V. Література.

Основна.

1. Клиническая гематология. Под редакцией профессора А.Ф.Романовой. Киев, «Медицина».-2006.- 456 с.

2. Исследование системы крови в клинической практике / Под ред. Г. И. Козинца и В.А. Макарова - М.: «Триада-Х», 1998. - 480 с.

3. Практическая трансфузиология (под ред. Г.И.Козинца). - М.: изд-во Триада-Х, 1997. - 436 с.

4. Руководство по гематологии (под ред. А.И.Воробьева). - М.: Медицина, 1985. - изд.2-е, перераб. и доп. - Т.2. – 368 с.

5. Справочник по гематологии / А.Ф.Романова, Я.И. Выговская, В.Е.Ло-гинский и др.; Под ред. А.Ф.Романовой. – К.:Здоров’я, 1997. - 324 с.

6. Гайдукова С.М., Виговська Я.І., Третяк Н.М. Гематологія і трансфузіологія. – К.: ВПЦ “Три крапки”, 2001. – 752 с.

Додаткова:

3. Абдулкадыров К.М., Бессмельцев С.С. Апластическая анемия. - М.: Наука, 1995. - 231 с.

4. Атлас клеток крови и костного мозга / Под ред. Г.И. Козинца. - М.: Триада-Х, 1998. - 160 с.

5. Видиборець С.В. Методи диференціації анемій. – К., 1997. – 42 с.

6. Гайдукова С.М., Видиборець С.В. Диференційна діагностика анемій. – К., 1998 – 28 с.

7. Идельсон А.И. Методы диагностики гемолитических и мегалобластических анемий. – М., 1985. – 31 с.

8. Посібник з клінічної лабораторної діагностики / Денисюк В.Г., Ганджа І.М., Виговська Я.І. та ін. / За ред. проф. В.Г. Денисюка. - К.: Здоров’я, 1992. - 296 с.

9. Темник І., Ковалів Ю. Латентний дефіцит заліза і залізодефіцитна анемія. – Львів, 1998. – 136 с.

10. Лекції з гематології / Перехрестенко П. М., Ісакова Л. М., ін. – К.: Нора-прінт, 2005. – 128 с.

Запорізький державний медичний університет

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри внутрішніх хвороб -1

«_____»__________________2008 р.

Протокол №

Зав. кафедри, професор Сиволап В.Д.

Методичні Вказівки

до практичного заняття для студентів 4-го року навчання медичного та педіатричного факультетів

Гострі та хронічні лейкемії

Методичні вказівки підготував

аситент Бонларенко О.П

Запоріжжя, 2008

Тема 27. Гострі та хронічні лейкемії. Визначення. Сучасні погляди на етіологію та патогенез. Класифікація. Основні клініко-гематологічні синдроми. Клінічні прояви. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування. Трансплантація кісткового мозку Підтримуюча терапія. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Кількість навчальних годин: 5 годин

I. Актуальність теми

Лейкемія (ЛЕ)– це злоякісне захворювання кровотворних тканин з первинною локалізацією патологічного процесу у кістковому мозку. При цьому в патологічний процес втягується периферійна кров, багато інших систем організму, зокрема тканини лімфомакроцитарної системи. Відповідно до Міжнародної гістологічної і цитологічної класифікації пухлинних захворювань кровотворної і лімфоїдної тканин, в основу якої покладений клітинний склад новоутворень і характер поширення, пухлини системи крові, або гемобластози, поділяють на дві групи: лейкози (лейкемії) - системні пухлинні захворювання кровотворної тканини; та лімфоми - регіонарні пухлинні захворювання кровотворної і/або лімфоїдної тканини. Такий розподіл є значною мірою умовним, оскільки обмежений пухлинний ріст і дифузна пухлинна інфільтрація можуть мати місце одночасно або послідовно в одного і того ж хворого. (ЛЕ) - актуальна проблема практичної охорони здоров´я України. Результати великих епідеміологічних досліджень останього часу показали наявність суттєвих змін у структурі поширеності хвороб крові та кровотворних органів(ХККО). Незважаючи на певні успіхи в лікуванні (ЛЕ), у більшості індустріальних країн ця патологія залишається серед найважливіших причин захворюваності у працездатному віці, охоплюючи від 1 до 3,5% дорослого населення. За останні роки відмічається явна тенденція до зростання цієї важкої патології як серед дорослих, так і серед дітей (омолодження), висока летальність зберігається, ріст частоти випадків нелімфоїдних форм лейкемії. Тому проблема лейкемії у медичній практиці надзвичайно висока. Лейкемії і лімфоми, включаючи лімфому Ходжкіна, складають приблизно 8% від всіх злоякісних новоутворень, і всі разом входять до числа шести найчастіших видів злоякісних пухлин. У США щороку на лейкемії хворіє біля 25000 чоловік, із них вмирає 15000-20000. Рівень смертності в останньому десятилітті різко знизився в результаті підвищення ефективності терапії. Гострі лейкемії складають біля 50-60% від всіх лейкемій, причому гостра мієлобластна лейкемія зустрічається дещо частіше, ніж гостра лімфобластна лейкемія. Хронічні лейкемії складають біля 40-50% від всіх лейкемій, причому хронічна лімфоцитарна лейкемія зустрічається дещо частіше, ніж хронічна мієлоцитарна лейкемія. В той же час у дітей доля лейкемій в структурі онкопатології займає майже половину всіх злоякісних новоутворень, що зустрічаються в дитячому віці.

Тому профілактичні та терапевтичні заходи повинні застосовуватися, в першу чергу, у пацієнтів з високим ризиком виникнення (ЛЕ).

Найбільш виражений позитивний вплив на результати лікування (ЛЕ) в останні роки мало вдосконалення алгоритмів лікування, спрямованих на ліквідацію бластних кризів, відновлення процесу нормального кровотворення та профілактику ускладнень.

Вищенаведені дані обумовлюють важливість та актуальність вивчення етіології, ключових ланок патогенезу, клінічних проявів, протоколів діагностики (ЛЕ) з метою оптимізації лікарської тактики налаштованої на раннє виявлення та адекватне лікування хворих на (ЛЕ).