8. Будова статевих клітин: яйцеклітини і сперматозоїда.

Яйцеклітина: первинна оболонка, зовнішній кортикальний шар (кортикальні гранули – кислі глікозаміноглікани), блискуча зона(скупчення відростків фолікулярних клітин всередині), променистий вінець (ядра фолікулярних клітин ззовні), фолікулярні клітини. Типи яйцеклітин: У основу класифікації яйцеклітин покладена кількість жовтка в їх цитоплазмі. За цією ознакою яйцеклітини поділяють на алецитальні (без жовтка);оліголецитальні (маложовткові);мезолецитальні (з середньою кількістю жовтка);полілецитальні (багатожовткові).

Інша класифікація яйцеклітин заснована на розподілі жовтка в цитоплазмі. За цією ознакою розрізняють: ізолецитальні або гомолецитальні яйцеклітини в яких жовток розподілений рівномірно по цитоплазмі; телолецитальні яйцеклітини в яких жовток розподілений нерівномірно; центролецитальні — яйцеклітини, в яких жовток знахо­диться в центрі.

Сперматозоїд: головка(локалізація гіалуронідази, акросома, ядро, проксимальна центріоля), шийка(дистальна центріоля), середня частина(мітохондріальна спіраль, мікротрубочки), хвостик.

9. Основні процеси ембріогенезу. Періоди ембріогенезу. Ранній ембріогенез: загальна характеристика.

Онтогенез можна розділити на наступні періоди:

1. Прогенез (гаметогенез);

2. Пренатальний онтогенез (ембріогенез);

3. Постнатальний онтогенез.

Прогенез — формування статевих клітин (сперматозоїдів і яй­цеклітин). Основна подія прогенезу: мейоз і утворення гаплоідного набору хромосом (n). Унаслідок мейозу відбувається рекомбінація генетичного матеріалу. Тому брати і сестри при однаковому генотипі батьків мають свій власний, унікальний генотип.

Ранній ембріогенез — частина онтогенезу, що включає наступні стадії:1. запліднення і утворення зиготи; 2.дроблення і утворення бластули (бластоцисти); 3.гаструляція; 4.гістогенез і органогенез; 5.системогенез.

Ембріогенез починається із запліднення сперматозоїдом яйце­клітини. Основна подія — відновлення диплоїдного набору хромо­сом (2n).

Дроблення (кінець першої доби) — ділення зиготи без рос­ту дочірних клітин до розмірів матерінської. Дроблення у люди­ни повне нерівномірне асинхронне. Існують два роди бластоме­рів: крупні темні і дрібні світлі. Світлі бластомери обростають одним шаром темних бластомерів, даючи початок трофобласту. Скупчення темних бластомерів формує ембріобласт. У зарод­ку утворюється порожнина, заповнена рідиною і оточена трофо­бластом, що складається з одного шару клітин. До трофобласту зсередини прилягає купка клітин ембріобласта — зародковий вузлик. В результаті даних перетворень зародок набирає вигляду бластоцисти.

Гаструляція (7-а доба) — процес утворення двошарової гастру­ли з одношарової бластули. Проходить в два етапи (фази):

1. Перша фаза — деламінація (розщеплювання) — завершуєть­ся утворенням епібласта і гіпобласта;

2. Друга фаза — міграція. Відбувається переміщення клітин зовнішнього шару зародкового щитка у напрямі до майбутнього заднього полюса тіла, внаслідок чого формується первинна смуж­ка. На передньому кінці первинної смужки формується первин­ний (гензеновський) вузлик. По медіальній лінії первинна смуж­ка злегка продавлюється — утворюється первинна борозенка. На вершині первинного вузлика виникає впячування — первинна ям­ка. Наперед від первинного вузлика розташовується матеріал май­бутньої хорди (хордальна пластинка), а ще далі спереду її оточує у формі широкого серпа матеріал майбутньої нервової системи (не­рвова пластинка). Первинна смужка є матеріалом майбутньої ме­зодерми. Клітини мезодерми зміщуються вперед і в сторони, роз­ташовуючись з боків (справа і зліва) від хордального відростка. Та­ким чином, формується характерний для хордових осьовий комп­лекс зачатків.

Підсумок гаструляції — формування трьох зародкових листків: енто-, екто- і мезодерми.

Одночасно з гаструляцією (7—а доба) відбувається імплантація.

Гістогенез і органогенез (з 20—го дня). Диференціювання клі­тин йде двома шляхами: у зачатки тканин і органів зародка і в поза­зародкові органи.