2. Загальні відомості про ливарний цех, його роль та місце в структурі заводу

Прості заготовки звичайно отримують ковкою ( штамповкою), зварюванням - складні ( фасонні ) заготовки. Простіше, економніше і швидше виготовляти заготовки методом відливки у ливарних цехах.

Найбільше розповсюдження у машинобудуванні отримав метод виготовлення заготовок-відливок у ливарних формах.

Литво має слідуючі переваги, порівняно з іншими способами отримання заготовок:

• для отримання відливок використовуються різні матеріали(метали та їх сплави, неметали);

• цим способом можливо отримати деталі різної складності, практично різної маси, конфігурації та розмірів;

• витрати металу на відливки та припуски на механічну обробку менше(у 1,5 –2 рази) ніж на інші види заготівок;

• використання відходів у ливарному цеху;

• литво має найбільш короткий технологічний цикл.

З огляду на це, ливарне виробництво по праву вважають основою машинобудування.

У сучасних умовах ливарні цехи машинобудівних заводів, а також які входять в структуру металургійних, будівельних і інших підприємств, роблять фасонні виливки, маса яких коливається в широких межах – від декількох грамів до 300 т. З урахуванням маси (у кг) чавунні і сталеві виливки прийнято підрозділяти на групи: дрібні – до 100, середні – до 1000, крупні – до 5000, тяжкі – до 15000 і особливо тяжкі – більше 15000.

3. Класифікація ливарних цехів. Типи ливарного виробництва

Класифікація ливарного цеху дозволяє вибрати оптимальний варіант техпроцесу, визначити виробничу структуру цеху, склад обладнання, степінь механізації та автоматизації виробничих процесів, особливості в організації та плануванні виробництва.

Ливарні цеха класифікуються:

1.По роду сплаву:

1.1. Цех сірого чавуну.

1.2. Цех ковкого чавуну.

1.3. Цех стального литва.

1.4. цех кольорових сплавів.

2. По потужності:

2.1. Малої потужності ( 20000 т/рік)

2.2. Середньої потужності ( 20000 - 50000 т/рік)

2.3. Великої потужності ( більше 50000 т/рік)

3. По галузі машинобудування:

3.1. Легкого машинобудування.

3.2. Автомобілебудування.

3.3. Тракторного машинобудування

3.4. Важкого машинобудування.

3.5. Хімічного машинобудування.

4. По типу виробництва:

4.1. Цех індивідуального і експериментального виробництва.

4.2. Цех дрібносерійного виробництва.

4.3. Цех крупносерійного виробництва.

4.4. Цех масового виробництва.

5. По степені механізації та автоматизації:

5.1. Цех малої та середньої механізації.

5.2. Цех високої механізації.

5.3. Цех повної автоматизації

6. По складності литва:

6.1. Простої конфігурації ( маловідповідальне литво).

6.2. Середньої конфігурації (звичайне машине литво).

6.3. Складне по конфігурації (відповідальне литво).

Ливарне виробництво характеризується трудомісткістю, серійністю і номенклатурою відливок, які випускаються. Під трудомісткістю розуміють час, затрачуваний для виробництва виливка, під серійністю — кількість однакових відливок, що випускаються щомісяця, а під номенклатурою - їх розмаїтість (число найменувань відливок, які випускаються).

Розрізняють наступні основні типи ливарного виробництва:

• одиничне,

• серійне,

• масове.

Одиничне (індивідуальне) виробництво характеризується випус­ком у невеликій кількості самих різних відливок. При цьому ви­робництво окремих відливок може періодично повторюватися.

Серійне виробництво характерно періодичним випуском відливок обмеженої або широкої номенклатури значними або невеликими партіями.

Із врахуванням об’єму та номенклатури випуску відливок серійне виробництво прийнято розділяти на дрібносерійне та крупносерiйне.

Масове виробництво характеризується безперервним випуском відливок певної номенклатури у великій кількості.