56. Фінанси громадських організацій, профспілкових організацій, політичних партій та доброчинних фондів.

Громадські організації створюються для задоволення та захисту соціальних, економічних, національно-культурних, інших спільних інтересів громадян. Політичні партії об'єднують громадян прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади. Доходи громадських організацій та політичних партій формуються за рахунок, вступних та членських внесків, поступлень від належних їм комерційних структур, від проведення платних заходів, добровільних та спонсорських пожертвувань фізичних та юридичних осіб. Громадські організації та політичні партії це некомерційні організації і тому вони не сплачують податок на прибуток, мають пільги по деяким іншим податкам і зборам. Професійні спілки найбільш чисельні самодіяльні громадські організації, метою діяльності яких є вираження, представлення і забезпечення захисту економічних, соціальних, трудових, духовних прав та інтересів своїх членів. Функціонування профспілкових організацій забезпечується за рахунок: вступних і членських внесків її членів; доходів від господарської, комерційної та іншої діяльності належних їм підприємств і організацій; благодійних внесків; коштів, що надходять від власників або уповноважених ними органів за колективними договорами. Головними напрямками використання коштів профспілок є: культурно-виховна робота, фізична культура і спорт, адміністративно-господарські та організаційні витрати, преміювання профактиву. Особливого значення набуває благодійна безкорислива діяльність. Доброчинна діяльність здійснюється в наступних напрямках: поліпшення матеріального становища і соціальна реабілітація малозабезпечених осіб; надання допомоги потерпілим від стихійного лиха, конфліктів; підтримка розвитку охорони здоров'я, освіти, науки, культури. Однією з форм реалізації благодійної діяльності є створення доброчинних фондів. Фінанси доброчинних фондів мають такі особливості: відсутність державного втручання, надання допомоги і податкових пільг, переважання добровільних пожертвувань і спонсорських внесків в джерелах формування коштів фондів.

57. Міжнародні фінанси та міжнародні фінансові потоки

Міжнародні фінанси — це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів. Призначення міжнародних фінансів полягає у тому, що через механізм міжнародних фінансів здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів і капіталу між різними суб'єктами міжнародних економічних відносин; цей перерозподіл у системі світового господарства відбувається через дію ринкового й неринкового механізмів. Суб'єктами міжнародних фінансів є: держави; міжнародні організації; міжнародні фінансові інституції; юридичні особи, серед яких особливе місце займають транснаціональні корпорації (ТНК), транснаціональні банки (ТНБ), фінансово-кредитні інститути, біржі; фізичні особи. У системі світового господарства торгівля товарами, послугами, факторами виробництва, іноземне інвестування здійснюються опосередковано через обмін іноземних валют, що також зумовлює виникнення валютно-фінансових потоків. Міжнародні фінансові потоки обслуговують рух товарів, послуг і перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими суб’єктами світового ринку. Серед основних каналів руху світових фінансових потоків можна назвати такі: валютне, кредитне та розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів і послуг;  валютні операції; операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами;  зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал.