Приблизна схема вивчення і складання психолого-педагогічної характеристики класного колективу

1. Загальні відомості про класний колектив та історію його формування: кількість учнів (з них хлопчиків, дівчаток), віковий склад, кількість другорічників, коли сформувався колектив, чи були злиття з іншими колективами, зміна класних керівників тощо.

2. Керівництво та організація класного колективу:

а) організуюче ядро класу, його актив; староста і його робота; характеристика активістів класу (їх ідейний рівень, ініціатива, самостійність і наполегливість, вимогливість до себе та інших, авторитет серед товаришів і на чому він ґрунтується, організаторські здібності, турбота про окремих товаришів, ставлення до громадської думки);

б) наявність у колективі неофіційних «ватажків», характер їх впливу на клас, причини цього впливу, відношення до «ватажків» активу класу; наявність «пригноблених» і причини пригноблення, можливі шляхи зміни ставлення до них товаришів;

в) взаємовідносини у колективі (ступінь згуртованості колективу, наявність або відсутність угруповань, їх внутрішня основа і ступінь зацікавленості у спільних справах класу, прояв взаємної вимогливості, чуйності, дружньої турботи, взаємодопомоги і поваги); критика і самокритика в колективі, особливості взаємин між хлопчиками та дівчатками; прояв товариства та дружби між окремими членами колективу, їх внутрішня основа; емоційне «благополуччя» окремих членів колективу;

г) особистість класного керівника та його вплив на колектив (освіченість, загальна культура, організаторські здібності, знання психології учнів, їх інтересів тощо); ставлення колективу до класного керівника, його авторитет серед учнів.

3. Зміст і характер колективної діяльності:

а) навчальна діяльність (загальна характеристика успішності і дисципліни, боротьба класу за високу успішність, наявність контролю за успішністю окремих учнів, вимоги до них класного керівника, активу класу і всього колективу, взаємодопомога, її форми та організація) ; дисципліна класу в процесі навчальної діяльності та виконання домашніх завдань; негативні моменти в навчальній роботі (шпаргалки, підказки, списування);

б) життя колективу поза навчальних занять; інтерес до сучасних політичних подій, музики, мистецтва, літератури, спорту, колекціонування тощо; форми прояву цього інтересу (читацькі конференції, відвідування театрів, кіно, їх обговорення, КВК, «вогники»); участь колективу в суспільному житті;

в) суспільно-корисна праця та її місце в позакласному житті колективу; види праці та характер її виконання; прояв соціальної дисципліни в суспільно-корисній праці.

4. Загальні висновки. Рівень (стадія) розвитку колективу. Характер загального «емоційного клімату» у колективі (бадьорий, життєрадісний, інертний, напружено-знервований тощо). Характер дисциплінованості. Визначення основних недоліків в організації життя колективу і взаєминах його членів, шляхи їх ліквідації.

Вимоги до змісту та оформлення характеристик

Термін педагогічної практики в університеті, протягом якого повинен бути зібраний і оформлений матеріал характеристик, невеликий. Тому до виконання цього завдання потрібно приступати з перших днів перебування в школі. З цією метою в перший тиждень перебування в школі (після загального ознайомлення зі школою та класом) необхідно визначити об'єкт спостереження (учня або класу). Студент складає характеристику на той клас, де він працює класним керівником.

Бажано для спостереження обрати такого учня, який виділяється серед інших своїми індивідуальними особливостями (наприклад учня, який відмінно вчиться, або неуспішного, активного, жвавого, вольового, або, навпаки, пасивного, слабовільного тощо). Однак у кожному випадку об'єкт вивчення (учень чи клас) не повинен знати або навіть підозрювати, що він став предметом особливої уваги вчителя.

До оформлення характеристики ставляться такі вимоги:

1. Характеристика повинна бути написана в окремому зошиті з вказівкою на титульному аркуші прізвища, імені учня, класу, школи; із зазначенням прізвища студента, що склав характеристику, факультету, курсу.

2. Перед тим, як почати викладення змісту характеристики згідно зі схемою, необхідно вказати, які методи дослідження були використані: спостереження, експеримент (який саме), бесіди (з ким), анкети та ін.

3. Складаючи характеристику, студент у першу чергу повинен розкрити питання схеми, тому що вони фіксують найбільш суттєві сторони становлення особистості та колективу. Студент має право внести зміни в характеристику, додавши все, що особливо яскраво проявляється в особистості дитини, але не знайшло відображення в схемі.

4. У характеристиці студент повинен показати знання теоретичних основ загальної психології та вміння застосовувати ці знання при поясненні фактів педагогічної практики.

5. Характеризуючи ту чи іншу психічну особливість особистості або класу, слід давати повний опис, посилаючись на дані власних експериментальних досліджень.

6. Характеристика повинна бути педагогічно спрямованою, тобто в ній потрібно показати вміння застосовувати психологічні знання на практиці навчання і виховання дітей.

Закінчити характеристику потрібно педагогічними висновками щодо характеру теперішньої та майбутньої навчально-виховної роботи з окремим учнем або класом.