Сосненко М.Н., Святкин Б.К. Общая технология литейного производства. - М.: Высш. школа. 1975. с.
Емельянова а. П. Технология литейной формы. - м.: Машиностроение, 1986. С.
Титов н. Д., Степанов ю. А. Технология литейного производства. - м: Машиностроение. 1985. С.
Могилев В. К., Лев О. И. Справочник литейщика. - М.: Машиностроение. 1988. с.
Загальні відомості про завод I його структуру
Заводи - це підприємства, які складаються з цілого ряду цехів. Структура заводу показана на мал.1. В цехах виготовляють окремі деталі, які поступають в складальні цехи або дільниці, де їх складають в окремі вузили, механізми і агрегати, а потім і машини.
За характером виробництва цехи діляться:
заготівельний, (ливарні, ковальні, цехи холодної штамповки і т. д.)
механооброблювальні
складальні
д
опоміжні
(інструментальні, модельні,
ремонтно-механічні, транспортні,
теплосилові).
Мал. 1.
Всі цехи розміщають у виробничих приміщеннях, у відповіді технологічним процесам виробництва, з врахуванням зручності виконання міжцехових транспортних операцій, постачання силовою енергією і матеріалами.
На території підприємств є автомобільні дороги і залізничні колії для підвезення вихідних матеріалів і вивезення готової продукції і відходів.
Виробничою діяльністю підприємств керує начальник виробництва у відомстві якого знаходиться виробничо-диспетчерський відділ. Задачею відділу є розробка виробничих планів цехів і контроль за їх діяльністю з метою своєчасного випуску продукції, а також своєчасного забезпечення матеріалами. Цехами керують начальники цехів, які мають у своєму розпорядженні інженерно-технічний персонал.
Цехи мають декілька відділень, дільниць (наприклад формувальне, плавильне і т. д. ). Роботою відділень керує старший майстер підрозділами які входять до складу дільниць-майстер або бригадир.
Заходи по вдосконаленню технологічних процесів, механізації і автоматизації виробництва розроблюються технологічними і конструкторськими бюро, які на крупних підприємствах знаходяться у розпорядженні начальника цеху, а у найбільш дрібних - головного інженера заводу.
Якщо підприємство працює у декілька змін, то роботою керує начальник зміни або старший майстер. Майстер видає виробниче завдання робітникам і несе відповідальність за виконання виробничого плану.
Перш ніж побудувати машину (автомобіль, токарський верстат, насос і ін.), у конструкторському відділі машинобудівного заводу створюють її проект, роблять необхідні розрахунки і вичерчують на папері складальне креслення машини в цілому, а потім робочі креслення її окремих деталей. З урахуванням призначення й умов роботи кожної деталі, на її робочому кресленні вказують матеріал, з якого вона повинна бути виготовлена, допуски на розміри, що обумовлюють її точність, а також необхідну шорсткість поверхонь.
Допуски на розміри литих деталей і шорсткість їхніх поверхонь регламентуються стандартом. На робочому кресленні деталі (див. мал. 3, а) шорсткість її поверхонь обмовляється знаком, над яким ставиться цифра, яка указує висоту нерівностей у мікронах. Шорсткість замірюється спеціальними приборами –профілометрами. Необхідні для нормальної роботи машини точність і шорсткість поверхонь деталей досягаються при механічній обробці заготовок на токарських, фрезерних, шліфувальних і інших металорізальних верстатах
Процес створення машини починається в технічному відділі заводу, а потім у цехових технологічних бюро, де технологи розробляють найбільш раціональні процеси виробництва окремих деталей і зборки машини з обліком наявних на даному підприємстві виробничих умов і створюють технологічну документацію (технологічні карти, креслення оснащення і пристосувань, інструкції й ін.), які визначають характер і особливості виробничих процесів, зв'язаних з випуском машин.