III. Гурток юних натуралістів

Гурток юних натуралістів ‑ основна форма позакласної роботи.

Гурткова робота відрізняється від епізодичної групової позакласної роботи тим, що вона проводиться протягом усього року і включає певну групу школярів, які систематично працюють у них протягом ряду років.

Склад гуртка зазвичай стабільний. Для натуралістичного гуртка характерні такі види роботи, як досліди та спостереження (у природній обстановці, на полях і фермах господарств, у теплицях, на шкільних навчально-дослідних ділянках, у куточках живої природи), екскурсії в природу і сільськогосподарське виробництво, проведення вечорів, конференцій, підготовка доповідей, рефератів, шефство над сільськогосподарськими тваринами, участь в охороні природи, випуск стінгазет, видання рукописних журналів, виготовлення наукових посібників та ін.

Гурток юних натуралістів - організатор всіх масових позакласних заходів.

Гурток юних зоологів є добровільною самостійною організацією учнів, які прагнуть розширити і поглибити знання з зоології. Успіх роботи гуртка у великій мірі залежить від успішної розробки його плану, в якому мають бути відображені всі види робіт: вивчення тварин окремих біотопів, тварин, які мають практичне значення (комах-шкідників сільськогосподарських і лісових культур), вивчення видового складу та біології корисних комах, земноводних , птахів, ссавців, ведення фенологічних спостережень над сезонними явищами у житті тварин, ведення календаря природи, проведення натуралістичних, екскурсій, походів, участь у суспільно-корисній праці. Зміст плану роботи гуртка визначається місцевими умовами й можливостями школи.

Робота зоологічного гуртка повинна включати:

а) роботу зі створення зоологічного куточка живої природи і зоотехнічного відділу навчально-дослідної ділянки (шкільного крільчатника, пташника, навчальних вуликів тощо) і догляду за відповідними тваринами;

б) організацію спостережень і дослідів у куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці;

в) роботу з вивчення місцевої фауни (досліди і спостереження в природі, екскурсії, туристичні походи);

г) шефство над фермами, організація масових, позакласних заходів з охорони природи, біологічних вечорів, олімпіад.

Усі виділені нами розділи роботи пов'язані з читанням науково-популярної та наукової літератури з зоології, із заняттями дослідницького характеру, із виготовленням наочних посібників та обладнання для утримання тварин та проведення дослідів над ними.

Тематичні заняття гуртка, пов’язані зі спостереженнями та дослідами в куточку живої природи

Щоб краще організувати повсякденну роботу юннатів у куточку живої природи, доцільно один раз на два тижні проводити загальногурткові заняття. На них корисно підводити підсумки роботи, ставити нові завдання, робити доповіді теоретичного характеру, огляди статей періодичної літератури і науково-популярних книг із біології, які виходять. Зазвичай такі заняття проводяться за темами, що включають дрібні індивідуальні теми юннатів.

Тематику занять гуртка доцільно наближати до уроків зоології. Це дає можливість використовувати результати роботи юннатів у класі для розширення знань про життя тварин у всіх учнів, розвивати в них інтерес до зоології.

Так, під час вивчення риб у гуртку можна організувати роботу з підготовки та проведення занять на тему: «Підводний світ у кімнаті», «Чи знаєш ти риб?». Ці заняття не лише знайомлять юннатів з мешканцями акваріума, а й допомагають іншим школярам, зокрема семикласникам, що вивчають у цей час риб, обладнати у себе вдома акваріум, уникнути грубих помилок в його обладнанні, розібратися, чому гинуть риби, спливають наверх рослини з підгнилим корінням, швидко каламутніє вода навіть при частій її зміні тощо.

Наступна тема, яку доцільно включити в план роботи гуртка ‑ «Поведінка тварин». Вона передбачає індивідуальні спостереження за тваринами, застерігає учнів від схильності до антропоморфізму.

На початок вивчення зоології в VI класі корисно підготувати заняття на тему «У краплині води», а ближче до весни ‑ «Шестиногі друзі та вороги», які допоможуть учням виконати річні завдання з зоології.

