Viіі. Література

– основна:

1. Хворостінка В.М. Факультетська терапія. –Харків:«Факт»,2000.- 888 с.

2. Малая Л. Т., Хворостинка В. Н Терапия. Заболевания органов дыхания.-Здоровье. Серия: «Внесерийные издания», 2000.- 888 с.

– додаткова:

1. Наказ Міністерства охорони здоров’я України №128 від 19.03.2007

Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія»

2. Сиволап В.Д. та ін. Класифікації терапевтичних захворювань.-навчальний посібник.-Запоріжжя, 2006.- 203 с.

3. Окороков А.Н. Диагностика болезней органов дыхания.- Москва: Медицинская литература, 2000.- 464 с.

Запорізький державний медичний університет

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри внутрішніх хвороб -1

«_____»__________________2008 р.

Протокол №

Зав. кафедри, професор Сиволап В.Д.

Методичні Вказівки

до практичного заняття для студентів 4-го року навчання медичного та педіатричного факультетів

Бронхіальна астма

Методичні вказівки підготував

асистент Бондаренко О.П.

Запоріжжя, 2008

Тема №22: Бронхіальна астма

Кількість навчальних годин: 5 годин

I. Актуальність теми

Бронхіальна астма – актуальна проблема практичної охорони здоров´я України. Результати великих епідеміологічних досліджень останього часу показали наявність суттєвих змін у структурі захворюваності та смертності населення. Статистика засвідчує щорічне зростання поширеності і захворюваністі на хронічні захворювання органів дихання (ХЗД). Незважаючи на певні успіхи у лікуванні БА, у більшості індустріальних країн ця патологія залишається серед найважливіших причин захворюваності у працездатному віці.

Тому профілактичні та терапевтичні заходи повинні застосовуватися, у першу чергу, у пацієнтів з високим ризиком виникнення БА.

Найбільш виражений позитивний вплив на результати лікування БА в останні роки мало вдосконалення алгоритмів лікування, спрямованих на відновлення бронхіальної прохідності, порушення якої зумовлюють ускладнення.

Вищенаведені дані обумовлюють важливість та актуальність вивчення етіології, ключових ланок патогенезу, типових та атипових клінічних проявів, протоколів діагностики БА з метою оптимізації лікарської тактики налаштованої на раннє виявлення та адекватне лікування хворих на БА.

II. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)

II.1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): α1

• про місце БА в структурі ХЗД, поширеність у різних вікових та етнічних групах;

• про статистичні дані щодо захворюваності, частоти виникнення ускладнень, летальності, найближчого та віддаленого прогнозу хворих на БА;

• про історію наукового вивчення БА та внесок вітчизняних вчених;

II.2 Студент повинен знати (засвоїти): α2

• етіологію БА;

• ключові ланки патогенезу БА;

• клінічну класифікацію БА;

• типові клінічні прояви БА;

• лабораторну та інструментальну діагностику БА;

• ускладнення БА;

• принципи лікування БА

II.3 Студент повинен оволодіти:

Навичками: α3

• збирання скарг та анамнезу захворювання;

• обстеження хворого на БА та виявлення основних симптомів і синдромів;

• сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз;

• визначення плану лабораторного та інструментального обстеження хворого (згідно протоколам діагностики БА);

Вміннями: α3

• інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень;

• провести диференційну діагностику з інфарктом міокарда з серцевою астмою, тромбоемболією легеневої артерії, ХОЗЛ, істерією та іншими клінічними станами, що супроводжуються задишкою;

• надати рекомендації стосовно режиму та дієти хворого на БА, враховуючи стадію захворювання, важкість стану та супутню патологію;

• скласти план лікування хворого на БА (згідно протоколам лікування БА) з урахуванням стадії захворювання, наявності ускладнень та супутньої патології;

• надати невідкладну допомогу у екстремальних ситуаціях та невідкладних станах.