- •2. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності.
- •3. Трудові норми моп. Конвенції та рекомендації моп. Основні конвенції моп в галузі охорони праці.
- •4. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •5. Оон. Вооз.
- •6. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •8.Положення про суоп, структура та зміст його розділів.
- •7.Основні вимоги до побудови та функціонування системи управління охороною праці. Забезпечення та функціонування , побудова суоп в організації.
- •9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників та посадових осіб і фахівців підприємства.
- •10. Пріоритет функцій забезпечення безпеки. Ефективність функціональної структури суоп.
- •11. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці
- •12. Галузеві системи управління охороною праці. Мета та принципи функціонування.
- •13. Організаційна та функціональна структура суопг
- •14. Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції
- •15. Служби охорони праці місцевих та державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •16. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •17. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •20. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму і професійної захворюваності в галузі.
- •18. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь….
- •19. Дослідження і профілактика виробничого травматизму. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •21. Аналіз умов праці у галузі за показниками важкості та напруженості трудового процесу.
- •22. Загальні вимоги безпеки в галузі.
- •23. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •24. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •Основні вимоги до систем вентиляції
- •25. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •26. Організація наукових досліджень на основі наукової проблеми в галузі охорони праці. Наукова база охорони праці.
- •27. Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •28.Органи державного нагляду за охороною праці. Держгірпронагляд.
- •29. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •30.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Страхові виплати. Обов’язки фонду.
21. Аналіз умов праці у галузі за показниками важкості та напруженості трудового процесу.
Для об‘єктивної оцінки умов праці на виробництві проводиться атестація робочих місць. Основна мета атестації полягає у врегулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці. Результати атестації використовуються для цілеспрямованої і планомірної роботи, спрямованої на покращення умов праці, а також для надання пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством, таких, як скорочена тривалість робочого часу, додаткова оплачувана відпустку, пільгова пенсія, оплата праці у підвищеному розмірі.
Основним документом, що регламентує гігієнічну класифікацію умов праці за показниками важкості та напруженості праці, є “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2001 р. № 528.
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні).
1 клас – ОПТИМАЛЬНІ умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.
2 клас – ДОПУСТИМІ умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах. 3 клас – ШКІДЛИВІ умови праці — характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
4 клас НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) умови праці — характерризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.
Критерієм фізичного навантаження на організм людини в процесі праці є важкість (тяжкість) праці; критерієм навантаження на нервову систему є напруженість праці.
Оцінка важкості трудового процесу здійснюється на підставі обліку фізичного динамічного навантаження, маси вантажу, що піднімається і переміщується, загального числа стереотипних робочих рухів, величини статичного навантаження, робочої пози, ступеню нахилу корпусу, переміщень в просторі.
Оцінка напруженості трудового процесу здійснюється на підставі обліку факторів, що характеризують напруженість праці, а саме, інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.