33.Теоретичні підходи до аналізу ринку праці.

Неокласичний підхід (А. Маршалл, А. Пігу, Дж. Пері, Р. Холл). Основним регулятором ринку праці виступає реальна заробітна плата. Неокласики вважали, що підвищення заробітної плати є основною причиною безробіття, а зниження заробітної плати нижче ціни рівноваги веде до появи дефіциту праці. Ці проблеми потрібно вирішувати за допомогою механізму ринкового саморегулювання. неможливі ні вимушене безробіття, ні тривалий дефіцит праці. Вони виключаються конкуренцією.

Кейнсіанці (Дж. Кейнс, Е. Домар, Дж. Робінсон, Ф. Харрод, Е. Хансен та ін.) розглядають ринкову систему при капіталізмі як недосконало конкурентну. Ринок праці, як і ринок продуктів є недосконалими. механізму автоматичної зміни цін, у тому числі й заробітної плати, і підтримки рівноваги на ринку праці не існує. за думкою Дж. Кейнса, взагалі не існує будь-якого ринкового механізму, який гарантує зайнятість та економічну стабільність. основним регулятором ринку праці і зайнятості в кейнсіанській моделі, є держава, яка повинна впливати на сукупний попит на товари і послуги, а через нього – на сукупний попит на працю.

Монетаристи та їх прихильники (М. Фрідмен, Ф. Махлуп, Л. Роббінс, Ф. фон Хайек та ін.), спираючись на класичну економічну теорію, відстоюють можливість досягнення макроекономічної стабільності і довгострокової рівноваги тільки в умовах повністю вільних, конкурентних ринків – з гнучкими цінами і заробітною платою, без втручання держави, монополій або профспілок. Центральною категорією монетариської моделі ринку праці є "природний рівень безробіття" (М. Фрідменом). На думку багатьох спеціалістів (О. Лівшиць, П. Самуельсон, В.Нордхаус) природний рівень безробіття – явище позитивне. . Врівноваження ринку, на їх думку, можливе через інструменти грошово-кредитної політики (облікову ставку НБУ, розміри обов’язкових резервів комерційних банків тощо).

Школа інституціоналістів (Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Митчелл) основну увагу приділяє аналізу професійних і галузевих розбіжностей в структурі робочої сили і відповідних рівнів заробітної плати.

Марксистська теорія розглядає ринок праці як ринок особливого товару "робоча сила". Тільки робоча сила в процесі виробництва створює нову вартість, тоді як інші види ресурсів лише переносяться на нову вартість самою працею.

34.Інфраструктура ринку праці.

Основними елементами інфраструктури РП є:

• Державна служба зайнятості (у деяких країнах – біржа праці);

• Державні центри підготовки кадрів;

• Комерційні центри підготовки, перепідготовки і працевлаштування;

• Молодіжні центри праці;

• Державний фонд сприяння підприємництву;

• Пенсійний фонд;

• Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

• Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

• Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• Фонди милосердя.

Існування перелічених складових інфраструктури було б неможливим без таких елементів як:

• комплекс регулювання заробітної плати (закони, договори, арбітраж, угоди і т. ін.);

• комплекс регулювання компенсацій (допомога по безробіттю, підйомні при зміні місця проживання і т. ін.);

• закони, нормативні акти;

• професійні спілки;

• конфедерації і спілки роботодавців.