83. В чому полягають соціальні, юридичні, психологічні та етичні методи рішення завдань охорони праці?

Соціальні методи підвищення безпеки праці пов'язані з життєдіяльністю трудового колективу і містять у собі такі елементи:

-оцінку стану побутового обслуговування і факторів виробничого середовища, що визначають середовище мешкання працюючих;

-визначення рівня досконалості застосовуваних техніки, технології, засобів захисту працюючих, а також ступеня інтенсивності праці і стану виробничого середовища;

-визначення рівня стану використовуваної техніки, технологій, інтенсивності праці, засобів захисту працюючих;

-оцінку умов побуту поза виробництвом, можливості відновлення енергетичних витрат у період відпочинку між змінами (що особливо важливо для жінок, які мають, як правило, значні навантаження по веденню домашнього господарства);

-оцінку матеріальних умов життя працюючих.

Юридичні методи підвищення безпеки праці містять у собі законодавчі нормативні акти,які є базою СУОП,тому що охорона праці трудящих є однією з основних функцій держави, закріплених Конституцією України.

З прийняттям Закону “Про охорону праці” державні функції нагляду за охороною праці, як уже відзначалося, передані безпосередньо органам державного нагляду за охороною праці. При цьому вперше був закріплений законодавчо (ст. 4 Закону) пріоритет життя і здоров'я трудящих стосовно результатів виробничої діяльності.

Законодавчо визначені вимоги охорони праці до технологічних процесів, устаткування (машин і механізмів), виробничих будівель і споруд, до засобів захисту працюючих.

Вимоги щодо охорони праці обов'язкові до виконання на всіх стадіях проведення робіт, включаючи проектування, безпосередньо будівництво й експлуатацію, як на нових, так і на реконструйованих будинків.

Психологічні методи і засоби підвищення безпеки праці поєднують у собі підходи, що визначають ступінь психологічного впливу на людину факторів навколишнього середовища в процесі її навчання, при реалізації нею у виробничих умовах отриманих знань і навичок.

Статистика нещасних випадків, результати аналізу причин і обставин їх виникнення, тобто виникнення небезпечних ситуацій, свідчать про те, що в абсолютній більшості нещасних випадків винним частково або цілком є сам потерпілий. На думку психологів праці, саме людина вносить найбільший “інформаційний шум” у систему “л-м-с”. Вроджене почуття небезпеки у людини, у порівнянні з іншими біологічними видами, розвинене зовсім недостатньо. В ряді мотивацій його діяльності “безпека” стоїть на другому місці після “вигоди”, тому нещасні випадки бувають частіше пов'язані зі ставленням до питань охорони праці, чим із кваліфікацією або конструкцією машин, механізмів, устаткування [3; 4]. З іншого боку, психічно нормальна людина не прагне до самознищення, одержання травми, тому можна припустити, що його невірна поведінка, порушення правил і норм охорони праці викликані якимись зовнішніми факторами. З викладеного випливає, що врахування її психічних характеристик необхідне при професійному підборі і професійному навчанні.

Сучасне будівельне виробництво це, як правило, спільна трудова діяльність деякої спільноти людей, тому на рівень безпеки праці значно впливають на психологічний клімат, психологічна сумісність членів колективу будівельників.

Питання професійної підготовки кадрів – їх підбору, навчання, розстановки та ефективного використання займають особливе місце в процесі забезпечення сприятливих і безпечних умов праці. Врахування психологічних особливостей працюючих, вимог психології безпеки праці дозволяє передбачати і запобігати стресовому стану людей у процесі праці, при яких імовірність виникнення небезпечних ситуацій значно підвищується.

Етичні методи підвищення безпеки праці відображають взаємини між учасниками трудового процесу. Характер і прояв таких відносин є одним з найважливіших аспектів охорони праці. Взаємини працівників у процесі праці можуть відповідати, не відповідати, а іноді і суперечити принципам організації виробництва. Керівники колективів будівельників – інженерно-технічні працівники зобов'язані формувати міжособистісні відносини в трудовому колективі на основі правил внутрішнього трудового розпорядку, діючих норм і правил охорони праці.

Форми відносин у колективі залежать від ряду об'єктивних причин і можуть бути різними: підпорядкування, співробітництво, взаємодопомога, залежність тощо.