
- •Лекція № 1. Дискретне і безперервне
- •Вступ|вступ|
- •Рахункові і незліченні числові множини|безліч|
- •Лекція № 2. Основи математичної логіки
- •Логічні вислови|висловлювання|, зв'язки|в'язки| і операції
- •Набір істиннісних значень 0001 відповідає результатам операцій:
- •Пропозиціональні змінні і формули
- •Булеві функції
- •Основні еквівалентності:
- •Предикати
- •Лекція № 3. Множини|безліч| і підмножини
- •Завдання|задавання| множин|безлічі|
- •Парадокс Рассела
- •Порівняння множин|безлічі|
- •Операції над множинами|безліччю|
- •Властивості операцій над множинами|безліччю|
- •Проблема континууму
- •Лекція № 4. Математична індукція і біном ньютона
- •Види доказу
- •Сума непарних чисел
- •Сума натуральних чисел
- •Знову рахуємо підмножини
- •Біноміальні коефіцієнти
- •Трикутник Паскаля
- •Біном Ньютона для дробових і негативних|заперечних| показників
- •Гамма-функція
- •Лекція № 5. Комбінаторика
- •Вступ|вступ|
- •Розміщення без повторень
- •Поєднання без повторень
- •Розміщення з|із| повторенням
- •Поєднання з|із| повторенням
- •Формула Стірлінга
- •Підстановки
- •Лекція № 6. Числа фібоначчі і прості числа
- •Завдання|задача| Фібоначчі
- •Сума чисел Фібоначчі
- •Формула для чисел Фібоначчі
- •Прості числа
- •Лекція № 7. Кодування
- •Вступ|вступ|
- •Алфавітне кодування
- •Роздільні схеми
- •Перешкодостійке кодування
- •Лекція № 8. Шифрування
- •Вступ|вступ|
- •Модулярна арифметика
- •Шифрування з|із| відкритим|відчиненим| ключем|джерелом|
Набір істиннісних значень 0001 відповідає результатам операцій:
0 & 0 = 0;
0 & 1 = 0;
1 & 0 = 0;
1 & 1 = 1.
Як
відомо, в арифметиці спочатку виконуються
операції множення або
ділення|поділки,розподілу,поділу|,
а потім – складання або віднімання.
Логічні зв'язки|в'язки|
також підкоряються подібному правилу.
Пріоритет застосування|вживання|
зв'язок|в'язок|
зростає в наступному|слідуючому|
порядку|ладі|:
&,
!. Щоб змінити|поміняти|
цей порядок|лад|,
то, як і в арифметиці, необхідно
використовувати дужки.
Пропозиціональні змінні і формули
Змінна, значеннями якої є|з'являються,являються| вислови|висловлювання|, називається пропозиціональною| змінною. Поняття пропозиціональної| формули вводиться|запроваджується| по індукції:
вираз|вираження|, що складається тільки|лише| з пропозиціональній| змінної, є|з'являється,являється| пропозициональною| формулою;
якщо
і
– пропозиціональні| формули, то кожний з виразів
,
(
),
(
),
(
)
і (
)
– пропозиціональна|
формула;
послідовність символів тільки|лише| тоді є|з'являється,являється| пропозиціональною| формулою, коли вона побудована|споруджена| відповідно до 1) і 2).
Приклад|зразок| 2.2. Приклади|зразки| пропозиціональних| формул:
,
.
Булеві функції
Функція, у|в,біля| якої аргументи пробігають множину|безліч| {0,1} і яка приймає значення з|із| тієї ж множини|безлічі| {0,1}, називається функцією алгебри логіки або булевою функцією.
Особливе значення мають так звані елементарні булеві функції. Двомісними елементарними булевими функціями є|з'являються,являються| кон'юнкція, диз'юнкція, імплікація, сума по модулю 2, эквіваленція|, штрих Шефера і стрільця Пірсу. Символи А1 і А2 з|із| табл. 2.2 слід в цьому випадку тлумачити як булеві змінні {0,1}.
Є|наявний|
дві одномісні булеві функції, залежні
від x:
тотожна
функція і
заперечення
.
Це елементарні функції (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
x |
|
|
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Є|наявний| дві нуль-місцеві елементарні булеві функції: це константи 0 і 1. Кожній пропозиціональній| формулі можна зіставити булеву| функцію. Булева функція, зіставлена пропозиціональній| формулі Н, називається функцією істинності формули Н.
Хай|нехай|
– функція істинності
(i
=1, 2); хай|нехай|
{
}
– безліч тих змінних, які зустрічаються
хоч би в одній з функцій
і
.
Пропозиціональні формули
і
називаються еквівалентними,
якщо на всякому|усякому|
наборі (
)
значень змінних
значення функцій
і
співпадають|збігаються|
(еквівалентність позначають|значать|
як:
).
Основні еквівалентності:
– правило
зняття подвійного заперечення;
Н&НН – ідемпотентність| кон'юнкції;
Н
Н
Н
|
–
ідемпотентність
|
диз'юнкції;
Н1*Н2 Н2*Н1 – комутативність зв'язки|в'язки| * (символ * є|з'являється,являється| загальним|спільним| позначенням для зв'язок|в'язок|: &, , );
(Н1*Н2)*Н3 Н1*( Н2*Н3) – асоціативність зв'язки|в'язки| *;
Н1&( Н2 Н3 ) (Н1 &Н2) (Н1 &Н3) – дистрибутивність («distributivus» – розподільний) кон'юнкції щодо|відносно| диз'юнкції;
Н1 ( Н2&Н3 ) (Н1 Н2)& (Н1 Н3) – дистрибутивність диз'юнкції щодо|відносно| кон'юнкції;
і
– закони де|
Моргана;
Н1 (Н1&Н2 ) Н1 и Н1 &(Н1 Н2 ) Н1 – закони поглинання;
і
– закон
суперечності|протиріччя|;
– закон
виключеного третього;
;
;
;
.