55. Козацтво та його місце у системі соціал-екон відносинах…:

Слово “козак” - тюркського походження; вперше воно зафіксоване у “Таємній історії монголів” 1240 р. і означає “страж” або “вартовий”. Головними причинами виникнення козацтва були соціально-економічні (нестача власної орної; зростання експлуатації, кріпацтва) та військово-політичні (ліквідація автономії українських земель, розширення привілеїв шляхти, наступ католицизму). Козакували групами на чолі з отаманом. Перші організатори козацтва. Серед організаторів козаччини були: Костянтин Острозький, Предслав Лянскоронський, Остафій Дашкович, Дмитро Вишневецький. На Січі існувало своє законодавство, військова та судова влада. Тут була республіканська форма правління. Крім січового (низового) козацтва, у 70-х рр. ХVІ ст. з’явилося ще реєстрове козацтво, яке отримало свою назву від реєстру – списку, куди вносилися козаки, що перебували на державній службі у Речі Посполитій. Така служба офіційно розпочалася у 1572 р.

66. Національно-визвольна війна укр. Народу під провадом б.Хмельницького

Колоніальна політика, яку проводила Річ Посполита стосовно України викликала загрозу етноциду і спричинила загальнонародний виступ, який переріс у національно-визвольну війну (революцію). ЇЇ причинами були глибокі суперечності у національно-релігійній, соціально-економічній, політичній, ідеологічній сферах тощо. Очолив визвольну війну Богдан Хмельницький. У початковому періоді національно-визвольної війни, заручившись підтримкою татар, повстанці у 1648 р. здобули блискучі перемоги під Жовтими Водами та Корсунем (травень) і під Пилявцями (вересень). У червні 1651 р. відбулася найбільша у середньовічній історії битва під Берестечком. Вона розпочалася вдало для української армії. Але у вирішальний момент татари втекли з поля бою. Навесні 1652 р. українці здобули переконливий реванш у битві під Батогом. Найважливішою подією наступного періоду було підписання українсько–московського договору 1654 року. Ці та інші обставини примусили гетьмана шукати іншого, надійнішого союзника, ніж татари. Такими союзниками могли стати Османська Порта і Московське царство. До речі, за певними даними, Б.Хмельницький не лише мав наміри, але й насправді визнав турецьке підданство, що особливо стурбувало московського царя. Восени 1653 р. Москва визначилася у своїй політиці щодо Речі Посполитої та Війська Запорозького і відправила в Україну посольство на чолі з боярином В.Бутурліним.

7. Формування Української держави в ході Націон війни…:

Державотворча діяльність Богдана Хмельницького. Видатним явищем національно-визвольної війни стало виникнення козацької держави.На чолі козацької держави стояв Гетьман, котрий скликав ради, відав фінансами, керував військом, проводив дипломатичні зносини з іншими державами. Б.Хмельницький провів поділ країни на полки й сотні, які стали територіальними одиницями управління.Полковники, сотники і отамани здійснювали не лише військову, а також цивільну владу у своїх районах.Полковники також організували фінансову справу на підлеглій їм території. Українська держава мала кордони, укріплені військовими заставами.При гетьманові знаходився найвищий суд, який розглядав апеляції, що надходили від полкових і сотенних судів, а також деякі справи, з якими прохачі йшли просто до гетьмана. Для вирішення особливо важливих справ могли створюватися окремі судові комісії.Держава Богдана Хмельницького мала міжнародне визнання, вона була визнана багатьма європейськими країнами. Очевидці свідчать, що в гетьманській столиці одночасно перебували посольства Австрії, Трансільванії, Московії, Туреччини, Криму, Польщі, Венеції, Швеції та інших держав. У свою чергу, українські посольства відправлялися в іноземні країни.

8.Укр у другій половині.. Руїна…:

Період історії України кінця XVII століття, що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.Причини : 1-відсутність загальнонаціонального лідера, який би міг продовжити справу Богдана Хмельницького після його смерті. 2- глибокий розкол серед української політичної еліти з питань внутрішньої та зовнішньої політики. 3- егоїстичність козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище від вузькокланових та особистих.4- перетворення українських теренів на об'єкт загарбницьких зазіхань Росії, Польщі, Османської імперії та Кримського ханства внаслідок внутрішньої міжусобної боротьби. Під час Руїни Україна була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці дві половини ворогували між собою. Сусідні держави (Польща, Московія, Османська імперія) втручалися у внутрішні справи України, й українська політика характеризувалась намаганням підтримувати приязні стосунки з тією чи іншою окупаційною силою. Українську Православну Церкву в 1686 було підпорядковано Московському Патріархатові. Українські лідери цього періоду були, в основному, людьми вузьких поглядів, котрі не могли здобути широкої народної підтримки своїй політиці.