
- •О. Є. Пахомов, о. А. Рева, в. О. Слинько методичні вказівки з педагогічної практики для студентів факультету біології, екології та медицини
- •Мета і завдання педагогічної практики
- •Права та обов’язки студентів-практикантів
- •Індивідуальний план роботи студента-практиканта
- •Основні питання для складання індивідуального плану роботи
- •Щоденник студента в період педагогічної практики
- •Навчальна робота в школі
- •Методика проведення уроку
- •Позакласна та позашкільна робота з біології
- •Форми позакласної роботи з зоології
- •III. Гурток юних натуралістів
- •IV. Масова позакласна робота
- •Позакласна робота з хімії
- •Виховна робота
- •Завдання з психології
- •Основні методи психологічного дослідження особистості учня та класного колективу
- •Виявлення міжособистісних стосунків у колективі учнів
- •Приблизна схема вивчення і складання психолого-педагогічної характеристики особистості учня
- •II. Навчальна діяльність
- •Приблизна схема вивчення і складання психолого-педагогічної характеристики класного колективу
- •Вимоги до змісту та оформлення характеристик
- •Приклад тематики психологічних досліджень
- •Звітність студента-практиканта
- •1. Характеристика школи
- •2. Навчально-методична робота
- •3. Позакласна робота з предмету
- •4. Виховна робота з класом
- •5. Висновки щодо педагогічної практики
- •Терміни подання звітної документації для студентів денного відділення
- •Оцінка педагогічної практики студента
- •Характеристика на студента
- •Критерії оцінок уроку та педпрактики
- •Перелік загальних питань для захисту педагогічної практики
- •Обов’язки керівників (методистів) педагогічної практики
- •Обов’язки вчителів шкіл
- •Обов’язки класного керівника
- •Контроль роботи студентів на педагогічній практиці
- •Список літератури
- •Методичні вказівки з педагогічної практики для студентів факультету біології, екології та медицини
Завдання з психології
Робота студента над психолого-педагогічною характеристикою учня (або класу) у період педагогічної практики ‑ це перша спроба опанувати майстерністю психологічного аналізу. Успіх діяльності вчителя багато в чому залежить від того, наскільки він опанував умінням проникати у внутрішній світ своїх учнів, знає інтереси, схильності, потенційні можливості кожного з них, вміє визначити мотиви їх вчинків, розкрити внутрішні причини відставань і зривів тощо.
Основні методи психологічного дослідження особистості учня та класного колективу
Психологічні дослідження особистості учня та класного колективу найдоцільніше здійснювати за наступними методиками:
1. Вивчення відповідної документації школи (класні журнали, щоденники, медичні картки, попередні характеристики і т.д.), ознайомлення з умовами життя школяра вдома.
2. Бесіди про особливості навчальної діяльності та поведінки учня з класним керівником, окремими учнями та ін.
3. Ознайомлення з роботами учня з різних видів діяльності (контрольні роботи, малюнки, виконання креслень, моделей тощо).
4. Спостереження за діяльністю і поведінкою учнів (учня) на уроках, під час перерв, екскурсій, походів, під час відвідування театрів, на вечорах, при виконанні громадських доручень.
Спостереження слід вести за заздалегідь складеним планом, у природних умовах. Дані спостережень фіксувати в щоденнику. Слід записувати не тільки факти, дії, вчинки, а й ті умови, в яких вони протікали. Без цього зрозуміти і правильно оцінити причини спостережуваних явищ не можна, а значить, не можна пояснити об’єктивність отриманих даних.
5. Враховуючи, що спостереження не забезпечують повної об'єктивності спостережуваних явищ, слід користуватися експериментом.
Експеримент дає можливість поетапно не чекати появи того чи іншого психологічного явища, а викликати його, чітко враховувати умови, супутні цьому явищу, і тим самим розкривати причини певних психічних процесів і властивостей, повторити дослідження кілька разів, накопичити кількісні дані і на їх основі судити про випадковість або типовість досліджуваних психічних явищ. Так, наприклад, для вивчення особливостей розумової діяльності експериментатор спеціально підбирає ряд завдань, що вимагають порівнянь, узагальнень, класифікації, і пропонує їх виконати на звичайному шкільному уроці. Для відповіді викликає певного учня, досліджує і докладно фіксує хід його міркування.
На уроках біології надається широка можливість для виявлення багатства і особливостей відтворення і творчої уяви. Вчитель може запропонувати учням дати усний опис птахів, звірів, краси їх оперення, місць гніздування і зимівлі тощо.
