Завдання №17

1. Визначити основні нормативні документи, які регламентують заходи щодо забезпечення лазерної безпеки на робочих місцях і з урахуванням цих документів класифікувати лазерне устаткування за ступенем небезпеки.

Заходи щодо забезпечення лазерної безпеки на робочих місцях здійснюються відповідно до нормативних документів: "Санітарні норми і правила пристрою й експлуатації лазерів" 2392-81 і ГОСТ 12.01.040-83 "ССБТ. Лазерна безпека. Загальні положення", ДНАОП 0.03-3.09-91 „Санітарні норми експлуатації лазерів”.

Дані нормативні документи містять у собі організаційні, інженерно-технічні, планувальні, санітарно-гігієнічні й інші заходи і вимоги, що забезпечують зменшення щільності потужності або енергії на робочих місцях до значень, набагато менших ГДР.

Для визначення класу небезпеки лазерного випромінювання необхідно враховувати спектральний діапазон роботи лазера: I – 180нм < < 380 нм, II – 380 нм < < 1400 нм, III – 1400 нм < < 10⁵нм.

Нормованими параметрами ЛВ з погляду небезпеки є енергія W (Дж) і потужність Р (Вт) випромінювання, що пройшли обмежувальну апертуру діаметрами d_a = 1,1 мм (у спектральних діапазонах I і II) та d_a = 7 мм (у діапазоні III); енергетична експозиція Н і інтенсивність опромінення Е, усереднені за обмежувальною апертурою:

Н = W/S_a; E = P/S_a ,

де S_a – площа обмежувальної апертури.

Згідно з нормативами лазерне устаткування за ступенем небезпеки поділяють на 4 класи:

1. – повністю безпечні лазери, які не мають шкідливої дії на очі та шкіру;

2. – лазери, що становлять небезпеку для очей і шкіри у разі прямої дії колімірованим, тобто замкнутим у малому куті розповсюдження пучком, а дзеркально або дифузно відбите випромінювання таких лазеpiв безпечне для людини;

3. – це лазери, які діють у видимому діапазоні спектра і становлять небезпеку як для очей (пряме і дзеркально відбите випромінювання на відстані 10 см від відбиваючої поверхні), так і шкіри (тільки пряме випромінювання);

4. – найпотужніші лазери, небезпечні за дифузно відбитому випромінюванні для очей і шкіри на відстані 10 см від дифузно відбивної поверхні.

2. Визначити перелік заходів з охорони праці, які можуть здійснюватися за рахунок фондів охорони праці підприємств.

Заходи з охорони праці, які можуть здійснюватися за рахунок фондів охорони праці підприємств, це:

• атестація робочих місць на їх відповідність вимогам чинних нормативних актів з охорони праці;

• забезпечення працюючих спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

• реалізація заходів щодо усунення можливого безпосереднього впливу на працюючих шкідливих речовин і матеріалів та інших небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

• застосування систем автоматичного контролю та сигналізації наявності шкідливих та небезпечних виробничих факторів, пристроїв аварійного вимкнення виробничого устаткування та комунікацій у разі виникнення небезпеки для працюючих;

• установка додаткового обладнання та пристроїв, які забезпечують захист працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок;

• впровадження та обладнання спеціальних механізмів, пристроїв і площадок з метою забезпечення зручного та безпечного виконання робіт на висоті;

• приведення рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших шкідливих випромінювань на робочих місцях у відповідність до вимог чинних нормативних актів;

• розробка, виготовлення і монтаж нових та реконструкція існуючих: вентиляційних систем; систем кондиціонування; аспіраційних, пило- та газоуловлювальних пристроїв; систем природного та штучного освітлення; систем опалення; теплових та водяних завіс; повітряних душів; евакуаційних виходів та місць масового переходу працюючих тощо;

• механізація прибирання виробничих приміщень від відходів виробництва, очищення повітроводів вентиляційних систем, освітлювальної арматури, вікон, світлових ліхтарів тощо;

• проведення експертизи технічного стану виробничих будівель та споруд, експертизи та діагностики потенційно небезпечних об’єктів, устаткування тощо;

• створення кабінетів, куточків, виставок з питань охорони праці, придбання необхідних нормативних документів, плакатів, поліграфічної продукції, навчальних посібників та іншої літератури, обладнання тощо;

• навчання працівників безпечним методам праці, проведення семінарів з питань охорони праці;

• оснащення виробничих приміщень сигнальними кольорами та знаками безпеки відповідно до правил та стандартів з безпеки праці;

• попередження дорожньо-транспортних пригод на території підприємства;

• реконструкція та оснащення сучасним обладнанням санітарно-побутових приміщень, місць організованого відпочинку працюючих;

• обладнання фізкультурно-оздоровчих кімнат, придбання з цією метою спортивного інвентарю, лікувальних та оздоровчих препаратів і медикаментів, як для профілактики профзахворювань, так і для реабілітації здоров’я постраждалих від нещасних випадків на виробництві;

• заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над поліпшенням стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

• проведення профілактичних медичних оглядів працюючих, оплата медичних послуг спеціалістів з діагностики та лікування працівників, які потерпіли внаслідок професійних захворювань та нещасних випадків на виробництві;

• відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат на відрядження своїх працівників у разі, якщо вони є членами комісії із спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві, або у разі їх залучення до проведення експертиз тощо.

3. Визначити у яких випадках належить виконувати захисне заземлення електрообладнання, а також привести обмеження, які накладаються на еквівалентний опір заземлюючих пристроїв згідно з вимогами ПУЕ.

Правила улаштування електроустановок (ПУЕ) обмежують найбільші значення опору заземлюючих пристроїв наступними значеннями:

• для електроустановок напругою до 1000 В:

• при сумарній потужності генераторів або трансформаторів в мережі живлення не більше 100кВт або 100 кВА – 10 Ом;

• в інших випадках – 4 Ом;

• для електроустановок напругою вище 1000 В:

• при ефективно заземленій нейтралі мережі живлення (напругах 110 кВ та вище і великих струмах замикання на землю) – 0,5 Ом;

• при ізольованій нейтралі мережі живлення (напругах до 35 кВ включно) та умові, що заземлювач використовується тільки для електроустановок напругою вище 1000 В – ≤ 10 Ом;

• те ж саме, але при умові, що заземлювач використовується одночасно для електроустановок напругою до 1000 В – ; при цьому приймається найменший розрахунковий опір або потрібний для електроустановок напругою до 1000 В.

Відповідно до ПУЕ захисне заземлення електрообладнання належить виконувати:

• при напрузі змінного струму 380 В і вище та 440 В і вище для постійного струму – у всіх електроустановках;

• при номінальних напругах змінного струму вище 42 В та постійного струму вище 110 В – лише в електроустановках, що знаходяться в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також у зовнішніх електроустановках;

• при будь-якій напрузі змінного та постійного струму – у вибухонебезпечних установках.