Цікава форма, в якій проводяться ці заняття, відразу привертає школярів до вивчення нового для них предмету зоології. Одночасно шестикласники включаються в роботу дослідницького характеру.

Тематика роботи гуртка, пов'язана зі створенням зоологічного куточка живої природи, може бути різноманітною. Вирішили, наприклад, юннати зробити тераріум і поселити в ньому місцевих земноводних. На загальне заняття гуртка корисно вивести тему «Утримання земноводних у неволі»; якщо з'являється нове звірятко, наприклад, білка, то «Догляд і спостереження за білкою в неволі».

Розглянемо трохи докладніше організацію заняття гуртка з теми «Підводний світ у кімнаті». Тижня за три до заняття кільком юннатам-початківцям учитель доручає зробити короткі повідомлення про підготовку акваріума до зарядження: про способи промивання піску, заповнення акваріума водою, про підбір рослин та їх посадку, про підбір рибок і догляд за ними.

До заняття готують стенд, який допоможе школярам ознайомитися з найнеобхіднішими правилами підготовки акваріуму та догляду за його мешканцями.

На вступному занятті, куди запрошуються всі бажаючі учні, юннати роблять короткі повідомлення за заздалегідь виділеними темами, показують, як правильно укласти ґрунт, посадити рослини, налити воду, а потім колективно розгадують кросворд про акваріум. Питання кросворду зачитує ведучий заняття юннат. Підняли руку учні та відповіли на запитання правильно, отримують очко. Потім підбиваються підсумки занять і переможцям вручається книги про акваріум.

Робота за темою «Поведінка тварин» будується наступним чином. На першому занятті юннатам-початківцям пропонують пригадати, що вони знають про поведінку вивчених тварин: бджіл, павука-хрестовика, риб.

Потім на конкретних прикладах юннати ще раз показують, що поведінка тварин заснована на вроджених і набутих рефлексах. У висновку бесіди демонструється навчальний кінофільм «Поведінка тварин».

Після цього юннатам-початківцям пропонують завдання: самим виробити умовні рефлекси у різних тварин куточка живої природи, наприклад, змусити хом’ячків, їжаків, морських свинок обертати барабан, сороку або іншу птицю брати корм з рук, сідати на руку, морських свинок - розкочувати половичок, бігати в свої «їдальні». На допомогу юннатам-початківцям дають заздалегідь складені та надруковані інструкції-пам’ятки, наприклад, такі:

Пам’ятка-інструкція з теми «Як змусити морську свинку розкочувати половичок».

1. Піддослідній свинці задовго до проведення досвіду не давати моркви, яку вона поїдає з великим бажанням.

2. У день проведення досліду на заздалегідь підготовлений половичок покладіть маленькі шматочки моркви. Шматочки моркви розташуйте в лінію вздовж половичка, відстань між шматочками має бути невеликою (1-2 см). Тепер скочується половичок так, щоб було видно тільки шматочок моркви і підпускайте до нього свинку, яка, дістаючи шматочок моркви, штовхає половичок, при цьому стає видним другий шматочок моркви і так далі. І вона буде штовхати половичок до тих пір, поки не розгорне повністю.

Робота юннатів з вивчення місцевої фауни

Велике місце в гуртку повинна займати робота з вивчення місцевої фауни. Вона може включати екскурсії в природу, дослідження юннатів у природі з загальних і індивідуальних тем. При плануванні цієї роботи потрібно виходити з можливостей учнів, завантаженості навчальними заняттями.

Екскурсії повинні бути частиною роботи за гуртковими темами: «Життя прісної водойми», «Життя тварин у зимовому лісі», «Тваринний світ лісу навесні».

Перед кожною екскурсією і після неї в гуртку повинна проводитися відповідна робота. Так, при підготовці до екскурсії на прісну водойму на установчому занятті керівник гуртка повідомляє юннатам-початківцям мету майбутньої роботи - дослідити, які тварини зустрічаються в місцевих водоймах і вказує, що кожен з учасників буде проводити самостійну роботу з даної теми в природі. Для підготовки юннатів до самостійної роботи керівник гуртка або старші юннати знайомлять їх з життям водойми, використовуючи наявні в біологічному кабінеті фіксовані натуральні об'єкти, а також таблиці та малюнки з книжок. При цьому даються лише самі елементарні відомості про те, які тварини зазвичай зустрічаються у водоймах, за якими ознаками будови і поведінки їх можна зустріти в природі.

