Позакласна та позашкільна робота з біології

Правильно організована позакласна і позашкільна робота з рослинами та тваринами, органічно пов’язана з класними заняттями, допоможе учням поглибити і закріпити отримані в процесі навчання знання з біології і сільського господарства.

Позакласні заняття в куточках живої природи, на навчально-дослідній ділянці підвищують теоретичні знання учнів і дають можливість отримати ряд корисних практичних навичок з вирощування рослин та догляду за тваринами.

Конкретні форми і методика проведення позакласної та позашкільної роботи визначаються в першу чергу її змістом, інтересами дітей та місцевими природними умовами. У даному посібнику наводиться, як приклад, позакласна робота з зоології. Так само можна організувати роботу і з ботаніки, з анатомії та загальної біології.

Форми позакласної роботи з зоології

Форм позакласної роботи з зоології, як і з інших розділів біології, дуже багато.

Всі вони переслідують єдиний принцип виховного навчання: з одного боку, можливість розширення творчої ініціативи педагога, а з іншого – пізнавальну самодіяльність учнів.

Всі форми і види позакласної роботи пов'язані між собою і доповнюють одна другу (див. схему). До них відносяться:

1. Індивідуальні позакласні заняття.

2. Групова позакласна епізодична робота.

3. Гурток юних натуралістів.

4. Масова позакласна робота.

Структура позакласної форми навчально-виховної роботи

Позакласна форма навчально-виховної роботи
Групові заняття	Масові заходи	Індивідуальні заняття
У гуртку юннатів	Біологічні вечори, конференції	Фенологічні спостереження в природі
У природі	Натуралістичні кампанії  День птахів, Тиждень лісу.	Постановка дослідів у куточку живої природи і на шкільній ділянці
У ланці полеводів, тваринників.	Операція «блакитних» і «зелених» патрулів.	Позакласні читання біологічної літератури.

I. Індивідуальні позакласні заняття

Індивідуальна форма позакласної роботи з біології проводиться майже в кожній школі. Намагаючись задовольнити запити окремих учнів, які цікавляться біологією, вчитель пропонує їм провести які-небудь спостереження в природі, прочитати ту чи іншу науково-популярну книгу, виготовити наочний посібник, підібрати матеріал для стенду тощо.

Досвідчені вчителі біології, як правило, з’ясовують біологічні інтереси школярів, постійно тримають їх у полі зору, ставлять завдання розвивати їх інтереси в тому чи іншому напрямку, підбирають для здійснення цього завдання відповідні індивідуальні завдання, ускладнюють і розширюють їх зміст.

До найбільш поширених видів індивідуальної позакласної роботи відносяться досліди і спостереження над рослинами та тваринами в природі, на навчально-дослідній ділянці, у куточку живої природи, у теплиці, виготовлення штучних гніздівель для птахів і спостереження за їх заселенням, шефство над сільськогосподарськими тваринами, самоспостереження, виготовлення наочних посібників, підготовка доповідей, рефератів тощо.

Прикладами індивідуальних позакласних занять можуть бути наступні види робіт:

1. Спостереження за розвитком богомола і порівняння його з розвитком плодової мушки.

2. Вироблення умовного рефлексу у морських свинок (знаходження їжі в будиночку певного забарвлення).

3. Вивчення руху і харчування живих планарій, їх захисних реакцій.

4. Вивчення будови мокриці і водяного віслюка (рівноногі раки), порівняння адаптації до наземного і водяного способу життя.

5. Вивчення харчування і захисних реакцій багатоніжок.

В якості індивідуальної позакласної роботи можна рекомендувати позаурочні досліди, наприклад отримання культури амеби, інфузорії-туфельки.

Інтерес учня до подальшої дослідницької роботи зросте, якщо про результати своєї роботи він доповість на уроці з відповідної теми і про його роботу повідомить шкільна біологічна стінгазета.

У результаті індивідуальної позакласної роботи учні зазвичай не виявляють що-небудь нове для науки, але вони роблять «відкриття» для самих себе, і це їх готує до самостійних досліджень наукового характеру.

II. Групова епізодична позакласна робота

Групова позакласна робота включає епізодичні групові заняття.

