10. Концепція соціально-відповідального маркетингу.

Сьогодні в економіці розвинутих країн дедалі більше уваги приділяють концепції соціально-етичного маркетингу. Вона стверджує, що задачею маркетингу в усіх секторах бізнесу є встановлення нестатків, потреб та інтересів цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності ефективнішими й про­дуктивнішими, ніж у конкурентів, способами з одночасним збереженням чи зміцненням благополуччя споживача й суспіль­ства в цілому.

фірми обґрунтовували свої ринкові рішення переважно ставлячи за мету отримання прибутку.

Нині під час прийняття рі­шень компанії дбають і про інтереси суспільства. Концепція со­ціально-орієнтованого, етичного маркетингу вимагає збалансу­вання всіх трьох факторів:

• прибутків фірми;

• споживчих запитів та попиту;

• інтересів суспільства.

Для соціально-етичної концепції маркетингу характерним є розуміння того, що з погляду попиту можливі суттєві розбіжності між суспільними та особистими інтересами. Тому соціально-етична концепція маркетингу ґрунтується на тому, що головною метою фірми має бути задоволення розумних потреб покупців з урахуванням інтересів суспільства.

11. Теоретико-методологічні аспекти організації продажу на підприємстві

Цілком очевидною є необхідність прийняття вітчизняними товаровиробниками маркетингового підходу до управління процесом виробництва та збуту.

Перш за все, для прийняття рішення про виробництво певного товару чи послуги необхідно мати чітке уявлення про їх спожи­вачів. Якщо товари чи послуги орієнтовані на виробниче спожи­вання, необхідно знати виробничий профіль підприємств-споживачів, їх спеціалізацію, технічний рівень, використовувану технологію, існуючі комерційні зв'язки, характер продукції, яку вони виробляють, плани її оновлення, кваліфікацію кадрів, використовувану ними сировину та матеріали, перспективи розвитку.

Стосовно товарів і послуг, призначених для задоволення інди­відуальних потреб споживчого характеру, повинна бути вивчена соціальна мотивація поведінки потенційних споживачів на ринку, існуюча система переваг, зумовлена загальним рівнем благопо­луччя, рівнем доходів, динамікою цін, обсягом існуючої пропо­зиції тощо. Володіння такою інформацією дозволить виробити правильну стратегію і тактику поведінки виробника на потен­ційному ринку стосовно планування асортименту товарів і по­слуг, спеціалізації виробництва, якості, витрат, цін, системи об­слуговування споживачів та ін.

Обов'язкового ство­рення служби маркетингу, підсилення ролі служб, які займаються збутовою діяльністю і питаннями фінансування діяльності, закупівлі з тим, щоб зазначені служби відігравали вагомішу роль у процесі прийняття господарських рішень.

Значну увагу потрібно приділяти організації ефективної рек­лами, питанням просування продукції, вибору каналів її реаліза­ції, створенню системи торгівельних послуг.

Особливо важливим є також здійснення своєчасної та об'єк­тивної оцінки економічних результатів діяльності підприємства як у сфері виробництва, так і у сфері обертання його продукції.

Приступаючи до розробки стратегії збуту, необхідно з'ясувати задачі, що стоять перед службою продажу в межах загальної концепції маркетингу підприємства, і пов'язати її з програмою зі стимулювання збуту, зрозуміти роль яку відіграє торговельний персонал у процесі продажу.

Успішне управління збутом сьогодні багато в чому визначається використанням комп’ютерних засобів обліку, контролю і руху виробленої продукції та коштів, які надходять після її оплати.

Одним із варіантів підвищення ефективності збутової діяльності вітчизняних підприємств у період переходу до ринку стали Торгові доми. Ще однією технологічною змінною останнього часу, що простежується нині в багатьох галузях, стало утворення логістичних альянсів, які передбачають розробку комп’ютиризованих інформаційних систем і систем розміщення замовлень.