IV. Масова позакласна робота

Масова позакласна робота із зоології, організована вчителем біології з учнями середнього та старшого шкільного віку, може бути найрізноманітнішою. Її напрямок багато в чому пов'язаний з навколишніми умовами даної місцевості.

До видів масової позакласної роботи із зоології відносяться такі як охорона і залучення птахів, облік і охорона диких ссавців, турбота про рибне багатство місцевого краю, облік мурашників, вечори, присвячені Дню птахів, Тижні саду, лісу, кампанії зі збору насіння дерев і чагарників для розплідників, збору корму для зимової підгодівлі птахів, посадці дерев і чагарників, виготовлення та розвішування шпаківень, боротьба з шкідниками сільського господарства, порятунок молоді риб, лікарських трав, шефська допомога фермам, лісництвам, вечори, присвячені життю і діяльності видатних вчених-біологів, селекціонерів, передовиків сільського господарства, години цікавої біології, біологічні конференції, олімпіади тощо.

До масової роботи залучається найбільше число учнів, школа. Для масової позакласної роботи характерна суспільнокорисна спрямованість.

Усі ці види роботи мають не лише пізнавальне і виховне значення, а й практичну цінність. Розглянемо трохи докладніше види масової позакласної роботи із зоології.

А. Робота з охорони та залучення птахів ‑ найпоширеніший вид масових заходів

У кожній школі щорічно проводиться весняне свято, присвячене Дню птахів, на якому підбиваються підсумки роботи за рік і намічаються перспективи на майбутнє.

У багатьох школах робота з охорони та залучення птахів починається з осені. У цей час гурток юних натуралістів-зоологів спільно з радою дружини організовує конкурс серед учнів школи щодо збору кавунового насіння, насіння та ягід дикорослих рослин для зимової підгодівлі птахів. Юннати готують і вивішують у вестибюлі школи стенд, що розповідає про необхідность підживлення птахів, показують зразки насіння і плодів, знайомлять з правилами їх збору, умовами конкурсу та ін.

Узимку необхідна підгодівля синиць. Збір насіння соняшнику, конопель, кавунів, гарбузів, кабачків, дині роблять восени. Школярі на пакетиках з насінням вказують, якій рослині вони належать.

З настанням важкого для птахів часу юннати залучають школярів до підгодівлі птахів. У спеціальних бюлетенях, по шкільному радіо учнів закликають зробити годівниці для синиць і покласти в них насіння соняшнику і кавуна, крихти хліба, і спостерігати, як часто прилітають птахи до годівниці, чи багато синиць годується на ній, в який час дня вони прилітають до неї, частоту прильотів у залежності від погоди та ін.

Синиці охоче поїдають будь-яке несолоне сало, шматочки сиру, які їм підвішують на дроті до гілок дерев, а також прикріплюють на стіні.

Юннати та рада дружини проводять облік по класах всіх учнів з тим, щоб можна було потім правильно підвести підсумки конкурсу «Підгодовуйте птахів». Крім індивідуальних годівниць, юннати організовують колективні підкормові пункти в саду, у лісі і встановлюють чергування класів. До кінця зими в школах налагоджується робота з виготовлення пташиних будиночків. Юннати та учні VII класів проводять бесіди по класах про користь і приваблення птахів, розповідають про вимоги, що пред'являються до штучних гніздівель.

До Дня птахів юннати організовують виставку. Зазвичай її роблять по відділам. В одному з них можна представити стенди або бюлетені з матеріалами про значення птахів у природі та житті людини, про видове розмаїття птахів місцевого краю; в іншому ‑ зразки годівниць, штучних пташиних будиночків; у третіх ‑ конкурсні роботи: малюнки птахів, кращі штучні гнізда, стінгазети і діаграми ходу змагань між класами в роботі з охорони та залучення птахів; у четвертому ‑ питання вікторини, кросворду, чайнворди, біологічні ігри.

Завчасно, до свята, складається програма його проведення. У підготовку та проведення свята зазвичай включають вчителя малювання, співу, літератури. Вчителі літератури можуть взяти на себе підготовку літературно-художнього монтажу про птахів, інсценівок, учитель співу ‑ відповідальність за підготовку музичних номерів.

Свято «День птахів» зазвичай проводиться в кінці третьої чверті. Програма свята включає ділову частину (повідомлення про значення роботи з охорони, залучення птахів та підсумки роботи за рік у цьому напрямку), художню частину (вірші, пісні, загадки, шаради, інсценізації, жартівливі питання). Після Дня Птахів з гуртком юннатів або епізодичною групою учнів, які цікавляться зоологією, вчителя біології організовують регулярні спостереження за розвішаними гніздами.