Епізодична групова робота зазвичай організовується у зв’язку з підготовкою та проведенням шкільних масових заходів, наприклад свята, присвяченого Дню птахів, Дню лісу, Тижня саду, Неділі здоров’я, а також у зв’язку з наданням шефської допомоги фермерським господарством, лісництвам, рибним господарствам та ін. Для здійснення такої роботи вчитель підбирає групу учнів, які цікавляться біологією, доручає їм підшукати необхідний матеріал, випустити стінгазету, підготувати доповіді, художню самодіяльність тощо. Зазвичай після завершення того чи іншого масового заходу епізодична група розпадається, а потім після закінчення якогось терміну у зв’язку з підготовкою та проведенням іншого масового заходу створюється знову.

Епізодична групова робота організовується і у зв’язку з бажанням учителя зайнятися вивченням місцевої природи, наприклад, виявити видовий склад птахів, що населяють місцеві водойми, провести «інвентаризацію» місцевої деревної та чагарникової рослинності, вивчити добову активність окремих тварин, «біологічні годинники» рослин та ін.

Епізодичні групові позакласні заняття з зоології в школах мають досить широке поширення. У багатьох школах вчителі біології, дотримуючись побажань школярів, які зацікавилися на уроках зоології вивченням тих чи інших тварин, організовують заняття, подібні лабораторним. Так, під час вивчення найпростіших учні після уроків розглядають під мікроскопом різних інфузорій, під час ознайомлення з кровоносною системою риб і земноводних школярам пропонується подивитися, як рухається кров у плавцях риби і в плавальній перетинці лапки жаби. Часто учні виявляють бажання подивитися після уроків навчальний фільм, із якого під час вивчення нового матеріалу вчитель демонстрував лише окремі фрагменти.

У деяких школах проводиться більш глибока епізодична робота, що носить часто дослідний характер. Зазвичай вона має і суспільно корисне значення. В одних школах учні проводять роботу з обліку і розселення мурашників, вивчення та охорони молоді риб, обліку птахів, що гніздяться в районі школи, підгодівлі звірів і птахів тощо. Розглянемо організацію та склад такої роботи.

Вивчення видового складу тварин місцевого краю

Під час групових епізодичних занять учні можуть вивчити видовий склад птахів, плазунів, земноводних, риб, найбільш поширених комах та інших тварин місцевого краю. Поставивши метою інвентаризацію птахів прісних місцевих водойм, вчитель набирає групу учнів, що цікавляться вивченням птахів, і повідомляє їм про майбутню роботу.

Щоб учні могли виявити, які види птахів зустрічаються в навколишніх водоймах, вони повинні знати їх зовнішній вигляд, вміти розрізняти за голосами, поведінкою тощо. Тому вчитель організує попередні заняття для вивчення зовнішнього вигляду птахів за таблицями, малюнками, фотознімками, опудалами в біологічному кабінеті. Учні розрізняють птахів за голосами, записаними на дисках. Потім організовуються екскурсії в біологічні музеї, зоопарки, а з настанням терміну роботи з вивчення видового складу птахів проводиться кілька екскурсій на водойми, де школярі знайомляться з пернатими в самій природі. Вчитель пропонує їм назвати птахів, які вони зустріли, уточнити їх назву за визначником.

Найкраще цю роботу проводити під час гніздування птахів, коли вони подовгу знаходяться на одному місці. Школярі знайомляться з очеретянками, водяними курочками, мартинами, крячками, качками, бугаями, чаплями та іншими птахами.

У порядку епізодичної групової роботи легко з’ясувати користь тих чи інших птахів: місця проживання, час доби добування їжі, частоту годування пташенят. І так для кожного виду птахів.

Можна простежити за гніздуванням птахів, встановивши, як вони будують гнізда, скільки разів прилітають з будівельним матеріалом, звідки вони його беруть.

У порядку групової епізодичної роботи корисно встановити, коли птахи прилітають, починають співати, будувати гнізда, відкладають яйця, коли виводяться пташенята, хто насиджує яйця, як часто птахи міняються на гнізді, скільки разів за літо виводять пташенят, як доглядають за пташенятами, скільки діб знаходяться пташенята в гнізді, чи збираються в зграї і коли відлітають у теплі краї.

