Завдання №1

1. Класифікувати існуючі види контролю в системі управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) та визначити основні їх особливості.

Контроль – це функція, яка виконує стабілізуючу роль у системі управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) і реалізується шляхом створення відповідної системи перевірок додержання вимог законодавства про охорону праці та виконання відповідних планів, програм, приписів, зобов’язань колективних договорів і угод та інших профілактичних заходів, і яка здійснюються на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності уповноваженими посадовими особами, службами або представниками органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій, трудових колективів.

Відомчий контроль покладається на адміністрацію підприємства та на господарські організації вищого рівня і здійснюється посадовими особами, повноваженими представниками міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, а також асоціаціями, корпораціями, концернами чи іншими об’єднаннями підприємств, в установах і організаціях, які належать до сфери їх управління. Цей контроль здійснюється відповідними службами охорони праці.

Регіональний контроль – це контроль, що здійснюється посадовими особами, повноваженими представниками і службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підприємствах, в установах та організаціях, які розташовані (зареєстровані) на території відповідного регіону.

Внутрішній контроль – це контроль, що здійснюється у межах окремого підприємства, установи чи організації власником або уповноваженим ним органом та відповідними службами і посадовими особами цього підприємства, установи чи організації із залученням представників профспілкових організацій та трудових колективів.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров’ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

2. Запропонувати алгоритм розрахунку рівнів безпечності виробничого обладнання, технологічних процесів та умов праці.

Рівні безпечності виробничого обладнання, технологічних процесів та умов праці визначаються з урахуванням існуючих методичних рекомендацій. Наприклад, рівень безпечності технологічного процесу може бути розрахований за формулою:

РБ_I = 1 - _,

_{де: РБI - рівень безпечності технологічного процесу;}

_{- загальна тривалість часу, за який мали місце відхилення фізико-хімічних параметрів технологічного процесу від нормованих значень, при} визначеному термінові дії технологічного процесу;

- загальна тривалість часу, за який мали місце екстремальні (аварійні) ситуації, при визначеному термінові дії технологічного процесу;

- загальна тривалість часу, за який мали місце відхилення фізико-хімічних параметрів технологічного процесу від нормованих значень під дією зовнішніх факторів або в результаті несправності агрегатів, при визначеному термінові дії технологічного процесу;

- визначений термін дії технологічного процесу (місяць, рік, міжремонтний період), за який враховуються порушення (відхилення параметрів технологічного процесу від нормативних значень) та екстремальні ситуації (аварії).

Враховуючи те, що безпечність виробничого обладнання визначається його властивістю зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій в певних умовах на протязі встановленого часу, рівень безпечності виробничого обладнання може бути розрахований за формулою:

РБ_II = 1 - _,

де: РБ_II – рівень безпечності виробничого обладнання;

- загальний час роботи виробничого обладнання з порушеннями норм і правил безпеки при визначеному термінові роботи виробничого обладнання;

- загальний час роботи виробничого обладнання в умовах екстремальних (аварійних) ситуацій при визначеному термінові роботи виробничого обладнання;

- визначений термін роботи виробничого обладнання (місяць, рік, міжремонтний період), за який враховуються відхилення в його роботі, що призводять до порушень норм і правил безпеки, та екстремальні (аварійні) ситуації.

Рівень безпечності трудового процесу може бути розрахований за формулою:

РБ_III = 1 - _,

де: РБ_III – рівень безпечності трудового процесу;

- загальний час виконання трудових операцій при наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів при визначеній тривалості трудового процесу;

- визначена тривалість трудового процесу.

Загальний рівень безпечності умов праці може бути розрахований за формулою:

РБ_∑ = РБ_I × РБ_II × РБ_III.

_{У свою чергу, загальний рівень небезпеки дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів може бути розрахований за наступною формулою:}

РНБ_∑ = 1 - РБ_∑.

При проведені паспортизації робочих місць на наявність небезпечних та шкідливих виробничих факторів використовується інтегральний показник безпечності b₀, який характеризує відношення загальної суми зареєстрованих за відповідний період часу випадків виникнення небезпечних та шкідливих факторів у складі технологічних процесів, виробничого обладнання та трудового процесу, до загальної суми усіх виробничих операцій за той самий період часу:

b₀ = 1 - _,

де: - загальна сума випадків виникнення джерел небезпечних виробничих факторів протягом визначеного періоду часу;

- загальна сума випадків виникнення шкідливих виробничих факторів протягом того самого визначеного періоду часу;

- загальна сума усіх виробничих операцій за той самий визначений період часу.

3. Визначити на які види страхових виплат Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФССНВ) може розраховувати працівник у разі його травмування, профзахворювання або смерті.

У разі травмування, профзахворювання або смерті працівника він і члени його сім’ї мають право на отримання однієї або кількох з наведених нижче страхових виплат:

1) щомісячна страхова виплата;

2) разова допомога;

3) пенсія з інвалідності потерпілому;

4) пенсія у зв’язку з втратою годувальника;

5) виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) виплати для компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу.