Мета і завдання педагогічної практики

Метою педагогічної практики є: закріплення та поглиблення теоретичних знань, набутих студентами у вузі при вивченні курсів педагогіки, психології, методики викладання біології та хімії; набуття навичок самостійної роботи в школі.

У процесі педагогічної практики студент спостерігає та аналізує різні сторони навчально-виховної роботи вчителя, позакласні та позашкільні заняття за фахом, виховну роботу з учнями, працює як класний керівник.

У період педагогічної практики не тільки відбувається перевірка теоретичної та практичної підготовки студентів до самостійної роботи в школі, але і створюються широкі можливості для збагачення творчого потенціалу особистості майбутнього вчителя.

У системі підготовки майбутнього вчителя педагогічна практика виконує різні функції. Вона носить навчальний характер, будучи важливою ланкою в системі вищої педагогічної освіти. Педагогічна практика доповнює і збагачує теоретичну підготовку студентів, створює їм можливості для закріплення та поглиблення отриманих знань, використання теоретичних положень досліджуваних наук при вирішенні практичних завдань. У період педагогічної практики протікає процес формування основних професійних умінь і навичок. Майбутній учитель спостерігає та аналізує різні сторони навчально-виховного процесу, вчиться проводити уроки, веде позакласні та позашкільні заняття, виховну роботу зі школярами. Педагогічна практика сприяє адаптації студентів до педагогічної діяльності. Вона створює сприятливі передумови для здійснення активних професійних дій і озброює студентів початковим досвідом вчителя-професіонала. Ефективність педагогічної практики визначається рівнем її організації і керівництва. У цій справі ще продовжує діяти дві протилежні тенденції:

1) надмірна опіка студентів-практикантів керівниками;

2) повне звільнення практиканта від допомоги та контролю керівників.

Перша характерна для практики в міських умовах, друга - в умовах стажування на селі. І все це відбивається на якості підготовки майбутнього вчителя.

Ефект навчального характеру педагогічної практики визначається рівнем взаємодії вузу та школи, співпрацею вчених, методистів та педагогічного колективу школи, ступенем застосування в їхній праці новітніх досягнень і передового педагогічного досвіду.

Однією з функцій педагогічної практики є її виховний характер. Педагогічна практика – це перша серйозна перевірка готовності майбутнього вчителя присвятити своє життя справі навчання та виховання підростаючого покоління, вона здійснює підготовку студентів до праці в суспільному виробництві. Визначаючи шляхи і методи організації педагогічної практики майбутнього вчителя і реалізації виховних її цілей, слід послідовно продовжити роботу по здійсненню єдності навчання та виховання.

Все це об’єктивно визначає необхідність забезпечення комплексного характеру педагогічної практики, який істотно припускає, що студент у процесі її проходження виконує всі види і функції професійної та громадської діяльності: проводить уроки різних типів, у тому числі факультативні заняття, виконує обов’язки класного керівника, здійснює позакласну роботу з учнями в усьому її різноманітті, використовує у виховному процесі взаємодію з суспільними організаціями, а також зв’язок з родиною учня та громадськістю.

Особливе місце в системі всього комплексу завдань, що вирішуються майбутніми вчителями на практиці, повинна зайняти робота з трудового виховання учнівської молоді та її професійної орієнтації.

Програма педагогічної практики передбачає також виконання студентом деяких видів дослідницької роботи: проведення психолого-педагогічного аналізу уроку або навчально-виховного заняття, комплексне вивчення класного колективу та особистості учнів, проведення дослідної робота з учнями.

Колективний характер педагогічної практики вимагає від майбутнього вчителя вже з першого дня свого перебування в школі здійснити основну соціальну функцію: вносити свій вклад у формування всебічно розвиненої особистості і підготовку учнів до життя, до активної праці в суспільному виробництві.

Робота студентів у період педагогічної практики повинна носити творчий, активний характер.

Вчитель відповідає за якість навчання і виховання учнів. І успіху в цій роботі він може досягти тільки в тому випадку, якщо весь широкий спектр своїх професійних обов’язків буде виконувати творчо, систематично вести пошук ефективних форм і методів розв'язання педагогічних завдань відповідно до цілей і завдань навчання та виховання підростаючого покоління.

Цілком очевидно, що творча активність як складовий елемент структури особистості вчителя формується на стадії професійного навчання майбутнього вчителя і виключно важлива в цій справі роль педагогічної практики.

Професійно-педагогічна діяльність має ту особливість, що до неї не можна підготуватися раз і назавжди під час навчання у вузі. Але якщо вчитель підготовлений за роки навчання у вузі до самостійної роботи, якщо його навчили самостійно добувати та осмислювати нові знання, серйозно, творчо розробляти окремі проблеми на основі вивчення літератури, аналізу результатів спостережень та експериментів, то такий вчитель вже з перших кроків своєї педагогічної діяльності буде прагнути до активних творчих форм навчання та виховання своїх учнів.

Важливе місце в системі засобів формування творчої активності майбутнього вчителя належить науково-дослідній роботі студентів під час педагогічної практики. Вчитель загальноосвітньої школи ефективно здійснює свою педагогічну діяльність тільки в тому випадку, якщо вона з’єднана з наукою і спирається на дослідницькі методи роботи.

Сучасна школа об’єктивно ставить вчителя в положення дослідника. Тому і програма педагогічної практики передбачає проведення студентами досліджень: вивчення класу, особистості та учня, складання психолого-педагогічної характеристики.

Творчий характер педагогічної практики забезпечується також широкою системою суспільних функцій, які виконує студент у період практики.

І тому важливо протягом всього навчання управляти процесом різноманітної природної діяльності майбутнього вчителя. Саме не вузька спеціалізація, а широке різноманітне коло суспільних функцій – ось що необхідно для формування особистості вчителя.

Таким чином, до завдань педагогічної практики студентів входить:

а) поглибити та закріпити теоретичні знання, отримані студентами в університеті, навчити застосовувати ці знання на практиці в навчально-виховній роботі з учнями;

б) озброїти студентів умінням вивчати та аналізувати навчально-виховну роботу, проведену з учнями;

в) навчити студентів, спираючись на знання психології, педагогіки та фізіології учнів, проводити навчально-виховну роботу з дітьми з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей;

г) підготувати студентів до проведення різного типу уроків із застосуванням різноманітних методів, які активізують пізнавальну діяльність учнів;

д) навчити студентів виконувати функції класного керівника, працювати з колективами школярів, з різними суспільними організаціями, а також проводити індивідуальну виховну роботу з учнями;

е) ознайомити студентів з різними видами роботи вчителя: позакласною та позашкільною роботою за фахом (біології та хімії); позакласною та позашкільною виховною роботою як класного керівника; роботою з батьками;

ж) ознайомити студентів з роботою педагогічної ради, предметних комісій;

з) розвивати і закріплювати у студентів інтерес до педагогічної професії, до проведення дослідницької роботи з психолого-педагогічних дисциплін.

Педагогічна практика студентів факультету біології, екології та медицини ДНУ ім. О. Гончара проводиться відповідно до навчального плану та графіка навчального процесу за фахом «Біологія» (6.040102) у строки, встановлені навчальною частиною.

Практика складається з наступних етапів:

- ознайомлення зі школою, бесіда з директором школи або його заступником, організатором з позакласної та позашкільної виховної роботи;

- вивчення класу, в якому студент буде проходити педагогічну практику;

- ознайомлення з роботою вчителів-предметників, їх планами робіт, відвідування уроків, робота в біологічному та хімічному кабінетах;

- ознайомлення з планами робіт класних керівників, їх позакласною та позашкільною роботою;

- складання індивідуального календарного плану-графіку роботи студента на весь період педагогічної практики, включаючи весь обсяг роботи (навчальну, навчально-методичну, позакласну за фахом, виховну, організаційну);

- ведення педагогічного щоденника.

Навчально-виховна педагогічна практика

У зміст педагогічної практики входить:

- організаційна робота;

- навчальна робота;

- позакласна робота за фахом;

- методична робота;

- виховна робота.