28. Бюджетний дефіцит

Під дефіцитом бюджету розуміють такі економічні відносини, які виникають між учасниками суспільного виробництва щодо використання коштів понад наявні закріплені джерела доходів бюджету. Бюджетний дефіцит, як правило, виникає нестачі бюджетних коштів порівняно з потребою в них для фінансування необхідного обсягу державних витрат. Якість самого дефіциту може бути різною: дефіцит може бути пов’язаний з необхідністю втілення крупних державних вкладень в розвиток економіки.; дефіцити виникають в результаті надзвичайних обставин (війни, великомасштабних стихійних лих і т.п.), коли загальних резервів стає недостатньо і доводиться прибігати до джерел особливого роду; дефіцит може відображати кризові явища в економіці, неефективність фінансово-кредитних зв’язків, нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. В цьому випадку він – явище надзвичайно тривожне, що потребує прийняття не тільки невідкладних економічних заходів, але і відповідних політичних рішень. Види державного дефіциту Циклічний дефіцит бюджету — це дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва. Структурний дефіцит бюджету — це дефіцит, який є результатом дискреційної політики (встановлення ставок оподаткування, виплати на соціальне забезпечення). За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований: Відкритий - офіційно визнаний у законі про бюджет; Прихований - офіційно не визнається.

29. Державний кредит. Державний борг

Державний кредит — це сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними або юридичними особами стосовно питання мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності. Метою запозичення коштів може бути: покриття бюджетного дефіциту; регулювання грошового обігу; залучення коштів для інвестиційних програм тощо. Державний кредит буває таких видів: внутрішній, коли держава запозичує кошти у підприємств і населення власної країни; зовнішній, якщо держава робить запозичення на міжнародному рівні. У сучасних умовах державний кредит виконує такі основні функції: фіскальну, тобто сприяє акумуляції додаткових коштів до централізованих і децентралізованих фондів держави; регулюючу — регулює грошовий обіг за допомогою здійснення операцій на ринку цінних паперів. Державний борг - це загальний розмір накопиченої заборгованості держави. Він складається з зовнішнього та внутрішнього боргу. Внутрішній державний борг -- заборгованість держави громадянам, юридичним особам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Зовнішній державний борг -- це заборгованість держави перед іноземними громадянами, державами, банками та міжнародними фінансовими організаціями. Граничний розмір внутрішнього й зовнішнього державного боргу встановлюється на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% % фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України.