні води й інші природні утворення, що настільки тісно взаємозалежні, що такі острови, води й інші природні утворення складають єдине географічне, економічне і політичне ціле або історично вважаються такими. Довжина вихідних ліній не повинна перевищувати 100 морських миль. Конвенції держава-архіпелаг управі встановлювати морські і повітряні коридори з метою «безперервного і швидкого проходу іноземних суден... і прольоту іноземних літальних апаратів над ними». Малайський архіпелаг, Архіпелаг Траверсі, Соломонові острови (архіпелаг)….
84. Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
Прилегла зона — це пояс морських вод, що прилягає до територіального моря, у межах якого прибережна держава має право здійснювати контроль із метою недопущення порушень визначених правил (митних, фіскальних (податкових), імміграційних або санітарних). Прилегла зона також установлюється з метою реалізації покарання за порушення таких правил у межах території або територіальних вод прибережної держави. Прилегла зона може бути тільки чотирьох видів: митна; фіскальна; імміграційна; санітарна. Прилеглу (санітарну) зону встановили Аргентина, Венесуела, Індія; митну — Сирія, фіскальну — Індія, Югославія, Сирія; імміграційну — Індія, Португалія. Україна –ні. Виняткова або виключна (морська) економічна зона — прилеглі до територіальних вод прибережної держави території моря і континентального шельфу, максимальною шириною до 200 морських миль від найближчої точки берегової лінії, в межах яких держава має виключні права на розвідку, добування і керівництво всіма природними ресурсами даного регіону, створення і використання штучних островів, безпечних для довкілля установок і споруд, а також проведення наукових досліджень і зобов'язана охороняти і підтримувати екологічний баланс і порядок у цій зоні. Континентальний шельф - це затоплена морем частина материкової території.. Континентальний шельф багатий нафтою, газом, у його надрах залягають залізо, марганець і т.п.