
- •1.Поняття, предмет, функції міжнародного права.
- •2.Співвідношення міжнародного права та національного права.
- •3.Поняття міжнародного права як науки.
- •4.Суб’єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика.
- •6.Періодизація історії розвитку міжнародного права.
- •7.Міжнародне право у стародавні часи. ( чит)
- •8. Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
- •9.Основні ознаки сучасного міжнародного права.
- •10.Поняття, види джерел міжнародного права.
- •11.Міжнародний договір як джерело міжнародного права
- •12.Міжнародний звичай.
- •13.Допоміжні джерела міжнародного права.
- •14.Система міжнародного права.
- •16.Поняття, функції, природа основних принципів міжнародного права.
- •18.Нормативний зміст основних принципів міжнародного права.
- •19.Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин.
- •20.Поняття та ознаки, види суб’єктів міжнародного права.
- •21.Держави як основні суб’єкти міжнародного права.
- •23.Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •24.Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).
- •25.Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
- •26.Поняття, види, способи міжнародно-правового визнання.
- •27.Визнання держав.
- •28.Визнання урядів.
- •29.Поняття правонаступництва.
- •30.Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
- •32.Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •33.Поняття, ознаки міжнародного правопорушення.
- •34.Класифікація міжнародних правопорушень.
- •35.Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
- •Підстави звільнення від міжнародної відповідальності.
- •Міжнародно-правові санкції.
- •Поняття міжнародного договору та права міжнародних договорів.
- •Класифікація міжнародних договорів.
- •Форма, структура, мова та назва міжнародного договору.
- •Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.
- •Дія та підстави припинення дії міжнародних договорів.
- •Тлумачення міжнародних договорів.
- •Органи зовнішніх зносин держав та їх система.
- •Дипломатичне право: поняття, джерела. Дипломатична служба.
- •47.Функції дипломатичних представництв. Дипломатична пошта.
- •48.Статус персоналу дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.
- •49.Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •50. Консульське право: поняття та джерела.
- •51. Класи консульських установ. Порядок призначення на посаду консула.
- •52.Штатні та почесні консули.
- •53.Функції консульських установ. Консульська служба в Україні.
- •54.Привілеї та імунітети консулів та консульських установ.
- •55.Поняття, ознаки та види міжнародних організацій.
- •56.Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
- •57.Спеціалізовані установи оон.
- •58. Регіональні міжнародні організації
- •59.Міжнародні організації у Європейському регіоні(рє,обсє,снд)
- •60.Європейський союз.
- •61.Нато й Україна.
- •62.Поняття міжнародного захисту прав людини.
- •63.Міжнародні стандарти прав людини. Класифікація прав людини.
- •64. Міжнародні органи по захисту прав людини.
- •65. Поняття та способи набуття громадянства.
- •66. Втрата громадянства.
- •67. Фізичні особи з особливим правовим статусом.
- •68. Правонаступництво України після розпаду срср.
- •69. Право притулку.
- •70. Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •71. Поняття та склад державної території.
- •74. Демілітаризовані і нейтралізовані території.
- •75. Правовий режим Арктики та Антарктики
- •76.Міжнародні та багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.
- •77.Встановлення державних кордонів.
- •78.Вирішення територіальних спорів.
- •79. Поняття, сфера дії та кодифікація міжнародного морського права
- •80.Класифікація морських просторів.
- •81. Правовий режим внутрішніх морських вод.
- •82. Правовий режи територіального моря
- •83. Води державних архіпелагів
- •84. Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
- •85. Правовий режим відкритого моря та морського дна.
- •87.Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права.
- •88. Правова регламентація міжнародних повітряних сполучень.
- •89.Міжнародне космічне право та його джерела
- •90.Правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •91.Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів
- •92.Відповідальність за діяльність у космосі.
- •93. Поняття і система права збройних конфліктів
- •94. Міжнародне право та збройні конфлікти
- •95. Початок війни та його правові наслідки
- •96. Правовий статус учасників збройних конфліктів
- •97. Засоби та методи ведення війни.
- •98.Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.
- •99. Засоби мирного вирішення міжнародних спорів.
- •100. Поняття права міжнародної безпеки. Миротворчі операції.
- •101. Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин.
- •102.Правовий режим повітряних суден
- •103. Правовий статус цивільного населення. Військова окупація.
- •104. Закінчення війни та правові наслідки.
