- •1.Поняття, предмет, функції міжнародного права.
- •2.Співвідношення міжнародного права та національного права.
- •3.Поняття міжнародного права як науки.
- •4.Суб’єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика.
- •6.Періодизація історії розвитку міжнародного права.
- •7.Міжнародне право у стародавні часи. ( чит)
- •8. Класичне міжнародне право: поняття та основні інститути.
- •9.Основні ознаки сучасного міжнародного права.
- •10.Поняття, види джерел міжнародного права.
- •11.Міжнародний договір як джерело міжнародного права
- •12.Міжнародний звичай.
- •13.Допоміжні джерела міжнародного права.
- •14.Система міжнародного права.
- •16.Поняття, функції, природа основних принципів міжнародного права.
- •18.Нормативний зміст основних принципів міжнародного права.
- •19.Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин.
- •20.Поняття та ознаки, види суб’єктів міжнародного права.
- •21.Держави як основні суб’єкти міжнародного права.
- •23.Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •24.Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).
- •25.Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
- •26.Поняття, види, способи міжнародно-правового визнання.
- •27.Визнання держав.
- •28.Визнання урядів.
- •29.Поняття правонаступництва.
- •30.Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
- •32.Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •33.Поняття, ознаки міжнародного правопорушення.
- •34.Класифікація міжнародних правопорушень.
- •35.Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
- •Підстави звільнення від міжнародної відповідальності.
- •Міжнародно-правові санкції.
- •Поняття міжнародного договору та права міжнародних договорів.
- •Класифікація міжнародних договорів.
- •Форма, структура, мова та назва міжнародного договору.
- •Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.
- •Дія та підстави припинення дії міжнародних договорів.
- •Тлумачення міжнародних договорів.
- •Органи зовнішніх зносин держав та їх система.
- •Дипломатичне право: поняття, джерела. Дипломатична служба.
- •47.Функції дипломатичних представництв. Дипломатична пошта.
- •48.Статус персоналу дипломатичного представництва. Дипломатичні ранги.
- •49.Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •50. Консульське право: поняття та джерела.
- •51. Класи консульських установ. Порядок призначення на посаду консула.
- •52.Штатні та почесні консули.
- •53.Функції консульських установ. Консульська служба в Україні.
- •54.Привілеї та імунітети консулів та консульських установ.
- •55.Поняття, ознаки та види міжнародних організацій.
- •56.Оон: історія створення, правовий статус, головні органи.
- •57.Спеціалізовані установи оон.
- •58. Регіональні міжнародні організації
- •59.Міжнародні організації у Європейському регіоні(рє,обсє,снд)
- •60.Європейський союз.
- •61.Нато й Україна.
- •62.Поняття міжнародного захисту прав людини.
- •63.Міжнародні стандарти прав людини. Класифікація прав людини.
- •64. Міжнародні органи по захисту прав людини.
- •65. Поняття та способи набуття громадянства.
- •66. Втрата громадянства.
- •67. Фізичні особи з особливим правовим статусом.
- •68. Правонаступництво України після розпаду срср.
- •69. Право притулку.
- •70. Поняття та види територій в міжнародному праві.
- •71. Поняття та склад державної території.
- •74. Демілітаризовані і нейтралізовані території.
- •75. Правовий режим Арктики та Антарктики
- •76.Міжнародні та багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.
- •77.Встановлення державних кордонів.
- •78.Вирішення територіальних спорів.
- •79. Поняття, сфера дії та кодифікація міжнародного морського права
- •80.Класифікація морських просторів.
- •81. Правовий режим внутрішніх морських вод.
- •82. Правовий режи територіального моря
- •83. Води державних архіпелагів
- •84. Прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.
- •85. Правовий режим відкритого моря та морського дна.
- •87.Поняття та джерела, принципи міжнародного повітряного права.
- •88. Правова регламентація міжнародних повітряних сполучень.
- •89.Міжнародне космічне право та його джерела
- •90.Правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •91.Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів
- •92.Відповідальність за діяльність у космосі.
- •93. Поняття і система права збройних конфліктів
- •94. Міжнародне право та збройні конфлікти
- •95. Початок війни та його правові наслідки
- •96. Правовий статус учасників збройних конфліктів
- •97. Засоби та методи ведення війни.
- •98.Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.
- •99. Засоби мирного вирішення міжнародних спорів.
- •100. Поняття права міжнародної безпеки. Миротворчі операції.
- •101. Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних відносин.
