40. Принципи страхування

Вільний вибір - стосується лише добровільних видів страхування. Страхувальникові надається можливість обирати будь-якого страховика, що має ліцензію на даний вид страхування. Водночас страховика ніхто не може змусити здійснювати той чи інший вид добровільного страхування. Страховий ризик — це ймовірна подія або сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування. Страховий (майновий) інтерес випливає з права власності або володіння тим чи іншим об'єктом. Максимальна сумлінність. Надійне страхування можливе лише за умов високого довір'я між сторонами. Ні страхувальник, ні страховик не мають права приховувати один від одного ту чи іншу інформацію, що стосується об'єкта страхування. Страхові відшкодування та виплати не повинні приносити страхувальникові прибутку.  Суброгація — це передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми. Контрибуція — це право страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим конкретним страхувальником, з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків. Співстрахування страхування об'єкта за одним спільним договором кількома страховиками. Перестрахування — страхування страховиком ризиків виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика.

41. Класифікація страхування

В основу класифікації страхування покладено розбіжності у сферах діяльності страхових компаній, підходах щодо забезпечення страхового захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, визначенні об'єктів страхування, обсягів страхової відповідальності, формах проведення страхування тощо. У зв'язку з цим можна вирізнити найістотніші класифікаційні ознаки. Класифікація за економічними ознаками включає кілька варіантів. Класифікація за об'єктами страхування, тобто об'єктами, на які спрямований страховий захист, покладена в основу розробки видів страхових послуг і передбачає виокремлення трьох галузей: особистого страхування; майнового страхування; страхування відповідальності. Класифікація за статусом страхувальника передбачає поділ страхових послуг на ті, які обслуговують інтереси громадян та інтереси суб'єктів підприємницької діяльності і стосуються майнового страхування і страхування відповідальності. Класифікація за статусом страховика використовується для забезпечення державного регулювання страхової діяльності (видання ліцензій, ведення державного реєстру страхових компаній тощо), контролю за страховиками, аналізу розвитку страхового ринку і включає: комерційне, взаємне і державне. Класифікація за юридичними ознаками включає поділяє страхування на довгострокове страхування (страхування життя і пенсій)та загальні види страхування.

42. Суб’єкти страхування, їх обов’язки

Страхове зобов'язання - це правовідносини, згідно з якими страхувальник зобов'язується сплатити встановлений законом або договором страховий внесок, а страховик зобов'язується в разі настання передбачуваної договором страхування події відшкодувати страхувальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір страхування, завдані збитки в межах обумовленої - страхової суми. З урахуванням економічних і юридичних ознак усі зобов'язання поділяються на певні групи (зобов'язання з передання майна у власність та користування, з виконання робіт, надання послуг і т. ін.). Згідно з чинним законодавством України страховик зобов'язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати; 3)у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхової суми шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування; 6) тримати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан. Обов'язки страхувальника полягають ось у чому: 1) своєчасно вносити страхові платежі; 2) при укладанні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінювання страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику; 4) вживати заходів, щоб запобігти збиткам, 5) повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування. Основним правом страхувальника є право на одержання обумовлених договором грошових сум.