Формування гонади та геніталій під час ембріогенезу

Період ембріогенезу	Чоловіча стать	Жіноча стать
Запліднення	ХУ	XX
0-4-й тижні	Первинна гонада
6-й тиждень	Формування яєчка
7-й тиждень			Формування яєчника
8-12-й тижні	Пухирчаста залоза Придаток яєчка Сім'яний канатик		Матка Маткові труби Склепіння піхви
12-24-й тижні	Статевий член Губчаста частина сечівника Передміхурова залоза Калитка		Клітор Соромітні губи Нижні 2\3 піхви
30-й тиждень	Опускання яєчка у калитку

Схема 2

Види вад статевого диференціювання

1. Гонадний агенез:

а) "чистий"

б) із соматичними вадами розвитку (синдром Шерешевського-Тернера)

2. Гонадний дисгенез.

3. Істинний гермафродитизм.

4. Синдром Рокітанського-Кістера-Маєра (природжена аплазія піхви та матки).

5. Синдром Клайнфельтера.

6. Синдром тестикулярної фемінізації.

Причини порушень генетичної статі

1. Зміни числа та структури хромосом

(синдроми Клайнфельтера та Шерешевського-Тернера).

2. Мозаїцизм за статевими хромосомами (ХХ/ХУ).

3. Точкові мутації генів на статевих хромосомах.

Схема 3

Гіперандрогенія у жінок

Це стан, за якого в жінок надмірно секретуються чи посилено діють андрогени.

Класифікація.

1. Гіперандрогенія яєчникового походження: синдром склерокістозних яєчників, гіпертекоз, андрогенсекретуючі пухлини.

2. Гіперандрогенія яєчникового та надниркового походження: генетичний дефект Зβ-гідроксистероїддегідрогенази, 21-гідроксилази, 11β-гідроксилази.

Схема 4

Гіперестрогенія у жінок

1. Надлишок субстратів для утворення естрогенів.

2. Перетворення андрогенів на естрогени.

3. Яєчникові гіперестрогенії:

а) первинні - пухлини та кісти яєчників;

б) вторинні - хоріонінсекретуючі пухлини.

Схема 5

Класифікаці аменореї

I. Гіпергонадотропна.

1. Генетичні порушення: синдром дисгенезії гонад, синдром виснаження яєчників.

2. Ушкодження яєчників.

3. Автоімунні ендокринопатії.

4. Ферментативні порушення процесів синтезу гормонів у яєчниках.

II. Гіпогонадотропна.

1. Гіпоталамічна недостатність.

2. Гіпофізарна недостатність.

III. Нормогонадотропна.

1. Синдром склерокістозних яєчників.

2. Синдром аплазії піхви та матки.

Схема 6

Фізіологічний вплив тестостерону

Центральна нервова система:

- посилення лібідо;

- стимулювання вищої нервової діяльності.

Статеві органи:

- ріст статевого члена в пубертатний період;

- стимуляція росту та формування передміхурової залози;

- стимуляція дозрівання сперматозоїдів;

- стимуляція розвитку сім'яних пухирців.

Шкіра:

- ріст волосся за чоловічим типом.

М'язи:

- зростання розмірів м'язів та сили в них;

- формування зовнішності за чоловічим морфотипом.

Кров:

- стимулювання еритропоезу.

Кістки:

- стимулювання остеогенезу.

Схема 7