
- •1.Фінанси як наукова дисципліна
- •2. Сутність фінансів, їх характерні особливості та роль
- •3. Функції фінансів
- •4. Фінансові категорії, їх зміст
- •5. Поняття фінансової системи
- •6. Характеристика сфер та ланок фінансових відносин
- •7. Організаційна структура фінансової системи
- •8. Управління фінансовою системою
- •9. Історичний характер фінансів, їх генезис
- •10. Історичні та економічні передумови виникнення фінансів
- •11. Еволюція фінансів
- •12. Фінансова наука, етапи її розвитку
- •13. Структура фінансової науки, її функції
- •14. Правові засади організації фінансових відносин
- •15. Фінансова політика, її зміст. Фінансова політика в Україні на різних етапах державотворення
- •16. Поняття фінансового механізму, його структура
- •17. Економічна сутність фінансових ресурсів, джерела їх утворення та напрями використання
- •18. Фінансове планування та прогнозування
- •19. Загальна характеристика фінансових планів
- •20. Фінансовий контроль
- •21. Сутність і види податків, їх функції. Елементи системи оподаткування
- •22. Класифікація податків
- •23. Податкова система України. Принципи побудови системи оподаткування в Україні
- •24. Податкова політика
- •25. Податкова служба і податкова робота
- •26. Права і обов’язки працівників податкової служби та платників податків
- •27. Суть і значення бюджету, його функції
- •28. Бюджетний дефіцит
- •29. Державний кредит. Державний борг
- •30. Обслуговування державного боргу і управління ним
- •31. Правове регулювання бюджетних взаємовідносин
- •32. Бюджетний процес. Бюджетне планування
- •33. Поняття про бюджетну систему. Види бюджетів
- •34. Принципи побудови бюджетної системи України
- •35. Міжбюджетні відносини, особливості їх організації
- •36. Інструменти міжбюджетних відносин
- •37. Соціальні позабюджетні фонди, їх суть, необхідність і розвиток
- •38. Соціально-економічний зміст і роль страхування
- •39. Сутність і функції страхування. Страхові відносини
- •40. Принципи страхування
- •41. Класифікація страхування
- •42. Суб’єкти страхування, їх обов’язки
- •43. Поняття страхового ринку
- •44. Страхові посередники
- •45. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •46. Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою
- •47. Суб’єкти фінансового ринку
- •48. Структура фінансового ринку
- •49. Ринок цінних паперів, його особливості
- •50. Роль держави у регулюванні фінансового ринку
- •51. Фондова біржа, її роль на ринку цінних паперів
- •52. Основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •53. Методи організації фінансової діяльності підприємств
- •54. Джерела формування та класифікація фінансових ресурсів підприємств
- •55. Формування фінансових результатів господарської діяльності.
- •56. Фінанси громадських організацій, профспілкових організацій, політичних партій та доброчинних фондів.
- •57. Міжнародні фінанси та міжнародні фінансові потоки
- •58. Зовнішньоекономічна діяльність, її суб’єкти
- •59. Платіжний баланс
- •60. Валютні ринки і валютне регулювання
- •61. Фінанси міжнародних організацій та міжнародних фінансових інститутів
- •62. Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •63. Бюджетний менеджмент
- •64. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур, його мета і основні завдання
- •65. Податковий менеджмент
- •66. Предмет фінансової науки
- •67. Фінансові посередники на ринку цінних паперів
45. Державний нагляд за страховою діяльністю
Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою додержання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюють Міністерство фінансів України. Основними функціями Міністерства фінансів України є: 1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків); 2) видача ліцензій на проведення страхової діяльності; 3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання їх страхових зобов'язань перед страхувальниками; Здійснюючи державний нагляд за страховою діяльністю, Міністерство фінансів України має право: 1) одержувати від страховиків встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію про їх фінансовий стан; 2) проводити перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності; 3) при виявленні порушень страховиками вимог законодавства України про страхову діяльність давати їм приписи про їх усунення.
46. Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою
Характерною особливістю фінансового ринку є те, що ці відносини реалізуються на етапах розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів і коштів здійснюваного процесу розширеного відтворення. Тому фінансовий ринок слід розглядати як специфічну сферу грошових відносин, що виникають у процесі руху фінансових фондів між державою, юридичними та фізичними особами за допомогою спеціалізованих фінансових інститутів. Основне завдання фінансового ринку полягає у забезпеченні переміщення фінансових ресурсів від тих, хто має їх надлишок, до тих, хто потребує інвестицій. Роль фінансового ринку, як складової частини фінансової системи, полягає в тому, що він надає конкретні інструменти для здійснення трансформації (переливу) вільних коштів суб'єктів економічного життя в активний позиковий капітал, якого потребують інші суб'єкти економічного життя для реалізації своїх ефективних економічних проектів. Головна відмінність фінансового ринку від інших ринків (ринку товарів і послуг) полягає у тому, що товаром на цих ринках виступають фінансові активи. За станом фінансового ринку можна судити про стан економіки, впливаючи на фінансовий ринок, можливо керувати економічною активністю суспільства.
47. Суб’єкти фінансового ринку
Головними суб’єктами фінансового ринку є: домогосподарства (населення); суб'єкти господарювання (інститути позафінансової сфери); держава. Домогосподарство є одним із надзвичайно важливих суб'єктів фінансового ринку, тому що частина доходу, що не використовується домогосподарством упродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і за наявності відповідного фінансового механізму може бути потужним джерелом економічного зростання країни. Інститути поза-фінансової сфери (суб'єкти господарювання) — юридичні особи, резиденти певної держави, які займаються виробництвом товарів та наданням послуг. До інститутів поза фінансової сфери належать промислові та сільськогосподарські підприємства, кооперативи, орендні підприємства, фермерські господарства, малі підприємства, корпорації, асоціації, консорціуми, спільні (змішані) підприємства, установи, організації тощо. Разом з іноземними учасниками ринку вони або є інвесторами, або емітують і розміщують на ринку власні фінансові активи. Держава також є активним учасником фінансового ринку. Оскільки державні витрати, як правило, перевищують доходи, то виникає бюджетний дефіцит, який може покриватися за рахунок позик, що здійснюються на фінансовому ринку. Ці позики реалізуються шляхом продажу урядових облігацій те інших цінних паперів як фінансовим посередникам, так і безпосередньо підприємствам і домогосподарствам. Держава також виконує специфічну і дуже важливу функцію — регулювання фінансового ринку.