Орієнтована потреба у вуглеводах з урахуванням хлібних одиниць

Категорія хворих	Кількість хлібних одиниць
Пацієнти, що тяжко фізично працюють	25-30
Пацієнти, що мають роботу середньої тяжкості	21
Молоді люди, що працюють сидячи	17
Люди віком понад 50 років фізично малоактивні	14
Пацієнти з надмірною масою тіла	19
Пацієнти з ожирінням	6

Схема 7

Вживання їжі упродовж дня з урахуванням хлібних одиниць

Час прийому їжі		Кількість вуглеводів
	12X0	16X0	25 ХО
1-й сніданок	2	4	5
2-й сніданок	2	2	3
обід	3	3	6
полуденок	1	2	4
вечеря	3	3	5
пізня вечеря	1	2	2

Схема 8

Вживання алкоголю хворими на цукровий діабет

Вживання алкогольних напоїв хворими на цукровий діабет не бажане. Якщо пацієнт не дотримується цієї рекомендації, бажано обмежитися прийманням такої дози алкоголю, що не перевищує 30г чистого етанолу. Така кількість його міститься в 75мл 40% напоїв, у 250мл сухого вина (12 %), у 600мл пива.

Вживаючи алкоголь, слід дотримуватися таких правил:

1. Зменшувати дозу пероральних цукрознижуючих препаратів та інсуліну напередодні планового споживання алкоголю.

2. До вживання алкоголю та після цього їсти вуглеводну їжу (каші, хліб). Це сповільнює всмоктування алкоголю та запобігає гіпоглікемії.

3. Не вживати міцних алкогольних напоїв.

4. Хворим на цукровий діабет дозволяється вживання пива в об’ємі 500мл, що містить всього 1,5 ХО.

Схема 9

Метаболічний синдром

Це симптомокомплекс таких патологічних станів:

- інсулінорезистентність;

-гіперінсулінемія та високий рівень С-пептиду;

- порушення толерантності до глюкози;

- гіпертригліцеридемія;

- зменшення вмісту ліпопротеїнів високої щільності;

- абдомінальне ожиріння (андроїдне, за типом яблука);

- артеріальна гіпертензія;

- гіперандрогенія в жінок.

Часто можуть бути порушення пуринового обміну, поліцитемія, гіпернатріємія.

Схема 10

Пероральні цукрознижуючі препарати:

1. Похідні сульфонілсечовини.

Перша генерація: толбутамід, карбутамід, ацетогексамід, толазамід, хлорпропамід.

Друга генерація: глібенкламід, гліквідон, гліпізид, гліклазид, гліборнурид.

Третя генерація: глімепірид.

2. Похідні бігуанідів - метформін.

3. Натеглінід, Репаглініди.

5. Глітазони.

6. Глюкомодулятори: інгібітори α-глюкозидази, гуарова смола, харчові волокна.

Схема 11

Ліки, що посилюють дію цукрознижувальних сульфаніламідних препаратів

Препарати	Механізм впливу
Нестероїдні протизапальні препарати, сульфаніламіди, антикоагулянти непрямої дії	Конкурують за зв’язок з білками плазми крові
Інгібітори моноаміноксидази	Пригнічують метаболізм у печінці
β-адреноблокатори, алкоголь	Підвищують чутливість до інсуліну

Схема 12

Препарати, що пригнічують дію сульфаніламідних цукрознижувальних препаратів:

Препарати	Механізм впливу
Кортикостероїди, глюкагон, тиреоїдні гормони, естроген-гестагенні препарати	Пригнічують гіпоглікемізуючу дію інсуліну
Діуретики	Пригнічують інсулінову секрецію
Адреноміметики	Посилюють глікогеноліз

Схема 13

Встановлення групи інвалідності внаслідок захворювань, травм, природжених дефектів(з Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої МОЗ України 22.11.91 № 16.01.20)

Перша група інвалідності	Різко виражене обмеження життєдіяльності. Потреба в постійному сторонньому догляді чи допомозі. Виконання різних видів праці можливе лише за компенсації анатомічних ефектів чи створення спец, умов вдома чи на виробництві
Друга група інвалідності	Різке обмеження життєдіяльності та соціальної адаптації. Хворі не потребують постійної сторонньої допомоги
Третя група інвалідності	Обмеження життєдіяльності, значне зниження соціальної адаптації внаслідок значного утруднення в навчанні, пересуванні, спілкуванні, участі у трудовій діяльності

Схема 14