71. Поняття та склад державної території.
Державна територія – це частина простору Земної кулі і атмосфери, що є надбанням певного народу і у межах якого утворена цим народом держава здійснює належні їй суверенітет та територіальне верховенство. Приналежність території до держави означає, що держава виступає публічним володільцем належної їй території і будь-які зміни цієї території можливі винятково на публічно-правових підставах.
До складу території держави входять: сухопутний простір, тобто сухопутна територія материка та (або) островів; водна територія, яка складається із внутрішніх материкових і морських вод, а також територіального моря; повітряний простір держави, тобто частина атмосфери, що знаходиться над сухопутною та водною територіями держави. Верхня межа повітряного простору одночасно є лінією розмежування космічного та повітряного просторів. Висотний показник цієї лінії остаточно не визначений, але в силу звичаю вважається, що повітряний простір простягається до закінчення щільних шарів атмосфери, тобто орієнтовно до висоти в 100-110 км.; надра, тобто частина земної кори, що розташована під сухопутною та водною територією держави без обмеження по глибині (до центру Земної кулі).
72. Правовий режим державних кордонів Закон України "Про державний кордон України" визначає державний кордон як лінію і вертикальну поверхню, яка проходить по цій лінії, що зазначає кордони території України — суші, вод, надр, повітряного простору. Кордони мають важливе значення насамперед тому, що вони належним чином закріплені й визнані, визначають межі державної території, підтверджують право держави (титул) на дану територію. Лінія державного кордону встановлюється в результаті домовленості між суміжними державами, тобто шляхом укладення міжнародних угод. Розрізняють сухопутні, водні (морські) й повітряні кордони. За способом їхнього встановлення розрізняють кордони астрономічні, які проводяться по меридіанах і паралелях; орографічні, що проходять по місцевості з рахунком її рельєфу, і геометричні, тобто такі, що прокладаються нанесенням прямих ліній. Встановлення лінії державного кордону здійснюється у два етапи: спочатку державний кордон описується в міжнародному договорі, з вказівкою точних астрономічних координат або інших безсуперечних ознак (делімітація кордону), після чого наступає демаркація кордону, тобто перенесення на місцевість із встановленням "ясно бачених прикордонних знаків, форми, розмір і порядок встановлення яких визначається законодавством України і міжнародними договорами України" (ст. 4 Закону від 4 листопада 1991 р.), або каменів, надовбів, буїв тощо. Редемаркація — це відновлювання речових слідів демаркації. При редемаркації можливе уточнення територіальних кордонів суміжних держав.
73.Міжнародна (недержавна територія) та безядерні зони. За межами національної юрисдикції держав, тобто за межами державної території даної держави, зокрема за зовнішніми межами територіального моря, знаходяться великі простори морів і океанів, включаючи товщу морів і океанів, їх надра і повітряний простір над ними, а також космічний простір, не знаходяться під суверенітетом будь-якої держави. Юридичний статус таких просторів і їх правовий режим визначаються виключно нормами міжнародного права - загальноправових і конвенційними, іноді також додатково угодами між суміжними державами. Основну частину таких морських просторів складає простір «відкритого моря», загальний правовий режим якого визначається терміном-поняттям «свобода відкритого моря». Відповідно в складі морського простору виділені прилежащая (до територіального моря) зона, виняткова економічна зона і континентальний шельф. Повітряний простір включає в себе простір, що є інтегральною частиною державної території (національне повітряний простір), і простір за межами державної території, тобто повітряний простір. Космічний простір, розташоване в юридичному і фізичному сенсі за межами повітряного простору, не пристосоване для життя і діяльності людини, крім як усередині запускаються в космос спеціальних апаратів або пристроїв. Без'я́дерна зо́на — територія, вільна від випробування, виробництва, розміщення, зберігання і транзиту ядерної зброї, а також у межах — якої і проти якої виключається застосування ядерної зброї. Без'ядерні зони утворюють як регіони (наприклад, у 1967 було підписано Договір про заборону ядерної зброї в Латинській Америці), так і окремі держави (наприклад, у 1984 Гренландія оголосила свою територію без'ядерною зоною) чи частини держав (окремі територіально-адміністративні одиниці в США, Канаді, Японії оголосили себе вільними від ядерної зброї). 1991 року Верховна Рада України оголосила її без'ядерний статус.