95. Проблема морального виховання молоді в літературно педагогічній спадщині і практичній діяльності макаренка

Виходячи з потреби належної постановки морального виховання підростаючого покоління, вважав за потрібне запровадження у школах теорії моралі. Стриманість, по­вага до жінки, до дитини, до літньої людини, пошана до себе, теорія вчинків, які стосуються суспільства або колек­тиву, — всі ці якості можна запропонувати учням у пере­конливій формі. Однак теоретичні положення будуть непотрібні, якщо вони не підтримуватимуться досвідом са­мого колективу і постійними вправами.

Серед моральних якостей, які необхідно сформувати в школярів, А. Макаренко чільне місце відводить вихован­ню свідомої дисципліни, розглядаючи її в тісному зв'язку з вихованням волі, мужності й характеру. Він розробив та­кож методику дисциплінування: пояснення, переконання, громадська думка, авторитет старших, особистий приклад педагогів і батьків, добрі традиції школи, чіткий режим і розпорядок у школі, різні форми заохочення і покаран­ня (але в жодному разі не фізичні).

96. Суперечності в педагогічних поглядах макаренка. Сучасні наукові погляди на його творчу спадщину

1

Уважне вивчення життєвого шляху та педагогічної спадщини Макаренка дозволяє виявити ряд суперечностей як між практикою і теорією, так і всередині самої теорії, у висновках, сформульованих Макаренко в різних його роботах. Так, його дивовижні практичні успіхи дозволяють стверджувати, що для вирішення виховних завдань необхідні особливі харизматичні особистості (іншими словами - таланти) і що прикладом такої особистості був Макаренко. Але, виявляється, сам він це заперечує і стосовно до себе (що могло б вважатися скромністю або кокетством), і в загальній формі - стосовно до педагогам взагалі.

Уважне вивчення життєвого шляху та педагогічної спадщини Макаренка дозволяє виявити ряд суперечностей як між практикою і теорією, так і всередині самої теорії, у висновках, сформульованих Макаренко в різних його роботах. Так, його дивовижні практичні успіхи дозволяють стверджувати, що для вирішення виховних завдань необхідні особливі харизматичні особистості (іншими словами - таланти) і що прикладом такої особистості був Макаренко. Але, виявляється, сам він це заперечує і стосовно до себе (що могло б вважатися скромністю або кокетством), і в загальній формі - стосовно до педагогам взагалі.

На ці протиріччя (між висловлюваннями Макаренко і нашим розумінням його досвіду) нашаровується ще одне протиріччя, вже цілком належить Макаренко. З одного боку, основний обсяг «Педагогічної поеми» і великі розділи його статей і виступів присвячені величезним труднощам виховної роботи. З іншого боку, він пише про виховання: «Запевняю вас, виховання людини надзвичайно легке, дуже гарне, прекрасне справа»

2

собливу увагу вітчизняних і зарубіжних науковців викликає особа Антона Семеновича Макаренка (1888–1939), чия теоретична і практична спадщина зазнавала в різні часи і канонізації, і беззаперечного сприйняття, і активних намагань вилучити із загальнопедагогічної свідомості. Новаторський підхід А. Макаренка до розв’язання проблем соціалізації молоді, до окреслення ідеального образу людини майбутнього та практичних шляхів її формування протягом десятиліть залишається предметом інтересу міжнародної педагогічної спільноти, а його виховна спадщина стала не лише національним культурним надбанням, а й загальнолюдським. Про це свідчать численні праці зарубіжних дослідників, у яких діяльність А. Макаренка розглядається часто з діаметрально протилежних позицій. Сукупність джерел, присвячених опису, рефлексії та поширенню ідей педагога, склалася у світову макаренкіану. Свідченням постійного інтересу до цієї постаті є поява спеціального наукового напряму в світовій педагогіці – міжнародного макаренкознавства, що історично формувалося, починаючи з 20-х років і впродовж ХХ ст., але досі не було об’єктом вивчення українських дослідників. Ось чому всебічний аналіз діалектики педагогічних підходів до інтерпретації спадщини А. Макаренка, її впливу на культурно-педагогічний контекст, на глобальні тенденції розвитку загальнопедагогічних ідей набуває нині актуальності.