Viіі. Література

навчальна:

– основна:

1. Хворостинка В.М., Моїсеєнко Т.А., Журавльва Л.В. Факультетська терапія. – Харків: Факт, 2000. - 888с.:іл.

2. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. – Вінниця, 2006. – 704с.

3. Госпітальна терапія / Н.М.Середюк, Є.М.Нейко,І.П.Вакалюк та ін.; За ред.Є.М.Нейка.-К.: Здоров’я, 2006,-1176с.

4. Пропедевтика внутренних болезней /под ред. В.Х.Василенко и А.Л.Гребенева.-М: Медицина, 1989. – 512с.

– додаткова:

1. Окороков А.Н. Лечение заболеваний пищеварительной системы – Витебск: «Белмедкнига», 1997. – 445 с.

2. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять в медичних вузах (методичний посібник). – К., 2006. – 80 с.

3. Григорьев П.Я., Яковенко А.В. (1998) Клиническая гастроэнтерология. - Москва: медицинское информационное агенство.-647с.

4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України 128 від 19.03.2007 Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Гастроентерологія»

5. Пелещук А.П., Передерий В.Г., Свінцицький А.С. (1995) Гастроентерологія.-Київ: Здоров’я.-304 с.

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри внутрішніх хвороб -1

«_____»__________________2008р.

Зав. кафедри, професор Сиволап В.Д.

Методичні вказівки

до практичного заняття для студентів 4-го курсу медичного та педіатричного факультетів

ГАСТРОЕЗОФАГАЛЬНА РЕФЛЮКСНА ХВОРОБА

Методичні вказівки підготувала

Асистент Ткаченко В.І.

Запоріжжя, 2008

Тема№11:Гастроезофагальна рефлюксна хвороба.

Кількість навчальних годин: 5 годин

I. Актуальність теми

Гастроезофагальна рефлюксна хвороба ( ГЕРХ )– це захворювання з розвитком характерних симптомів і / або запального ураження дистального відділу стравоходу внаслідок періодичної регургітації у стравохід шлункового та / або дуоденального вмісту.

ГЕРХ як самостійна нозологічна одиниця отримала офіційне визнання в 1997 році на конгресі в м.Генваль / Бельгія /.

Основній симптом ГЕРХ – печію – щодня відчувають від 7 % до 11% дорослого населення, не менше 1 разу на тиждень -12%, не менше 1 разу на місяць – 40-50%. При вагітності цей симптом спостерігають у 48%. У фізіологічних умовах ГЕ рефлюкс виникає рідко, в середньому – 1 регургітація вмісту на годину.При цьому одразу відбувається очищення (кліренс ) стравоходу.Важливу роль у кліренсі стравоходу відіграє слина,яка безперервно стікає по його стінках і містить бікарбонати. У фізіологічних умовах тривалість ГЕ-рефлюксу, який супроводжується закисленням середовища в дистальному відділі стравоходу ( рН>4 ), становить не більше ніж 4,2% часу добового моніторування рН. У разі постійного збільшення цього показника ГЕ-рефлюкс вважають патологічним. Приблизно у 6% здорових осіб і 74% хворих із печією ГЕ-рефлюкс виникає вночі під час сну на тлі зниження скоротливої діяльності стравоходу та тонусу кардіального відділу стравоходу. У 50% випадків нічна пречія стає причиною безсоння та зниження працездатності.

Надзвичайна варіабільність клінічних ознак позволяє розглядати це захворювання як своєрідний « айсберг» . У більшості ( 70-80% ) осіб симптоми ГЕРХ слабко виражені й виникають лише епізодично, тому хворі займаються самолікуванням безрецептурними засобами ( найчастіше – антацидами ) і широко використовують поради знайомих ( «телефонні рефлюкси» ).Це підводна частина « айсберга «. Середню, надводну його частину становлять особи з рефлюкс-езофагітом, яким необхідно проводити регулярне лікування – «амбулаторні рефлюкси» (20-25%). Вершина «айсберга» - ( 2-5% ) це невелика група хворих, у яких розвинулися ускладнення ( пептичні виразки, кровотеча, стриктури стравоходу та ін. ) – « госпітальні рефлюкси».

Правильне лікування хворих з ГЕРХ зі стратегією « Step up» забезпечує достатню якість життя з комплаєнсом пацієнтів.

Вищенаведені дані обумовлюють важливість та актуальність вивчення етиології, ключових ланок патогенезу, клінічних проявів, діагностики з метою оптимізації лікарської тактики на раннє виявлення та адекватне лікування ГЕРХ.