3.2. Нумерація
Всі сторінки повинні бути пронумеровані. Список джерел та додатки також включаються в загальну нумерацію. Починається нумерація з титульного листа (на титульному листі (дві сторінки) та листі з завданням (дві сторінки) нумерація не проставляється, але вони включаються в загальну нумерацію сторінок), арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки у кінці.
Такі структурні частини курсової роботи як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки не мають порядкового номера. Тобто не можна нумерувати, наприклад, “1. ВСТУП” або “7. Додатки”.
Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка (наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка (наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Ілюстрації та таблиці нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації (таблиці) повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації (таблиці), між якими ставиться крапка, наприклад: рис.1.2 (другий рисунок першого розділу), таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією, а надпис “таблиця” із зазначенням номера розміщують у правому верхньому куті над заголовком таблиці.
Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу. У такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці слід пронумерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пишеться Продовж. табл.1.2.
Формули нумерують послідовно в межах розділу. Нумеруються лише ті формули, на які є посилання в подальшому в тексті. Номер формули повинен складатися з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
3.3. Ілюстрації, таблиці, формули
Ілюстрації в роботі можуть бути у вигляді рисунків, схем, креслень, графіків, фотографій тощо.
Ілюстрації можуть розміщуватись у тексті або на окремій сторінці (на наступній після згадування чи посилання на них).
Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу. Ілюстрації також повинні містити тематичний заголовок (стисла характеристика зображеного) та експлікацію (пояснення). Наприклад:
Рис. 1.7. Структура правової норми:
Гіпотеза;
Диспозиція;
Санкція.
При наявності на ілюстрації суцільної та розривної (пунктирної) чи іншої лінії після ілюстрації перед її назвою повинні бути подані умовні позначення з поясненням. Наприклад:
У
мовні
позначення: прямий взаємозв’язок
між показниками;
зворотний зв’язок..
У тому місці де викладається матеріал пов’язаний з ілюстрацією робиться посилання у вигляді виразу в круглих дужках. Наприклад: (рис. 3.1).
У вигляді таблиць, як правило, оформлюється цифровий матеріал.
Кожна таблиця повинна мати назву (заголовок) і порядковий номер, який вказується у правому верхньому куті над заголовком, а заголовок розміщується симетрично над таблицею.
Слово “таблиця” і заголовок пишуть з великої літери і не підкреслюють. Підзаголовок, якщо він самостійний, пишеться з великої літери, а якщо входить в одне речення із заголовком – з малої. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Приклад побудови таблиці зображено у додатку З.
Складаючи таблицю, необхідно врахувати таке:
цифри, що вносяться у таблицю, повинні мати однаковий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);
в асортиментних таблицях слід наводити як абсолютні, так і відносні показники;
якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж з двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом те ж, а далі – лапками;
замінювати лапками повторення цифр, знаків і хімічних символів не дозволяється;
якщо цифрові чи інші дані у будь-якому рядку таблиці не наводяться, то потрібно поставити риску;
якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (гр., см тощо) то її розміщують над таблицею;
цифри у графах таблиці повинні ставитися так, щоб класи чисел у всій графі розташовувались один під одним;
текст усіх рядків таблиці повинен починатися з великої літери;
якщо таблиця не вміщається на одній сторінці, можна перенести її на іншу. У такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці слід пронумерувати, а на іншій сторінці замість заголовка у правому верхньому куті пишеться Продовження таблиці 1.;
кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовки кожної графи чи рядка повинні бути по можливості короткими. Заголовки повинні починатися з великої літери, підзаголовки – з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої – якщо вони є самостійними;
графу п/п у таблицю вводити не потрібно.
На одній сторінці може розміщуватись декілька ілюстрацій чи таблиць, але вони обов’язково повинні бути розділені текстом. Не допускається розрив речення таблицею чи ілюстрацією.
Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще подати у вигляді графіків і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути короткими і не виходити за межі координатної сітки. На них обов’язково мають бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.
При використанні формул необхідно дотримуватись певних правил. Найбільші, довгі, громіздкі та нумеровані формули, розміщують на окремих рядках. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому в тексті. Номери формул пишуть арабськими цифрами біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.
Формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка.
За загальним правилом, формула входить до речення як його рівноправний елемент, тому, в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.