Завдання №7

1. Описати методику розрахунку інтенсивність ЕМП на робочих місцях та визначити її основні особливості.

Методика розрахунку інтенсивності опромінювання персоналу на робочих місцях, залежить від типу випромінювача та від того, в якій зоні випромінювача (ближній, проміжній, дальній) знаходиться робоче місце.

Спочатку визначають межі зон випромінювача.

Для ізотропних випромінювачів: ближня зона (зона індукції) випромінювача знаходиться від нього на відстані

;

дальня зона знаходиться від випромінювача на відстані

(на практиці приймається ).

Для параболічних та круглих спрямованих випромінюючих антен

; ,

де: D - максимальний розмір (діаметр) розкриву антени.

Для інших типів спрямованих випромінюючих антен

; ,

де: L₁ і L₂ - максимальні розміри розкриву антени.

Далі визначають, в якій зоні знаходиться робоче місце, і для даної зони розраховується напруженість електричного (Е, В/м) та магнітного (Н, А/м) полів або густина потоку енергії (ГПЕ, Вт/м²) в залежності від частотного діапазону роботи випромінювача.

Якщо визначається інтенсивність ЕМП у діапазоні f < 300 МГц, у якому нормуються напруженості Е и Н, то без урахування спотворення поля поблизу розрахункової точки від сторонніх предметів:

- напруженості Е и Н для ближньої зони лінійного ізотропного випромінювача можуть бути визначені за формулами

Е_бл =I*l/(2 );

Н_бл = I*l/(4 r²);

де: I - сила струму в провіднику (антені), А;

l- довжина провідника (антени), м;

ω- кругова частота поля, (ω = 2 f);

- діелектрична проникність середовища, Ф/м;

r- відстань від джерела випромінювання до робочого місця, м;

- напруженості Е и Н для дальньої зони ізотропного або спрямованого випромінювача можуть бути визначені за формулами:

Е_д = /r

Н_д = /(4 )

де: Р - потужність випромінювання; Вт;

G - коефіцієнт підсилення антени (для ізотропного випромінювача G=1);

r- відстань від джерела випромінювання до робочого місця, м.

Якщо визначається інтенсивність ЕМП у діапазоні f > 300 МГц, у який нормується ГПЕ, то для ізотропних та направлених випромінювачів, без урахування спотворення поля поблизу розрахункової точки від сторонніх предметів і впливу землі, можуть бути використані наступні формули:

для ближньої зони - (спрямований випромінювач)

ГПЕ_6л = ЗР_сер /S;

для зони Френеля (проміжної зони) – (спрямований випромінювач)

ГПЕ_пр. =3Р_сер/S(r_бл/r²);

для дальньої зони - (спрямований або ізотропний випромінювач)

ГПЕ_д = Р_сер G /(4 r²L_z);

де: Р_сер - середня потужність випромінювання, Вт;

Р =P /Т;

P - потужність випромінювання в імпульсі, Вт;

τ - тривалість імпульса с;

Т - період повторення імпульсів, с;

S - площа випромінювання антени, м²;

r - відстань від джерела випромінювання до робочого місця, м;

G - коефіцієнт підсилення антени ( для ізотропних випромінювачів G=1);

L_z - затухання (послаблення) ЕМП на шляху його розповсюдження.

2. Проаналізувати основні особливості стандарту OHSAS 18001 щодо компетентності, навчання та обізнаності персоналу організації.

Основною особливістю стандарту OHSAS 18001 щодо компетентності, навчання та обізнаності персоналу є те, що організація повинна гарантувати, що усі особи, які виконують під її управлінням завдання, які можуть впливати на професійне здоров'я та безпеку праці, компетентні на підставі відповідної освіти, навчання або досвіду роботи. В організації повинні вестися відповідні записи, що стосуються компетентності, навчання та обізнаності працівників. Організація повинна передбачати навчання або виконувати при необхідності інші дії, оцінювати результативність навчання або інших дій, що здійснюються у цьому випадку, а також зберігати супутні запису. Організація повинна визначити необхідність у додатковому навчанні персоналу, пов'язаному з функціонуванням системи управління охороною праці.

Організація повинна встановити, впровадити та виконувати процедури, які дають можливість всім особам, які працюють під її управлінням, розуміти:

а) наслідки, реальні або потенційні, від недотримання вимог охорони праці при здійсненні ними трудової діяльності, а також вигоди для їх професійного здоров'я та безпеки праці від поліпшення індивідуальної результативності у сфері охорони праці;

б) свою роль і відповідальність, а також важливість досягнення відповідності політиці в області охорони праці, процедурам, вимогам системи управління охороною праці, включаючи вимоги, пов'язані з підготовленістю до аварійних ситуацій і реагування на них;

в) потенційні наслідки відхилень від встановлених процедур.

Процедури з навчання повинні враховувати різні рівні: відповідальності, здібностей, мовних навичок, освіченості та ризику.

3. Визначити за якими основними показниками оцінюється стан охорони праці в галузі при виконанні функції нагляду та контролю в системі управління охороною праці.

Нагляд і контроль за станом охорони праці в галузі, виробничих об’єднаннях, управліннях та інших її структурних підрозділах здійснюється державними, відомчими, адміністративними та громадськими органами. Це сприяє виконанню посадовими особами планів робіт, законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці і дозволяє визначити ступінь виконання цими посадовими особами своїх функціональних обов’язків у сфері охорони праці. Результати державного нагляду та відомчого контролю є підставою для складання плану комплексних заходів щодо поліпшення умов праці, а також для відповідальності чи заохочення керівних та інженерно-технічних працівників відповідних структурних підрозділів галузі.

Стан охорони праці в галузі, виробничих об’єднаннях, управліннях та інших її структурних підрозділах оцінюється за наступними основними показниками:

• частота і важкість нещасних випадків, професійних захворювань, їх загальна кількість;

• виконання доведених (прийнятих) завдань щодо поліпшення безпеки та умов праці, виробничої санітарії, гігієни праці та санітарно-оздоровчих заходів;

• виконання заходів, передбачених угодою з охорони праці і планом організаційно-технічних заходів щодо поліпшення стану охорони праці;

• впровадження стандартів безпеки праці і системи управління охороною праці.

Також можуть використовуватися й інші показники: кількість пожеж та аварій на виробництві, їх наслідки; дорожньо-транспортні аварії; виконання приписів органів державного нагляду й рішень керівних органів галузі тощо.