Корисно з’ясувати, які птахи заселили гніздування, чи гніздування зайняті птахами, які з них не зайняті, на якій висоті розміщені зайняті і незайняті гнізда, якої конструкції ці гніздування тощо. У цю роботу юннатам доцільно включитися ще до розвішування гніздівель: необхідно пронумерувати їх, намітити місця для розвішування та ін.

Наведемо приклади запитань вікторини, загадки про птахів, які можуть надати допомогу у підготовці та проведенні Дня птахів.

Вікторина «Чи знаєш ти птахів?»

1.Які птахи летять до нас з півдня поодинці?

2. Куди дівається з шпаківні шкаралупа розбитих пташенятами яєць?

3. Який птах робить у гнізді підстилку з риб’ячих кісточок?

4. Чому гнізда зяблика, щиглика, вівчарика малопомітні на гілках?

5. Пташенята яких птахів, що гніздяться в дуплі, шиплять як змії?

6. Чому стрижі й ластівки в гарну погоду літають високо, а в сиру над самою землею?

7. З якими птахами восени і взимку «водять компанію» дятли?

8. Який найменший птах у наших краях?

9. З прильотом яких птахів ми пов'язуємо початок весни?

Гасла до Дня птахів

1. Більше птахів ‑ менше шкідників, вище врожай.

2. Більше синиць у садах ‑ менше зіпсованих плодожеркою яблук.

3. Птахи ‑ кращі помічники в боротьбі з шкідниками сільського і лісового господарства.

4. Бережіть хижих птахів. Вони знищують гризунів.

5. Руйнівник пташиних гнізд знижує врожай.

Б. Робота по боротьбі з шкідниками лісу, саду, поля.

Вчителі біології, юннати або юні зоологи епізодичної натуралістичної групи організовують масову роботу по виявленню і знищенню шкідників лісу, поля, саду, якщо спостерігається масове розмноження їх.

В. Шефська допомога на фермах

Чималу роботу можуть провести школярі допомагаючи дорослому населенню у вирощуванні дрібних сільськогосподарських тварин шляхом створення при школах невеликих крільчатників, пташників при активній допомозі фермерських підприємств. При цьому важливо стежити за тим, щоб у гонитві за кількістю вирощених тварин не порушувалися зоотехнічні умови їх утримання. Тільки за такої умови ця робота буде мати виховне значення.

Школярі можуть надати допомогу у вирощуванні курчат, каченят та інших птахів. Можна добре налагодити шефську роботу по бджільництву. Щоб зібрати якомога більше меду і воску, слід застосовувати кочівлю бджіл. Ранньою весною школярі сільських шкіл перевозять вулики в місця з квітучою липою, гречкою тощо.

Г. Зоологічні олімпіади, вечори, КВК, клуб «чомучок»

Зоологічні вечора (у тому числі і зоологічний КВК) покликані сприяти більш широкому ознайомленню учнів з тваринним світом. Шкільна зоологічна олімпіада як масовий захід зазвичай організовується один раз у навчальний рік. Приблизно за місяць її проведення в стінній газеті або спеціальному бюлетені юннатів повідомляють, коли і як буде проводитися цей масовий захід, окреслюють приблизне коло знань, рекомендують відповідну літературу.

Перший тур зоологічної олімпіади проводиться зазвичай у середині квітня. Усім бажаючим учням пропонується письмово відповісти на 4 питання одного з варіантів, наприклад:

І Варіант

1. Чому птахи поширені на землі набагато ширше, ніж земноводні та плазуни?

2. Які види жаб живуть на території України?

3. На яких рослинах можна знайти гусениць денного павиного ока?

4. Напишіть назви відомих вам лісових птахів (не менш 10 видів).

ІІ варіант

1. Чому яйцекладні і сумчасті ссавці збереглися, в основному, в Австралії та на прилеглих до неї островах?

2. На яких рослинах можна знайти гусениць метелика адмірала?

3. Напишіть назви відомих вам птахів, які можуть виводити пташенят у штучних гніздах (не менше 6 видів).

Відповідь на кожне питання оцінюється за чотирибальною системою. Крім того, 25 % всіх учнів, які здали роботи першими, отримують додатково по три бали; 25 % учнів, які здали роботи другими ‑ по 2 бали; 25 % учнів, які здали роботи третіми ‑ по I балу.

Школярі, які набрали не менше 70 % максимально можливого числа балів, допускаються до участі у другому турі олімпіади.

За результатами першого туру олімпіади жюрі випускає бюлетень, в якому дається аналіз результатів письмового туру, повідомляються прізвища учнів, допущених до другого туру, порядок проведення другого туру.

До другого туру олімпіади необхідно підготувати білети з 3-4 питаннями для усної відповіді і 2-3 завданнями, які вимагають назвати тварин, представлених у колекціях.

На даному етапі клуб «чомучок» організовується наступним чином: юннати оформляють на окремому аркуші умови роботи клубу та пропонують для початку кілька питань. Одночасно з цим вивішують спеціально оформлений ящик клубу, в який учасники потім опускають відповіді на питання і свої питання.

