99. В.О. Сухомлинський як педагог із самобутнім оригінальним обличчям, з власним почерком

Теоретико-педагогічні ідеї В. Сухомлинського ґрунтувалися на кращих здобутках вітчизняної педагогіки ХХ ст. Новаторство В. Сухомлинського полягає в тому, що, глибоко сприймаючи передові для свого часу ідеї вітчизняних педагогів, він творчо розвинув їх і пішов значно далі у своїй теоретико-методичній діяльності.

1. В. Сухомлинський мав свої погляди на місце і значущість літератури в навчанні підростаючого покоління.

2. У дослідженні визначено, що, надаючи дитині виняткових прав на саморозвиток, В. Сухомлинський у цьому процесі важливу роль відводив учителеві.

3. Василь Сухомлинський запропонував чимало оригінальних методів, прийомів, форм навчання та виховання, спрямованих на розвиток творчих, розумових та фізичних здібностей. Зокрема, впровадив у практику «уроки мислення» серед природи, які проходили в атмосфері співробітництва й творчості.Розроблена Сухомлинським система занять передбачала розвиток творчої думки.

4. Оцінка, на думку педагога, має бути позитивним стимулом навчання і ніколи не використовуватись для покарання.

5. Трудове виховання Василь Сухомлинський розглядає як гармонію трьох понять: треба, важко і прекрасно.

6.Великого значення надавав Василь Сухомлинський природі як виховному засобу.

7.Основну увагу педагог приділяв становленню особистості, формуванню громадянських переконань, розвитку індивідуальності в умовах суспільного колективного виховання.

8. РОль дитячого колективу

Таким чином, творчі пошуки, ідеї В.Сухомлинського були новаторством у часи авторитарної радянської педагогіки, Особливо ідеї творчого розвитку. Ці ідеї біли своерідними і оригінальними для штампових радянських шкіл розвиваючих дітей в одному напрямі без значимого волевиявлення. а особливість яка більш за все відрізняла сухомлинського ббула творчий підхід тобто вільний розвиток особистотсті.

100. Народна педагогіка - основа творчої спадщини Сухомлинського

виріс у селянському середовищі, на особистому досвіді навчався мудрості народної педагогіки,

Ідея успіху у навчанні дітей була пріоритетною у педагогічній концепції В.Сухомлинського. Маючи своїм корінням народну педагогіку, будучи творчим розвитком прогресивної педагогіки минулого і узагальненням сучасної йому психолого-педагогічної науки, вона стала сторижнем його «філософії дитячого щастя».

Народною ми називаємо ту педагогіку, яку створив народ. Це галузь емпіричних педагогічних знань і досвіду трудящих мас, що виробляється в домінуючих серед народу поглядах на мету і завдання виховання, у сукупності народних засобів, умінь і навичок виховання та навчання.

Вся творчість і практична діяльність В. О. Сухомлинського — плоть від плоті народної педагогіки, вона увібрали в себе численні надбання народного досвіду, здобутого розумом і працею багатьох поколінь. Більше того, В.О. Сухомлинський зробив чималий внесок у розвиток і збагачення української етнопедагогіки, що особливо відчутно в наші дні, коли важливого значення набуває виховання у підростаючого покоління національної самосвідомості.

Для В. О. Сухомлинського духовне багатство особистості — невідривна частина духовного багатства народу. У своїх наукових працях і педагогічній діяльності Василь Олександрович широко використовував ідеї народної філософії, методи, засоби і традиції етнопедагогіки. Це стосується відносин між людиною і природою, між людиною і навколишнім життям, взаємин між людьми, ставлення до праці і трудового виховання, родинного виховання тощо.