28.Періодичність криз та їх матеріальна основа.

Тема світової економічної кризи широко охопила наше життя та заполонила сюжети вітчизняних та закордонних засобів масової інформації. Акцент в них робиться переважно на створенні депресивної та негативної картини, поширення песимістичних настроїв серед населення та ділових кіл.

В той же час, необхідно пам’ятати про те, що ринок за своєю природою, має власну специфіку функціонування. А тимчасовий період економічного спаду є нічим іншим як одним із його проявів, який служить прологом до нової фази зростання, пожвавлення та піднесення економіки. Саме такі дії ринку виносять вирок відсталим формам господарювання і максимально сприяють появі нових, потужних та прогресивних підприємств. Капіталістична ринкова економіка розвивається за власними правилами і закономірностями. Вони відомі ще з ХІХ ст. і з тих часів не зазнали особливих змін, незважаючи на величезний ривок у розвитку технологій. В основі економічної моделі лежить принцип циклічності. Ринкова економіка функціонує уже кілька століть за схожим сценарієм. Фази росту і спаду можуть відрізнятись глибиною і тривалістю, але в цілому відбуваються з постійною періодичністю. Криза - закономірність для ринкової економіки, а не як катастрофу, про що так полюбляють стверджувати певні ЗМІ. Циклічний спад економіки – це цілком прогнозоване явище, котре регулярно відбувається ще з ХІХ ст. і має ряд позитивних змін.

Криза є свого роду запобіжником від перегріву економічної системи, найкращим антибіотиком від спекулянтів та помилкових тенденцій. Вона справляє благодатний вплив на цілий комплекс галузей, змушуючи їх шукати більш оптимальні та прогнозовані моделі розвитку. Економічне зниження виявляє слабкі ланки системи. В результаті відбувається скорочення та переорієнтація певних сфер виробництва на більш передові, перспективні та прибуткові галузі. Економічна криза – це революційний момент у розвитку цивілізації. Саме в цю епоху відбувається зародження нових галузей і перехід вже існуючих на інноваційні моделі та технології функціонування, організації виробничого процесу. Рецесія відсіює слабких, нечистих помислами і зорієнтованих на тимчасовий спекулятивний максимальний прибуток.

Епоха кризи – це шанс для тих, хто хоче спробувати завоювати певну нішу ринку, потіснивши своїх конкурентів. Це час для впровадження досягнень науково-технічного прогресу і переходу на якісно нові форми господарювання. Крім того, в епоху економічної депресії відбувається руйнування штучних міфів про вартість певних видів товарів та послуг. Яскравим прикладом цьому може служити спостереження за рівнем цін на сировину та нерухомість, які стрімко падають.

Отже, економічна криза є закономірністю і органічною складовою ринкової економіки, котра створює не лише проблеми, а й відкриває нові можливості і шлях до майбутнього зростання, фундамент якого закладається вже сьогодні.

29.Економічний цикл та його фази.

Економічний цикл – це регулярні коливання рівня ділової активності (звичайно представлені національним доходом), при яких за зростанням активності наступає її зниження, яке змінюється наступним зростанням. Тривалість циклу визначається проміжком часу від спаду (кризи) до нового спаду, або від підйому до підйому.

Але економічна криза виступає не тільки межею, але й імпульсом у розвитку економіки, виконуючи стимулюючу («очисну») функцію. Під час кризи виникають спонукальні мотиви до скорочення витрат виробництва й збільшенню прибутку, підсилюється конкуренція. Економічна криза приводить до морального зношування засобів виробництва, не здатних забезпечити прибуткове функціонування капіталу. Bін, у свою чергу, створює стимул для поновлення капіталу на новій технічній основі. Тому криза дає початок, переважно, інтенсивному розвитку економіки. 3 ним закінчується попередній період розвитку й починається наступний – кращий, більш прибутковий, прогресивніший. Криза - найважливіший елемент механізму саморегулювання ринкової економіки. Таким чином, циклічність, як форма руху ринкової економіки, стає епіцентром кризи, у якій знаходиться й межу, й імпульс росту економіки. Викликаючи масове моральне зношування основного капіталу, криза розчищає шлях для великого приливу інвестицій, причому на новому технічному рівні.

Перехід до розширення виробництва та його відновлення не може відбутися в один момент. Тому, на зміну кризі, приходить фаза депресії. Таким чином створюються умови для інтенсифікації економіки. У ході депресії ці умови закріплюються й починається період інтенсивного розвитку, що охоплює всю наступну фазу - пожвавлення. Наприкінці фази пожвавлення стимули відновлення вичерпують себе. I наступна фаза циклу - підйом - знову починає екстенсивний розвиток.

Таким чином, причина циклічного характеру розвитку економіки криється в конфлікті умов виробництва й умов реалізації, у протиріччі між виробництвом, що прагне до розширення, i не встигаючим за ним ростом платоспроможного попиту.