Причини інсулінорезистентності

Гіповолемія	Гіпоперфузія, дегідратація та ацидоз зменшують чутливість до інсуліну
Вживання медикаментів	Глюкокортикоїди, дифенін, анаболічні стероїди, тиреоїдні гормони
Інфекційні захворювання	Як правило, гноякові інфекції, найчастіше остеомієліт при синдромі діабетичної стопи
Ендокринні хвороби	Тиреотоксикоз, феохромоцитома, акромегалія, синдром та хвороба Іценка-Кушінга
Дисліпідемія	Надмір вільних жирних кислот зменшує вплив інсуліну на печінку
Порушення мінерального обміну	Дефіцит калію, магнію, фосфатів
Ацидоз	Зменшення гіпоглікемізуючих ефектів інсуліну
Хвороби накопичення, ліпоатрофічний діабет	Порушення синтезу глікогену та глікогенолізу в печінці

VII.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття

Тест ІІІ рівня (α=3).

Задача №1 (α=3).

Хворому на цукровий діабет зі значним ожирінням з проявами серцево-легеневої недостатності призначено метформін по 850 мг тричі на добу. Через 2тижні лікування його турбує виражений біль у гомілках, посилення задухи та ціанозу обличчя. Визначте подальшу лікувальну тактику:

а) утриматися від лікування метформіном;

б) зменшити дозу метформіну до 850 мг двічі на добу;

в) зменшити дозу метформіну до 850 мг 1 раз на добу;

г) зменшити дозу метформіну до 500 мг на добу;

д) перенести приймання добової дози метформіну на вечірній час.

Еталон відповіді: а).

Задача №2 (α=3).

Хвору, що лікується глібенкламідом у добовій дозі 20 мг, почали турбувати напади стенокардії, артеріальної гіпертензії, запаморочення. Визначте причини цих хворобливих прояві:

а) гіпоглікемії;

б) загострення ішемічної хвороби серця;

в) посилення проявів атеросклерозу вінцевих судин серця;

г) посилення церебрального атеросклерозу;

д) різкі перепади артеріального тиску.

Еталон відповіді: а).

Задача №3 (α=3).

Хвора, що лікується протягом 20 років пероральними цукрознижувальними сульфаніламідними препаратами, почала втрачати масу тіла, у неї визначається кетонурія, зростає рівень глікемії. Оберіть зміни, які необхідно внести до плану лікування пацієнтки:

а) призначити інсулінотерапію;

б) призначити препарат у максимальній дозі;

в) скомбінувати кілька похідних сульфаніламідних препаратів;

г) скомбінувати похідні сульфаніламідних препаратів із метформіном;

д) замінити сульфаніламідні препарати на метформін.

Еталон відповіді: а).

Задача №4 (α=3).

Хвора на цукровий діабет типу 2 впродовж 15 років лікується пероральними цукрознижувальними препаратами. Протягом останніх 6 міс захворювання прогресує, протеїнурія досягла 1,65 г\л, глікемія на тлі вживання їжі - 13,2 ммоль\л. Для лікування використовує глюренорм у дозі 120 мг на добу. Визначте лікування пацієнтки в подальшому:

а) призначити інсулінотерапію;

б) збільшити дозу глюренорму;

в) скомбінувати сульфаніламідні препарати із бігуанідами;

г) лікувати в подальшому метформіном;

д) замінити глюренорм на глібенкламід.

Еталон відповіді: а).

Задача №5 (α=3).

Хворий на цукровий діабет типу 2, 47 років, з індексом маси тіла 25,7 кг\м , лікується глібенкламідом у дозі 15 мг на добу. Для самоконтролю визначає глікемію щоденно перед кожним прийомом їжі та через 2 години після їди. Звернувся до лікаря, щоб з’ясувати, чи потрібно визначати глікемію о 3-й годині ночі. Виберіть, яку пораду ви дасте пацієнту:

а) не потрібно, достатньо визначити глікемію натще та після їди 1 раз на тиждень;

б) звісно потрібно, чим частіше визначається глікемія, тим краще компенсований цукровий діабет;

в) достатньо дотримуватися контролю глікемії, як його проводить пацієнт;

г) краще о 3-й годині ночі визначати не глікемію, а глюкозурію;

д) можна вночі глікемію не визначати, але обов'язково щоденно визначати глюкозурію відразу після сну.

Еталон відповіді: а).

Задача №6 (α=3).

Через 3 дні від початку інсулінотерапії в пацієнта спостерігають затвердіння в місцях ін’єкцій, свербіж сідниць і повік. Визначте причину появи вказаних скарг:

а) алергія до інсулінопрепарату сповільненого типу;

б) швидке ведення інсуліну під час ін"єкції;

в) ведення інсуліну в одні і ті самі місця;

г) введення інсулінопрепарату, взятого з холодильника;

д) неякісний інсулінопрепарат.

Еталон відповіді: а).

Задача №7 (α=3).

Хлопчику із вперше діагностованим цукровим діабетом після досягнення компенсації призначили вживання намагніченої води, інуліну із топінамбура та чаю зі стевії. Невдовзі в нього почалися гіпоглікемії, що продовжувалися навіть зі зменшенням дози інсуліну до 0,1 ОД на 1 кг маси тіла на добу. Визначте причину виникнення подібного феномену:

а) спонтанна ремісія цукрового діабету;

б) дія намагніченої води;

в) вживання інуліну;

г) інсулінотропний вплив чаю зі стевії;

д) комплексний вплив нетрадиційних методів лікування.

Еталон відповіді: а).

Задача №8 (α=3).

Хворий, 46 років, страждає на цукровий діабет 6 років. Скаржиться на нетривалий і неглибокий сон, імпотенцію, ожиріння, неефективність інсулінотерапії. Лікується інсуліном середньої тривалості дії, 10-12 ОД вранці та 52-56 ОД під час вечері. У режимі харчування максимум їжі припадає на вечірні години. Через високу вранішню глікемію доза інсуліну-ввечері поступово зростає. Визначте імовірну причину поганого стану пацієнта:

а) розвиток феномену Сомоджі;

б) неефективний вплив інсулінопрепарату;

в) гіподинамія;

г) прогресуюче ожиріння;

д) природні вікові зміни, властиві хворим на цукровий діабет.

Еталон відповіді: а).

Задача №9 (α=3).

Жінка, 24 років, хвора на цукровий діабет з 6-річного віку. Звернулася до лікаря за порадою щодо лікування цукрового діабету у зв’язку з плановою вагітністю. Осліпла на одне око через проліферативну ретинопатію, рівень білка в сечі - 3,2 г\л, сечовини в плазмі крові - 11,0 ммоль\л. Чоловік пацієнтки хворіє на цукровий діабет з 18-річного віку. Оберіть пораду, яку ви дасте пацієнтці:

а) не вагітніти;

б) досягти стійкої компенсації цукрового діабету й через 2 міс після цього вирішувати питання про вагітність;

в) досягти стійкої компенсації цукрового діабету в обох членів подружжя;

г) провести ретельний генеалогічний аналіз подружжя;

д) вагітність стане можливістю після зникнення альбумінурії.

Еталон відповіді: а).

Задача №10 (α=3).

5. У хворої на цукровий діабет та дифузний токсичний зоб після досягнення медикаментозного еутиреозу компенсації цукрового діабету не досягнуто. Визначте подальші дії у зв’язку з необхідністю хірургічного лікування зоба:

а) досягти компенсації цукрового діабету до хірургічного втручання;

б) негайно прооперувати, що дасть можливість для компенсації ЦД внаслідок усунення контрінсулінової дії тироксину;

в) поступово збільшувати дозу мерказолілу, що сприятиме компенсації цукрового діабету;

г) досягнення компенсації цукрового діабету не є суттєвим, головне досягти еутиреозу;

д) за наявності показань до хірургічного лікування токсичного зоба показники глікемії не є суттєвими.

Еталон відповіді: а).