
- •Лекція № 1. Дискретне і безперервне
- •Вступ|вступ|
- •Рахункові і незліченні числові множини|безліч|
- •Лекція № 2. Основи математичної логіки
- •Логічні вислови|висловлювання|, зв'язки|в'язки| і операції
- •Набір істиннісних значень 0001 відповідає результатам операцій:
- •Пропозиціональні змінні і формули
- •Булеві функції
- •Основні еквівалентності:
- •Предикати
- •Лекція № 3. Множини|безліч| і підмножини
- •Завдання|задавання| множин|безлічі|
- •Парадокс Рассела
- •Порівняння множин|безлічі|
- •Операції над множинами|безліччю|
- •Властивості операцій над множинами|безліччю|
- •Проблема континууму
- •Лекція № 4. Математична індукція і біном ньютона
- •Види доказу
- •Сума непарних чисел
- •Сума натуральних чисел
- •Знову рахуємо підмножини
- •Біноміальні коефіцієнти
- •Трикутник Паскаля
- •Біном Ньютона для дробових і негативних|заперечних| показників
- •Гамма-функція
- •Лекція № 5. Комбінаторика
- •Вступ|вступ|
- •Розміщення без повторень
- •Поєднання без повторень
- •Розміщення з|із| повторенням
- •Поєднання з|із| повторенням
- •Формула Стірлінга
- •Підстановки
- •Лекція № 6. Числа фібоначчі і прості числа
- •Завдання|задача| Фібоначчі
- •Сума чисел Фібоначчі
- •Формула для чисел Фібоначчі
- •Прості числа
- •Лекція № 7. Кодування
- •Вступ|вступ|
- •Алфавітне кодування
- •Роздільні схеми
- •Перешкодостійке кодування
- •Лекція № 8. Шифрування
- •Вступ|вступ|
- •Модулярна арифметика
- •Шифрування з|із| відкритим|відчиненим| ключем|джерелом|
Лекція № 6. Числа фібоначчі і прості числа
Завдання|задача| Фібоначчі
Італійський математик Леонардо Фібоначчі жив в 13 сторіччі|столітті| і одним з перших в Європі став використовувати арабські (індійські) цифри. Він придумав|вигадав| дещо штучне завдання|задачу| про кроликів, яких вирощують на фермі, причому всі вони вважаються|лічаться| самками, самці ігноруються. Кролики починають|розпочинають,зачинають| розмножуватися після того, як їм виповнюється два місяці, а потім кожен місяць народжують по кролику. Кролики ніколи не вмирають|помирають,умирають|.
Потрібно визначити, скільки кроликів буде на фермі через n місяців, якщо в початковий момент часу був тільки|лише| один новонароджений кролик.
Очевидно,
що фермер має одного кролика в перший
місяць і одного кролика – в другий
місяць. На третій місяць буде вже два
кролики, на четвертий – три і т.д.
Позначимо кількість кроликів в n
місяці як
.
Таким чином:
,
,
,
,
,
…
Можна
побудувати|спорудити|
алгоритм, що дозволяє знайти
при будь-якому n.
Згідно
умові завдання|задачі|
загальна|спільна|
кількість кроликів
в n+1
місяці розкладається на три складові:
одномісячні кролики, не здібні до розмноження, в кількості
;
кролики, здібні до розмноження, в кількості
;
новонароджені кролики, їх кількість також рівна
.
Таким чином, одержимо|отримаємо|
. (6.1)
Формула (6.1) дозволяє обчислити|обчисляти,вичислити| ряд|лаву,низку| чисел: 0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89, 144, 233, 377, 610, 987, 1597 , ...
Числа в даній послідовності називаються числами Фібоначчі.
Якщо прийняти і , то за допомогою формули (6.1) можна визначити всю решту чисел Фібоначчі. Формула (6.1) називається рекурентною формулою (recurrence – «повернення» на латині).
Перш ніж рухатися|сунутися| далі, розглянемо|розгледимо| наступне|таке| питання. Припустимо|передбачимо|, що є|наявний| сходи в n сходинок. Ми можемо підніматися|підійматися| по ній з|із| кроком в одну сходинку, або – з|із| кроком в дві сходинки. Скільки існує комбінацій різних способів підйому?
Якщо n = 1, є|наявний| тільки|лише| один варіант рішення задачі. Для n = 2 існує 2 варіанти: два одиничні|поодинокі| кроки або один подвійний. Для n = 3 існує 3 варіанти: три одиничні|поодинокі| кроки, або один одиничний|поодинокий| і один подвійний, або один подвійний і один одиничний|поодинокий|.
У наступному|такому| випадку n = 4, маємо 5 можливостей|спроможності| (1+1+1+1, 2+1+1, 1+2+1, 1+1+2, 2+2).
Для
того, щоб відповісти на поставлене
питання при довільному n,
позначимо кількість варіантів як
,
і спробуємо визначити
по відомих
і
.
Якщо ми стартуємо з одиничного|поодинокого|
кроку, то маємо
комбінацій для n
сходинок,
що залишилися. Якщо стартуємо з подвійного
кроку, то маємо
комбінацій для тих, що залишилися n–1
сходинок. Загальна|спільна|
кількість варіантів для n+1
сходинок рівно
. (6.2)
Одержана|отримана|
формула як близнюк нагадує формулу
(6.1). Проте|тим
не менше|,
це не дозволяє ототожнювати кількість
комбінацій
з|із|
числами Фібоначчі
.
Ми бачимо, наприклад, що
,
але|та|
.
Проте|однак|
має місце наступна|слідуюча|
залежність:
.
Це
справедливо для n
= 1, 2, і також справедливо для кожного n.
Числа Фібоначчі і кількість комбінацій
обчислюються за однією і тією ж формулою,
проте|однак|
початкові значення,
і
у|в,біля|
них розрізняються.