16. Поняття фінансового механізму, його структура

Фіна́нсовий механі́зм — сукупність форм і методів створення та використання фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, суб'єктів господарювання і населення. Застосовується з метою створення сприятливих умов для економічного і соціального розвитку суспільства. Структура фінансового механізму Основними складовими фінансового механізму є:Фінансове планування, Фінансові показники, Фінансові важелі,Норми і нормативи, Фінансове право, Інформаційне забезпечення, Фінансовий контроль.

17. Економічна сутність фінансових ресурсів, джерела їх утворення та напрями використання

"Фінансові ресурси - це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового внутрішнього продукту за певний період"5. На нашу думку, наведені визначення недостатньо точно характеризують суть фінансових ресурсів, оскільки перше з них не відображає джерела утворення цих ресурсів, а друге - не показує мети їх формування. З наведених визначень випливає, що фінансовими ресурсами виступають грошові кошти, які можуть бути використані за цільовим призначенням. Джерелами формування фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт, який виступає у формі внесків учасників, прибутку, амортизаційних відрахувань, цільового фінансування, благодійних внесків тощо. Метою формування фінансових ресурсів є їх спрямування на соціально-економічний розвиток шляхом поповнення фонду відшкодування, утворення фонду споживання і фонду нагромадження відповідних суб'єктів суспільства. Фінансові ресурси - це власні грошові нагромадження й доходи, які створюються у процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту, та залучені й позикові грошові кошти, що зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення суспільного відтворення і задоволення інших потреб суб'єктів суспільства. Вони можуть бути спрямовані на розширене відтворення, утримання і розвиток соціальної інфраструктури, споживання та залишатися у резерві.

18. Фінансове планування та прогнозування

Тобто прогнозування – це формування висновку щодо розвитку подій (процесів, явищ) у майбутньому. Фінансове прогнозування та планування – це такі види діяльності з передбачення подій (процесів, явищ), які здійснюються за допомогою грошей. Фінансове планування, на відміну від фінансового прогнозування, стосується тих процесів, на які ми маємо безпосередній вплив і результати розвитку яких ми визначаємо. Об’єктом фінансового планування є процеси, що пов’язані з грошовими відносинами. Предметом у фінансовому плануванні є грошові потоки та фінансові показники, що відображають відносини господарської діяльності в суспільстві. Фінансове планування можна класифікувати за різними ознаками. 1. За терміном: а) довгострокове або стратегічне планування (понад рік); б) поточне або середньострокове планування (до року); в) оперативне, або короткострокове планування 2. За напрямком грошових потоків:а) планування вхідних грошових потоків (доходів); б) планування вихідних грошових потоків (видатків); в) планування прибутку. 3. За ресурсами, які плануються:а) фінансове планування основного капіталу; б) фінансове планування оборотного капіталу; в) фінансове планування людського капіталу. 4. За видами діяльності:а) фінансовий план реалізації продукції; б) фінансовий план виробничої діяльності; Всі види фінансових планів тісно пов’язані між собою і складають систему фінансового планування. Фінансове планування повинно бути спрямоване на кінцеву мету кожного підприємства – задоволення потреб людини.