У системі соціологічних досліджень найбільш прийнятні в умовах школи відомі соціометричні методики, які допомагають виявити психологічні аспекти людських відносин (симпатії, антипатії, байдужість, відкидання) і можуть бути використані студентами при дослідженні міжособистісних відносин у класі.
Виявлення міжособистісних стосунків у колективі учнів
Зазвичай використовується метод вибору товариша по парті, при якому учень висловлює своє ставлення до однокласників у письмовій формі.
Перед проведенням соціометричного опитування необхідно зняти напругу, розташувати учнів до себе. («Все, що ви напишете, залишиться в повній таємниці: окрім вашого класного керівника і мене, ніхто не буде знати про ваші наміри»).
Хід виконання завдання
Виконання завдання проводиться у класі. При цьому присутні всі учні класу. Учні отримують аркуші, на яких пишуть своє прізвище. Студент чітко пояснює завдання, яке пропонується виконати учням:
- Учні, я хочу посадити вас за парти з урахуванням ваших бажань. Напишіть на папері спочатку прізвище того учня, з ким ви хочете сидіти разом у першу чергу, потім прізвище того, з ким ви бажали б сидіти разом, якщо з першим не вийде, потім прізвище того однокласника, з ким би ви сиділи, якщо не вдасться сісти ні з першим, ні з другим.
Це ж дослідження може бути проведено з використанням наступних питань:
1.С ким би ти хотів найбільше грати на перерві?
2. З ким би ти хотів працювати разом при виконанні домашніх завдань?
3. Кого з однокласників ти запросив би на свій день народження?
4. Якби у тебе були значки або листівки, то кому б подарував їх?
5.Хто тобі найбільше подобається у класі?
6.Кого б ти хотів мати сусідами по квартирі, по двору?
У всіх випадках пропонується написати три прізвища.
Обробка даних виконаного завдання
Обробка результатів може бути проведена методом простого підрахунку кількості виборів.
Таблиця результатів дослідження «Вибір товариша по парті» виглядає приблизно так:
Прізвище, ім'я |
№ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Примітка |
|
I |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Хлопчики |
Андреєв Ж. |
1 |
|
|
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
Бєлих Л. |
2 |
+ |
|
+ |
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
Вежов В |
3 |
+ |
|
+ |
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
I |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Дівчатка |
Бобкова В. |
4 |
|
|
|
+ |
|
|
|
|
+ |
+ |
|
Забоєва Г. |
5 |
|
+ |
|
|
+ |
|
|
|
+ |
|
|
|
Соболєва С. |
6 |
|
|
|
|
+ |
|
+ |
|
|
+ |
|
|
Кількість отриманих виборів |
3 |
3 |
6 |
3 |
2 |
5 |
3 |
2 |
2 |
3 |
2 |
В цій таблиці, складеної для класу, прізвища учнів розташовуються за алфавітом: спочатку хлопчиків, потім дівчаток. Кожному учню відповідає свій порядковий номер, який є постійним. Прізвища учнів розташовуються по вертикалі на розкресленому аркуші паперу. Прізвища хлопчиків відокремлюються від прізвищ дівчаток жирної рисою. По горизонталі зверху наносяться також порядкові номери: спочатку хлопчиків, потім дівчаток. На горизонтальні лінії клітин наносимо результати вибору. Після нанесення всіх даних виборів, на вертикальних лініях, над якими стоять порядкові номери учнів, позначаємо всі вибори, отримані кожним з учнів. Наприклад, Андрєєв вибрав трьох учнів: Вежова В. (№ 3), Бобкову В. (№ 4) і Забоєва Г. (№ 5). На підставі кількісних результатів, а також педагогічних спостережень, індивідуальних і групових бесід з учнями та вчителями слід відповісти на питання:
1. Що забезпечує тому чи іншому учню певне місце в структурі міжособистісних відносин класу?
2. Чи впливає положення окремих хлопців на колектив у цілому?
3. Чи є «зірка» (учень, що отримав максимальну кількість виборів) фактичним лідером цієї групи? Чим пояснюється його вплив у цій групі?
4. Чим викликана наявність відокремлених угруповань?
5. Що в них об'єднує дітей?
6. Яка роль угруповань у житті класу?
7. Чим пояснюється становище в колективі тих, кого ніхто не вибрав?
8. Порівняйте офіційну та дійсну структуру колективу.