Можна назвати теми для епізодичної роботи учнів:

1. Вивчення життя мурашок, облік і охорона мурашників.

2. Вивчення і охорона комах-запилювачів та ентомофагів.

3. Вивчення риб і їх охорона.

4. Охорона диких звірів і птахів.

До епізодичної групової роботи учнів можна віднести «Години цікавої біології», що проводяться з усіма учнями VI-VII класів, які цікавляться зоологією. Їх тематика пов’язана з досліджуваним матеріалом. Для учнів VI класів організовуються «Години цікавої зоології» з вивчення найпростіших, кишковопорожнинних, молюсків, для учнів VII класів ‑ з вивчення членистоногих, голкошкірих, хордових.

Зміст занять повинен розширити і поглибити знання учнів з пройдених тем, розвинути у них інтерес до читання науково-популярної літератури з зоології, навчити працювати з книгою. Матеріал для цього можна почерпнути з книги Т.І. Жукової «Часы занимательной зоологии».

Крім того, цікавими можуть виявитися «Години цікавої зоології» на теми: «Тварини на службі людини», «Слідами небачених звірів», «Трагедії диких тварин», «Живі копалини», «Ходячі інкубатори» (про яйцекладних), «Сюрпризи коралового рифу», «Візерунки дикої стежки» (про розпізнавання слідів звірів і птахів на снігу), «Живі електростанції», «Живі барометри»та ін..

Можуть бути проведені зоологічні КВК за темами: «Крилаті фармацевти», «Старі та нові професії тварин», «Чи знаєте ви риб?», «Справжні лікарі і друзі людини», «Тварини підказують винаходи» тощо.

Вікторини, кросворди, чайнворди також входять в групові епізодичні заняття, де учням доведеться відповісти на конкретні й цікаві питання вікторини, розгадати кросворд, чайнворд. Питання вікторини, кросворди складаються з якої-небудь теми, наприклад: «Підводний світ в кімнаті». Питання вікторини «Акваріум»:

1. Які акваріумні риби будують гнізда?

2. Назвіть риб, які будують гнізда з пухирців повітря.

3. Які риби будують гнізда з стеблинок і листя рослин?

4. Яких риб називають санітарами акваріума?

5. Яка акваріумна риба може передбачити погану погоду?

6. Кого називають мотилем, гамарусом?

7. Як за зовнішнім виглядом можна відрізнити самців і самок у живородних риб?

8. Назвіть акваріумних живородних риб.

9. Яких правил слід дотримуватися при зміні води в акваріумі?

10. Як можна налити воду в акваріум, не замутивши її і не розмивши ґрунт?

11. Живий корм і способи його розведення в кімнатних умовах.

12. Який живий корм для риб можна наловити в місцевих водоймах?

13. Які квіткові рослини місцевих водойм зростають в акваріумі?

14. Як можна позбутися нитчастих водоростей?

15. Назвіть акваріумні рослини, які відносяться до мохів і папоротей.

16. Чому вода в акваріумах іноді стає зеленою, «цвіте»?

17. Що потрібно зробити, якщо акваріум потік?

18. Який ґрунт готують в акваріумах?

19. Які риби виношують ікру в роті?

20. Які риби відкладають ікру в раковини живих беззубок?

Відповіді на ці питання можна знайти в книгах Ф.М. Полканова «Подводный мир в комнате», М.Д. Махліна «Занимательный аквариум», О.К. Разбєсова «Твой аквариум». На тему про акваріумних риб учням можна запропонувати розгадати кросворд «Акваріум» (скласти його з перерахованих вище питань). Кросворди викликають в учнів великий інтерес. Групова епізодична позакласна робота з зоології може бути дуже різноманітною, як і робота гуртків юних зоологів, оскільки відміна епізодичних групових занять від гурткових полягає в тому, що епізодичні заняття організовуються час від часу з різним складом учнів, а гурткові проводяться протягом усього року з певною групою школярів. Тому при організації епізодичних занять учитель біології може використовувати і ті види робіт, які розглядають при описі гурткових занять - основної форми позакласної роботи.