Після екскурсії в куточку живої природи юннати спостерігають за життям зібраних мешканців водойм.

Подібним чином організовується екскурсія в зимовий ліс. На екскурсії вчитель не називає птахів, які зустрічаються, і не розповідає про їх зовнішній вигляд і характерну для них поведінку. Все це він пропонує зробити самим екскурсантам (яка це птиця, за якими ознаками ви її впізнали в природі тощо). Після спільної роботи по з'ясуванню видового складу птахів вони переходять до самостійної роботи на ділянках лісу і виконують відповідні завдання.

На весняній екскурсії в ліс крім птахів учні можуть ознайомитися з життям звірів за їх слідами, погризами, а також з комахами лісу та іншими тваринами.

Крім екскурсій на природу робота з вивчення місцевої фауни проводиться в гуртку шляхом організації індивідуальної та групової роботи юннатів за загальногуртковими темами: «Комахи-шкідники саду та городу», «Ссавці місцевого краю», «Видовий склад птахів місцевого краю», «Видовий склад земноводних місцевого краю» тощо.

Години цікавої зоології, зоологічні КВК, вікторини

Крім вивчення тварин рідного краю, у гуртку організовуються години цікавої зоології, зоологічні вечори, зоологічні олімпіади та ін.

Наведемо приклади даних занять.

Заняття на тему «Чи знаєш ти риб?»

Тижнів за два до заняття групі юннатів доручається підготувати повідомлення про риб, скласти питання вікторини, які потім в оформленому вигляді з пропозицією знайти на них відповіді корисно вивісити у вестибюлі школи. Питання для вікторини юннати підбирають виходячи з наявних у шкільній бібліотеці книг, зазвичай учням пропонуються питання, складені за книгами Я. А. Ценгера «Занимательная зоология», І. Ф. Правдина «Рассказ о жизни рыб», також за матеріалами журналу «Юний натураліст». Основна мета вікторини - залучити широкі маси школярів до читання літератури про життя тварин.

При складанні вікторини відбираються такі питання, відповідаючи на які учні познайомляться з різноманіттям риб.

Зразки питань однієї з таких вікторин:

1. Назвіть по одній найбільшій рибі з морських, річкових, прохідних.

2. Який оселедець найбільший?

3. Назвіть найменшу рибку Каспійського моря.

4. Яка риба в разі небезпеки перетворюється на колючу кулю?

5. Тіло якої риби схоже на яскраву ганчірочку?

6. Які риби мають «зброю» на носі?

7. Яких риб називають вудильниками?

8. В якої риби дитинчата в разі небезпеки ховаються у неї в роті?

9. Яка риба тонким струменем води збиває комах, що сидять на прибережних рослинах або пролітають над водою?

10. Які риби будують гнізда і з чого?

11. Яких риб називають живими електростанціями?

12. Які риби носять назви небесних світил?

13. Яка риба метає найбільшу кількість ікри?

14. Які риби «подорожують» на інших видах риб?

Порядок проведення цього заняття може бути наступним.

Спочатку вчитель коротко розповідає про різноманіття риб, а потім пропонує відповісти на питання вікторини. Питання зачитує один з юннатів, відповіді фіксують члени журі.

Після вікторини юннати розповідають про риб. Одні з учнів наводять цікаві відомості про риб-велетнів і карликів, інші – про риб химерної форми, треті ‑ про риб «хитрих», «мисливців», четверті ‑ про «турботливих батьків», п’яті ‑ про небезпечних хижаків тощо. Розповіді ілюструють слайдами.

Після повідомлення юннатів можна запропонувати учням заповнити колективну табличку, підготовлену заздалегідь на дошці. Наприклад, вписати в певне число клітинок назви промислових риб, що починаються з літери «С». У кінці заняття можна показати навчальний кінофільм «Різноманіття риб», що дасть можливість розширити знання учнів про риб.