Наведемо для прикладу зміст першого випуску бюлетеня «чомучок».

Умови клубу «чомучок»:

1. Кожен бажаючий у письмовому вигляді може задати питання, яке його цікавить, про життя тварин. Це питання буде розміщене потім в одному з номерів бюлетеня клубу і на нього надається право відповісти всім бажаючим (у письмовому вигляді).

2. За кожне поставлене запитання про життя тварин учасникам присуджується від 2 до 4 очок, а за кожну відповідь від 4 до 6.

3. Якщо учасник клубу дав відповідь на основі проведеного спостереження або досвіду, то йому присуджується додатково від 10 до 20 очок.

4. За відповідь чи питання, які супроводжені власними фотознімками, зараховується додатково від 30 до 50 очок, а якщо малюнком, то від 6 до 10 очок.

Підсумки роботи клубу «чомучок» підбиваються в кінці другої і четвертої чверті навчального року.

Переможців клубу чекають книги про природу та інші призи.

Перші питання:

1. На узліссі від мурашника в різні боки розходяться шириною в палець стежки. Чому мурашки пересуваються не врозтіч, а цими стежечками?

2. Які вуса у вусатих китів? 

3.Хутро якого звірятка найцінніше? Де живе цей звір?

Фотозагадки: «Хто це?» «Що це?»

Фотографії з журналу «Юний натураліст»: виноградний равлик (крупно), малюнок або фотографія куланів, фотографія голови самця тутового шовкопряда.

У наступному номері поміщаються задані питання із зазначенням прізвищ тих учнів, які їх поставили, та відповіді на перші питання. Вказується час випуску наступного номера. Бажано, щоб кожен номер виходив з однією і тією ж емблемою клубу.

Учні проявляють великий інтерес до цього виду роботи.

Зоологічні КВК

(Зміст і організація зоологічного КВК на тему «Світ птахів і звірів»)

Підготовча робота команд. Тижня за три-чотири до проведення КВК відібраним командам пропонують домашні завдання:

а) провести спостереження за тваринами (наприклад за зимуючими птахами, що залучаються до годівниць, виробити умовні рефлекси на час годування птахів, на який-небудь сигнал годування);

б) вміти впізнавати птахів і звірів за малюнками і опудалами (вказати назви приблизно 20 видів птахів і 20 видів ссавців);

в) вміти розрізняти на малюнках або фотознімках сліди звірів на снігу, мулі, вологому піску (зайця, лисиці, вовка, білки, куниці, горностая, ведмедя, лося, рисі, видри, борсука, кабана);

г) підготувати питання, загадки для команди-суперника;

д) підібрати і вивчити вірші на тему КВК;

е) підібрати і розучити пісню про птахів і звірів;

ж) бути готовим відповісти на питання команди-суперника і виконати завдання жюрі;

з) придумати назву своєї команди.

Проведення вечора.

Повідомляється про програму КВК і пропонується командам 2-3 жартівливих питання:

1. Який звір завжди біжить під ухил? (Річка Тигр);

2. Яку більшу птицю можна зробити з жайворонка? (Ворону, виключити частину букв);

3. Які кішки не ловлять мишей? (Залізні кішки-скоби);

4. Який гриб літає і плаває? (Поганка).

Тепер ведучий надає командам можливість привітати один одного та задати питання. Привітання може бути у віршах власного твору, включати будь-які прислів’я та приказки. Питання задаються всім, але відповідає на них капітан після хвилинної наради з командою.

Ведучий дає командам картки із зображенням звірів, птахів, пропонує написати на листку паперу їх видові назви. На цей вид змагання відводиться 5 хвилин. Листки потім здають жюрі.

Ведучий звертається до жюрі і просить оцінити роботу команд: їхні відповіді на жартівливі питання, взаємні привітання та питання.

Далі проводиться конкурс «Чиї це сліди?». Кожній команді дається по черзі по 4-5 карток із зображенням слідів звірів і птахів. Порадившись 1 хвилину, капітан називає їх.

Після цього можна провести конкурс «Хто більше назве звірів із ряду гризунів?». Викликаються по одному представнику від команд. Якщо є переносні дошки, то назви звірів пишуться на них. Якщо дошок немає, то представникам кожної команди дається по листку паперу. Відводиться на цей конкурс 5 хвилин.

Ведучий пропонує командам прочитати по два вірші про птахів і звірів.

Потім проводиться конкурс «Хто більше знає звірів?». Зачитується список тварин, наведений представниками команди. Якщо такі ж тварини названі представниками другої команди, то ці назви викреслюються. За правильністю виконання завдання стежать вболівальники.

У кінці КВК ведучий просить команди заспівати підготовлені пісні.

Жюрі, беручи до уваги виконання цього завдання, підводить остаточний підсумок.