Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_regionalnaya_ekonomika_i_ekologiya.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
312.19 Кб
Скачать

012. Критерії, принципи та чинники економічного районування.

Ек р-ня – це науково обґрунтований поділ країни на ек р-ни, що склалися історично або сформувалися вв процесі р-ку ПС на основі сусп. І терит поділу праці.

Критерії. – це головні ознаки, основні вимірники, на базі яких відбувається виділення ек районів.

  • до складу великих економічних районів повинні повністю включатися території адміністративних областей, країв, автономних республік без порушення їх меж.

  • Ек р. має бути великою ек-но цільною територією, на якій є значні природні ресурси;

  • врахування при виділенні ек р. принципу економічного тяжіння,;

  • економічний район повинен являти собою виробничо-економічну територіальну єдність;

  • при виділенні економічного району повинно враховуватися економіко-географічне положення території , спільність історичних, культурних традицій, соціальної поведінки населення;

  • на території інтегрального економічного району повинен бути сформований достатньо потужний терит виробничий комплекс з такою галузевою структурою:

  • профілюючі галузі;

  • галузі, які розвиваються як суміжні з галузями попередньої групи;

  • галузі, які забезпечують потреби населення району;

Принципи.

  • Встановлення крупних та цілісних господ комплексів

  • Виявлення передумов і перспективних можливостей, на базі яких розвиватиметься район

  • Відповідність меж ек районів існуючим межам адм.-терит од

  • Визначення територіальної єдності ек району

  • Встановлення центрів районоформування

  • Відображення у назві сутнісних ек, соц. чи геогр. ознак території

Чинники (фактори).

На формування економічних районів впливають різні чинники: природні, економічні та історичні. Основними серед них є економічні.

Головним районоутворюючим чинником у кожній країні є територіальний поділ праці.

Другим важливим районоутворюючим чинником, який є похідним від територіального поділу праці, є територіальні виробничі комплекси (ТВК). Територіальний поділ праці веде до формування галузей спеціалізації окремих територій, які, в свою чергу, обумовлюють склад галузей, що їх обслуговують і доповнюють.

До основних районоутворюючих чинників належать також і найбільші міста країни — великі регіональні і індустріальні центри із зонами економічного тяжіння до них периферійних територій..

Важливе районоутворююче значення мають особливості економіко-географічного положення території району. Вони значною мірою впливають на формування спеціалізації його господарства.

На утворення економічного району великий вплив мають природні умови і ресурси. Наявність великих родовищ і басейнів паливно-енергетичних, рудних і нерудних ресурсів створює передумови для визначення спеціалізації економічних районів на тих чи інших галузях промисловості.

Районоутворююче значення мають також основні форми територіальної організації виробництва — промислові центри, промислові вузли, одногалузеві і багатогалузеві промислові райони, локальні, районні і обласні агропромислові комплекси. Важливу роль у формуванні економічних районів відіграє транспорт.