VI. Контрольні питання.

1. Клінічне значення змін у формулі крові при захворюваннях легенів.

2. Клінічне значення змін у фізичних, хімічних властивостях, наявності чи відсутності патологічних включень у мокроті хворих на різні хвороби органів дихання.

3. Клінічне значення імунологічних, біохімічних досліджень у визначенні патогенетичних ланок, активності перебігу різних захворювань легенів.

4. Спірографічні зміни та їх інтерпретація при захворюваннях легенів різного генеза.

5. Зміни ЕКГ, ЕхоКГ-даних у хворих із захворюваннями легенів, ускладнених формуванням хронічного легеневого серця.

6. Значення Ro-логічного дослідження та УЗД в діагностиці захворювань легенів.

VII. Список літератури:

Основна:

1. Алгоритми невідкладної допомоги в практиці сімейного лікаря (навчально-методичний посібник ). – Чернівці: БДМА, 2004. – 325 с. .Алгоритми невідкладної допомоги в практиці сімейного лікаря (навчально-методичний посібник ). – Чернівці: БДМА, 2004. – 325 с.

2. Внутрішні хвороби / за ред. проф. І.М. Ганджі, проф. В.М. Коваленка. - Київ: Здоров’я. – 2002. – 999 с.

3. Загальні принципи оптимізації навчання та алгоритми виконання практичних навичок у загально-лікарський практиці. Навчальний посібник. Дніпропетровськ АРТ – ПРЕС 2004.

Додаткова:

1. Негоспітальна пневмонія у дорослих: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія ( методичні рекомендації ). Київ, 2003.- 36 с.

2. Окороков А.Н. Диагностика заболеваний внутренних органов. – Витебск.: Белмедкнига. – 2000. – Т.3. – 448 с.

Тематичний план практичних занять

Змістового модуля 4: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб крові та кровотворних органів ”

№ з/п	Тема	Кількість годин
26	Анемії	5
27	Гострі та хронічні лейкемії	5
28	Лімфоми та мієломна хвороба	5
29	Гемофілії та тромбоцитопенічна пурпура	5
Разом		20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

кафедри внутрішніх хвороб –1

“ ” _ 2008 р.

Протокол №

Завідувач кафедри професор В.Д.Сиволап

Методичні вказівки

до практичного заняття для студентів 4-го курсу

медичного та педіартичного факультетів

Анемії

методичні вказівки підготував

професор Сиволап В.Д.

Запоріжжя, 2008

Тема 26. Анемії (залізодефіцитна, В₁₂-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна). Визначення. Етіологічні фактори та патогенез. Механізми внутрісудинного та внутріклітинного гемолізу. Особливості клініки та лабораторної діагностики різних форм. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування різних форм. Переливання компонентів крові та компонентів. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Кількість навчальних годин: 5 годин

I. Науково-методичне обґрунтування теми: Залізодефіцитні анемії - надзвичайно поширені стани, при яких знижується вміст заліза в сироватці крові, кістковому мозку та депо. В результаті цього порушується утворення гемоглобіну, а в подальшому і еритроцитів, виникають гіпохромна анемія та трофічні розлади в тканинах.

Серед різноманітних анемічних станів доля залізодефіцитних анемій складає близько 80%. В країнах з помірним кліматом частота їх коливається від 10 до 20% у жінок та від 3 до 6% у чоловіків. Причинами, що призводять до розвитку залізодефіцитних анемій, є хронічні крововтрати, патологія шлунково-кишкового тракту, вагітність, пологи та лактація, інфекції, онкологічні захворювання, вроджений дефіцит заліза, аліментарна недостатність заліза.

Гемолітичні анемії - це група захворювань, які супроводжуються підвищеним руйнуванням еритроцитів. Значне поширення цих захворювань серед населення, а також необхідність диференціювання жовтяниць, що супроводжують ці захворювання, обумовлюють необхідність вивчення даної теми студентами.

В₁₂-фолієво-дефіцитні анемії - це група анемій, що розвиваються в результаті порушення синтезу ДНК та РНК і ускладнюють перебіг та лікування великої групи захворювань, серед яких: атрофічні гастрити, рак шлунка, хвороби оперованого шлунка, захворювання кишківника (в т.ч. глистяна інвазія, дисбактеріоз), захворювання печінки, гемобластози, вагітність, аліментарна недостатність тощо.

Поширеність цього виду анемій, циклічний перебіг, необхідність проведення курсового лікування та профілактики дефіциту вітаміну В₁₂ обумовлюють актуальність вивчення даної теми студентами.

Все вищевказане обумовлює актуальність даної теми та необхідність вивчення її

ІІ. Навчальна мета заняття: поглибити знання та практичні навички студентів за темою.

Знати ( = І, ІІ):

1. Сучасні визначення поняття різних форм анемій.

2. Сучасні класифікації анемій.

3. Етіологію, патогенез найбільш поширених форм анемій.

4. Основні клінічні синдроми при сидеропеніях, гемолітичних станах.

Вміти ( = ІІІ):

1. Провести диференційну діагностику: хронічних залізодефіцитних, В₁₂-фолієво-дефіцитних, гіпо- та апластичних анемій.

2. Провести антианемічне лікування при дефіцитних, гемолітичних, гіпопластичних формах анемій.

3. Надати невідкладну допомогу при анемічних комах.

Опанувати практичні навички ( = ІІІ):

1. Обстеження хворих гематологічного профілю.

2. Визначити основні кількісні показники дослідження крові (загального аналізу крові).

3. Правильно інтерпретувати цитологічні та біохімічні дослідження крові при патологічних станах ураження крові, органів кровотворення згідно навчальної програми.

4. Скласти план обстеження хворих з різними формами анемій.

5. Скласти план лікування (медикаментозний, гемотрансфузійний) окремо для кожної засвоєної форми анемій.

ІІІ. Зміст теми заняття:

Анемія – клініко-гематологічний синдром, який характеризується зменшенням гемоглобіну в одиниці об’єму крові за рахунок зниження його загальної кількості в організмі.

В основі розвитку анемічних станів лежать різноманітні патологічні процеси, у зв’язку з чим анемії здебільшого являються вторинними і розглядаються як синдром основного захворювання.

З урахуванням етіологічних, патогенетичних факторів побудована сучасна класифікація анемій: