Завдання з психології

Робота студента над психолого-педагогічною характеристикою учня (або класу) у період педагогічної практики ‑ це перша спроба опанувати майстерністю психологічного аналізу. Успіх діяльності вчителя багато в чому залежить від того, наскільки він опанував умінням проникати у внутрішній світ своїх учнів, знає інтереси, схильності, потенційні можливості кожного з них, вміє визначити мотиви їх вчинків, розкрити внутрішні причини відставань і зривів тощо.

Основні методи психологічного дослідження особистості учня та класного колективу

Психологічні дослідження особистості учня та класного колективу найдоцільніше здійснювати за наступними методиками:

1. Вивчення відповідної документації школи (класні журнали, щоденники, медичні картки, попередні характеристики і т.д.), ознайомлення з умовами життя школяра вдома.

2. Бесіди про особливості навчальної діяльності та поведінки учня з класним керівником, окремими учнями та ін.

3. Ознайомлення з роботами учня з різних видів діяльності (контрольні роботи, малюнки, виконання креслень, моделей тощо).

4. Спостереження за діяльністю і поведінкою учнів (учня) на уроках, під час перерв, екскурсій, походів, під час відвідування театрів, на вечорах, при виконанні громадських доручень.

Спостереження слід вести за заздалегідь складеним планом, у природних умовах. Дані спостережень фіксувати в щоденнику. Слід записувати не тільки факти, дії, вчинки, а й ті умови, в яких вони протікали. Без цього зрозуміти і правильно оцінити причини спостережуваних явищ не можна, а значить, не можна пояснити об’єктивність отриманих даних.

5. Враховуючи, що спостереження не забезпечують повної об'єктивності спостережуваних явищ, слід користуватися експериментом.

Експеримент дає можливість поетапно не чекати появи того чи іншого психологічного явища, а викликати його, чітко враховувати умови, супутні цьому явищу, і тим самим розкривати причини певних психічних процесів і властивостей, повторити дослідження кілька разів, накопичити кількісні дані і на їх основі судити про випадковість або типовість досліджуваних психічних явищ. Так, наприклад, для вивчення особливостей розумової діяльності експериментатор спеціально підбирає ряд завдань, що вимагають порівнянь, узагальнень, класифікації, і пропонує їх виконати на звичайному шкільному уроці. Для відповіді викликає певного учня, досліджує і докладно фіксує хід його міркування.

На уроках біології надається широка можливість для виявлення багатства і особливостей відтворення і творчої уяви. Вчитель може запропонувати учням дати усний опис птахів, звірів, краси їх оперення, місць гніздування і зимівлі тощо.

У системі соціологічних досліджень найбільш прийнятні в умовах школи відомі соціометричні методики, які допомагають виявити психологічні аспекти людських відносин (симпатії, антипатії, байдужість, відкидання) і можуть бути використані студентами при дослідженні міжособистісних відносин у класі.

Виявлення міжособистісних стосунків у колективі учнів

Зазвичай використовується метод вибору товариша по парті, при якому учень висловлює своє ставлення до однокласників у письмовій формі.

Перед проведенням соціометричного опитування необхідно зняти напругу, розташувати учнів до себе. («Все, що ви напишете, залишиться в повній таємниці: окрім вашого класного керівника і мене, ніхто не буде знати про ваші наміри»).

Хід виконання завдання

Виконання завдання проводиться у класі. При цьому присутні всі учні класу. Учні отримують аркуші, на яких пишуть своє прізвище. Студент чітко пояснює завдання, яке пропонується виконати учням:

- Учні, я хочу посадити вас за парти з урахуванням ваших бажань. Напишіть на папері спочатку прізвище того учня, з ким ви хочете сидіти разом у першу чергу, потім прізвище того, з ким ви бажали б сидіти разом, якщо з першим не вийде, потім прізвище того однокласника, з ким би ви сиділи, якщо не вдасться сісти ні з першим, ні з другим.

Це ж дослідження може бути проведено з використанням наступних питань:

1.С ким би ти хотів найбільше грати на перерві?

2. З ким би ти хотів працювати разом при виконанні домашніх завдань?

3. Кого з однокласників ти запросив би на свій день народження?

4. Якби у тебе були значки або листівки, то кому б подарував їх?

5.Хто тобі найбільше подобається у класі?

6.Кого б ти хотів мати сусідами по квартирі, по двору?

У всіх випадках пропонується написати три прізвища.

Обробка даних виконаного завдання

Обробка результатів може бути проведена методом простого підрахунку кількості виборів.

Таблиця результатів дослідження «Вибір товариша по парті» виглядає приблизно так:

Прізвище, ім'я		№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	Примітка
I		2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Хлопчики	Андреєв Ж.	1			+	+	+
	Бєлих Л.	2	+		+			+
	Вежов В	3	+		+		+
I		2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Дівчатка	Бобкова В.	4				+					+	+
	Забоєва Г.	5		+			+				+
	Соболєва С.	6					+		+			+
Кількість отриманих виборів			3	3	6	3	2	5	3	2	2	3	2

В цій таблиці, складеної для класу, прізвища учнів розташовуються за алфавітом: спочатку хлопчиків, потім дівчаток. Кожному учню відповідає свій порядковий номер, який є постійним. Прізвища учнів розташовуються по вертикалі на розкресленому аркуші паперу. Прізвища хлопчиків відокремлюються від прізвищ дівчаток жирної рисою. По горизонталі зверху наносяться також порядкові номери: спочатку хлопчиків, потім дівчаток. На горизонтальні лінії клітин наносимо результати вибору. Після нанесення всіх даних виборів, на вертикальних лініях, над якими стоять порядкові номери учнів, позначаємо всі вибори, отримані кожним з учнів. Наприклад, Андрєєв вибрав трьох учнів: Вежова В. (№ 3), Бобкову В. (№ 4) і Забоєва Г. (№ 5). На підставі кількісних результатів, а також педагогічних спостережень, індивідуальних і групових бесід з учнями та вчителями слід відповісти на питання:

1. Що забезпечує тому чи іншому учню певне місце в структурі міжособистісних відносин класу?

2. Чи впливає положення окремих хлопців на колектив у цілому?

3. Чи є «зірка» (учень, що отримав максимальну кількість виборів) фактичним лідером цієї групи? Чим пояснюється його вплив у цій групі?

4. Чим викликана наявність відокремлених угруповань?

5. Що в них об'єднує дітей?

6. Яка роль угруповань у житті класу?

7. Чим пояснюється становище в колективі тих, кого ніхто не вибрав?

8. Порівняйте офіційну та дійсну структуру колективу.