- •102.Правовий режим повітряних суден
- •103. Правовий статус цивільного населення. Військова окупація.
- •104. Закінчення війни та правові наслідки.
35.Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
Поняття міжнародно-правової відповідальності можна визначити як юридичний обов'язок суб'єкта міжнародного права, який допустив правопорушення, ліквідувати наслідки шкоди, заподіяної іншому суб'єкту. У свою чергу, юридична відповідальність може бути адміністративною, цивільною, карною або іншою, в тому числі й міжнародною. Міжнародно-правова відповідальність може виражатися у вигляді політичної і матеріальної відповідальності. Кожна з них має свої форми вираження. До форм політичної відповідальності відносяться: сатисфакція, санкції, ресторації… Сатисфакція являє собою вимушений обов'язок винної сторони вибачитися, висловити співчуття з приводу того, що трапилося, запевнення в тому, що подібне не повториться, покарати конкретних винуватців.
Санкції виражаються у вживанні стосовно винної сторони примусових заходів, спрямованих на те, щоб якось її обмежити або покарати.
Ресторації виражаються у примусі винної сторони відновити попередній порушений нею стан. До форм матеріальної відповідальності належать: реституція, репарація, а також абсолютна відповідальність.
Реституція виражається у примусі винної сторони відновити порушений матеріальний стан потерпілої сторони.
Репарація виражається у примусовому відшкодуванні заподіяних збитків. Таке відшкодування може здійснюватися у грошовій або натуральній формі.
Абсолютна відповідальність виражається в необхідності відшкодування заподіяних збитків незалежно від конкретної наявності провини у завчасно обумовлених розмірах.
Підстави звільнення від міжнародної відповідальності.
обставини, що виключають відповідальність держав: згода держави; відповідні заходи у відношенні міжнародно-протиправного діяння; форс-мажор і непередбачений випадок; лихо; стан необхідності; самооборона.
Протиправність діяння держави, що не відповідає її міжнародному зобов'язанню, виключається, якщо діяльність держави була викликана форс-мажором (непереборною силою) або непередбаченим випадком (непередбаченими зовнішніми подіями). При форс-мажорі і непередбаченому випадку мова може йти про ситуації, викликані явищами природи (землетрус, повінь, епідемія, епізоотія і т.д.) або діяльністю людей.
Стан необхідності (стаття 33 Проекту) передбачає обставини, коли крайній небезпеці піддаються суттєві інтереси держави.
Міжнародно-правові санкції.
Санкції — це примусові заходи як збройного, так і неозброєного характеру, що застосовуються суб'єктами міжнародного права у встановленій процесуальній формі у відповідь на правопорушення. Санкції мають своїми цілями: припинення правопорушення; відновлення порушених прав; забезпечення відповідальності правопорушника. особливості застосування санкцій: застосовуються тільки санкції, дозволені міжнародним правом; вони не можуть нести превентивний (попереджувальний) характер, тому що їхньою метою є захисті відновлення вже порушених прав суб'єктів міжнародного права; міжнародно-правовими санкціями визнаються лише тільки заходи, застосовувані у відповідь на правопорушення;
У залежності від кількості потерпілих суб'єктів санкцыъ бувають: індивідуальні — коли санкції застосовуютьсяоднією потерпілою державою; колективні — коли примусові заходи застосовуються двома і більше потерпілими суб'єктами міжнародного права.У залежності від суб'єктів здійснення санкцій розрізняють: санкції, застосовувані в порядку самодопомоги; санкції здійснювані за допомогою міжнародних організацій. Реторсії — це застосовувані у відповідь на правопорушення відповідні примусові заходи суб'єкта, спрямовані на обмеження інтересів іншої держави, що охороняються міжнародним правом. ( підвищення мит на товари з цієї держави; уведення систем квот і ліцензій на торгівлю з даною державою; встановлення обмежень на імпорт товарів із цієї держави та інше. Репресалії — це відповідні примусові заходи, спрямовані на обмеження прав іншої держави, що вчинила правопорушення ( ембарго — заборона продавати товари, майно ітехнології на територію держави-порушника; бойкот — заборона купувати і ввозити на територію товари і майно, що походить з даної держави; заморожування авуарів (внесків) держави-порушника в банках, розташованих на своїй території; вилучення своїх внесків із банків держави-порушника. Особливим видом санкцій є самооборона, що знаходить вираження в застосуванні до правопорушника збройних заходів відповідно до Статуту ООН у відповідь на збройний напад.