
- •30.Особливості товару "робоча сила".
- •32.Сегментація ринку праці за різними ознаками.
- •33.Теоретичні підходи до аналізу ринку праці.
- •34.Інфраструктура ринку праці.
- •35.Функції державної служби зайнятості.
- •36.Характеристика сучасного етапу функціонування ринку праці України.
- •37.Поняття зайнятості населення, її види.
- •За статево-віковою ознакою:
- •38.Форми зайнятості населення.
- •39.Активні і пасивні методи регулювання зайнятості.
30.Особливості товару "робоча сила".
РС є живим товаром, купівля якого має назву найму. Тому робоча сила називається найманою робочою силою, а працівник – найманим працівником.
РС не відчужується від його власника в процесі купівлі-продажу. Працівник продає користування своєю робочою силою на певний час. Відносини між найманим робітником і роботодавцем юридично оформлюються трудовим договором.
РС передбачає продовження безперервних відносин роботодавця і найманого працівника з моменту найму аж до звільнення останнього.
РС створює дохід суспільства (новостворену вартість), який є джерелом заробітної плати, прибутку, процента, ренти, дивідендів, коштів на накопичення, розширення виробництва.
РС не є резервом виробництва як інші товари.
РС потребує додаткових життєвих благ для підтримки.
Найманий робітник дозволяє використовувати свої здібності раніше, ніж вони оплачуються, тобто працівник начебто кредитує підприємство.
РС не знижується при використанні.
РС навіть однакового професійного рівня у різних індивідів різна.
31.Фактори пропозиції робочої сили і попиту на неї.
Реальна заробітна плата, яка є основним матеріальним стимулом: чим вище її рівень, тим більше працівників пропонують свою працю і тим довше вони прагнуть працювати.
Прихильність до професії.
Престижність праці і підприємства – роботодавця.
Міра відповідальності, яка вимагається від працівника.
Можливість реалізувати свої творчі здібності.
Культурні і релігійні інтереси.
Атмосфера в колективі та таке інше.
Індивіди, що пропонують свої трудові послуги, співвиміряють свій дохід із втратами вільного часу через необхідність роботи за наймом. Спочатку вони віддають перевагу робочому, а не вільному часу, тому що можливе збільшення останнього сприймається як втрата частини доходу (ефект субституції, або заміщення). Однак в подальшому, коли матеріальна забезпеченість і рівень життя суттєво зростають, працівники намагаються збільшити свій вільний час (ефект доходу).
Ця тенденція проявляється ще в позаминулому віці у вигляді скорочення робочого тижня і характерна для країн, де високий рівень добробуту забезпечує людині можливість більше часу витрачати на дозвілля.
Вирішальний вплив на ситуацію на ринку праці мають наступні фактори попиту на робочу силу:
Фонд оплати праці, який має роботодавець для найму визначеної кількості працівників. Розмір цього цільового фонду є основним економічним фактором попиту на працю. Висока заробітна плата обмежує можливості підприємця у наймі додаткових працівників, скорочує його попит, і навпаки.
Попит на продукцію підприємства, оскільки послуги праці необхідні саме як виробничий ресурс. Інакше кажучи, попит на працю є похідною від ринкового попиту на продукцію.
Стан виробництва (особливості технології; розміри та ефективність капіталу, що застосовується; досконалість методів організації виробництва і праці тощо).
Якість праці (освіта, професіоналізм, продуктивність праці, новаторство працівника).