5.1. Професійний спорт в Україні

Створення національних структур професійного спорту і їхня інтеграція в систему міжнародного спорту.

Це напрямок розвитку спорту цілком залежить від ситуації, що склалася в міжнародному й американському професійному спорті.

У важкому положенні виявилися види спорту, у яких у закордонних країнах функціонують великі професійні ліги (баскетбол, хокей) або існує система змагань, у яких беруть участь команди авторитетних і тих, що мають могутню фінансову базу спортивних клубів (велосипедний спорт, автоспорт).

У цих видах спорту за короткий час відбувся інтенсивний відтік найсильніших спортсменів за рубіж, різке ослаблення клубних команд, зниження якостей національних чемпіонатів і, як наслідок, втрата інтересу до розвитку даних видів спорту як у державних структур, що об'єктивно не бачать перспектив у збірних команд у боротьбі за призові місця на чемпіонатах Європи і світу, Олімпійських іграх, так і з боку внутрішніх спонсорів, засобів масової інформації, глядачів.

На жаль, ігрові види, що в Україні могли б розвиватися як професійні (хокей, баскетбол), є одним з найбільш популярних видів спорту США.

На початку 90-х років НХЛ і НБА легко вийшли на ринок України і Росії і залучили у свої клуби більшість найсильніших спортсменів, а також талановитої молоді. Гравці, що не потрапили в склади клубів США, виявилися в різних професійних і напівпрофесійних європейських командах.

В останні роки в США і західній Європі досить інтенсивно йде процес професіоналізації інших ігрових видів спорту, зокрема волейболу і гандболу.

Більш благополучна ситуація склалася в тенісі і боксі.

За розвиток світового професійного тенісу в чоловіків відповідає Асоціація Тенісистів – професіоналів (АТП), у жінок – жіноча тенісна асоціація (ІТА), АТЛ – поєднує більш 200 найсильніших тенісистів, а ВТА – більш 100 спортсменів.

У тенісі працює понад 15 менеджерських агентств, зайнятих пошуком талановитих гравців і їх просуванням в еліту світового тенісу. Деякі з цих агентств допомогли ведучим спортсменам України швидко адаптуватися в систему професійного тенісу. Такі тенісистки, як сестри Бондаренко, Переюийніс, тенісисти Бубка, Андрій Медведєв і ін.

Подібна благополучна ситуація склалася в боксі. Після первісного Хаотичного від'їзду кращих боксерів на початку 90-х років у закордонні клуби, пішов етап становлення федерацій професійного боксу; створення спортивних клубів, у яких спортсмени одержали можливість готуватися до професійних турнірів; визнання національної федерації найбільш авторитетними міжнародними організаціями.

Відомі українські суперважкоатлети Віталій і Володимир Кличко, вдумливо і цілеспрямовано пішли по шляху багатьох видатних боксерів-професіоналів, що домоглися великих успіхів в аматорському боксі і цих успіхах, що використовували, як основу для переходу в професійний спорт.

В даний час на Україні створені три промоутерскі контори, що проводять міжнародні турніри професіоналів і одночасно фінансування підготовку спортсменів і їхніх боїв.

Ці контори створені в Києві, Донецьку, Львові.

У боксі і тенісі – інтеграція вітчизняного спорту в систему міжнародного професійного спорту протікає досить гармонійно: виступу найсильніших спортсменів у найбільших міжнародних турнірах супроводжуються постійним збільшенням кількості і підвищенням рівня змагань усередині країни, розширення кількості спортивних клубів, реальної конкуренції між ними.

Велосипед – зниження ефективності системи змагань, підготовки спортивного резерву, матеріально-технічного забезпечення виду спорту усередині країни.

Хоча кращі ведучі велосипедисти України успішно виступають у відомих закордонних клубах.

Визначені успіхи правила виявила федерація футболу країни. На початку 90-х років була сформована професійна футбольна ліга, початі зусилля побудувати роботу розвитку ліги, спираючи на передовий закордонний досвід.

Для цього минулого достатні передумови: величезна популярність цього виду спорту, достатку команд різних рівнів, розгалужений мережа стадіонів і учбово-спортивних баз, наявність безлічей шкіл підготовки резерву, багаті традиції вітчизняного футболу, велике кількість кваліфікованих тренерів, традиційно зацікавлені відношення керівників держави і регіонів до розвитку цього виду спорту й ін.

У процесі ліцензування клубів професійною футбольною лігою були обстежені стадіону, на яких проводяться матчі чемпіонату, на їхню відповідність технічним вимогам, поставлені задачі по реконструкції й устаткуванню стадіонів.

Стан фінансового забезпечення більшості клубів свідчить про те, що вони далекі від вимог, пропонованих до реального професійного спорту. Велика частина засобів на утримання клубів знадходить з місцевих бюджетів (близько 50%), спонсорів (близько 20%), інша частина – від власне господарської діяльності, що у значній мірі не зв'язана з одержанням засобів власне футболу.

У зв'язку з вимогами, пропонованими керівництвом Прем'єр-ліги, клубам необхідно мати річний бюджет не менш 5 млн. доларів США.

Зараз у зв'язку з підготовкою до проведення Євро 2012, побудовані і будуються нові сучасні стадіони в Дніпропетровську, Донецьку, Львові й ін., реконструюється національний стадіон у Києві.

Будуються 5-ти зоряні готелі, аеропорти, вокзали, автодороги.

Формування ефективної системи професійного спорту в країні – складний і тривалий процес, що вимагає спеціальних знань і високої кваліфікації людей, що взялися за його організацію, виняткової гнучкості при прийнятті рішень, уміння відмовлятися від помилкових позицій прагнення до постійного удосконалювання системи відповідно до закономірностей і принципами розвитку професійного спорту.