
- •3.Етика як філософська наука про мораль.
- •9.Етика китаю
- •8.Етика давньої індії
- •10. Етичні вчення античної епохи
- •11.Етичні ідеї софістів
- •15. Етика середньовіччя: провідні ідеї
- •17. Етика Нового часу: відправні точки та корінні проблеми
- •18.Етика обов’язку Канта
- •20.Етика Ніцше
- •31.Проблеми походження моралі
- •4.Взаємозвязок етиики з іншими науками
- •5.Напрямки етики
- •12. Етика сократа
- •13.Етика платона
- •14. Етика арістотеля
- •16.Етика відродження
- •19. Етика гегеля
- •22. Основні етапи розвитку української етичної думки
- •23. Етичні погляди мислителів київської русі
- •24.Особливості козацької моралі
- •25. Етичні погляди києво – могилянської академії
- •26. Етичні ідеї сковороди
- •27. Українська етична думка хіх – ххст.
- •28. Етичні ідеї вернадського
- •29. Ідея кордоцентризму
- •30. Ідея конкордизму виниченка
- •34. Золоте правило моральності
- •35.Мораль як система регуляції поведінки
- •36.Мораль та інші форми регуляції поведінки
- •37. Проблема моральної свободи людини
- •38. Проблема морального вибору
- •39.Моральна відповідальність людини
- •40. Етичні цінності
- •41.Моральна оцінка вчинку
- •42.Основні етичні категорії
- •43.Проблема добра за арістотелем
- •44.Поняття морального добра
- •45.Концепції походження зла
- •46. Взаємозвязок добра і зла
- •47.Обовязок як етична категорія
- •48.Совість як категорія етики
- •49.Етична категорія справедливості
- •50.Щастя як категорія етики
- •51.Етика спілкування
- •52.Толерантність як необхідна умова спілкування
- •53.Повага як моральна основа спілкування
- •54. Специфіка феномену товаришування
- •55.Моральні аспекти дружби за арістотелем
- •56.Етичні проблеми феномену любові за е.Фроммом
- •57.Вчення арістотеля про чесноти
- •59.Етичні ідеї володимира мономаха
- •60.Розуміння щастя у філософії сковороди
- •61.Етичні ідеї у праці с.Кримського "з усіх прав людини найважливішим є право бути іншим"
- •65. Особливості етики "благовіння перед життям" у праці Штейцнера
- •66.Справедливість як соціальна норма та особиста чеснота у роботах о.Хоффе
- •67. Професійна етика. Етичний кодекс педагога та психолога
- •62. Проблема національного у роботі м.П. Драгоманова
- •7. Основні етапи розвитку етичної думки
4.Взаємозвязок етиики з іншими науками
Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами — онтологією (вченням про буття), гносеологією (теорією пізнання), аксіологією (вченням про цінності), праксеологією (вченням про буттєву практику людини).
Спорідненість етики з гносеологією зумовлена необхідністю осмислення природи, сутності, структури і функцій моралі, піднесення моральних уявлень, які загалом належать до буденної свідомості, до рівня наукових понять.
З аксіологією етику ріднить аналіз природи та сутності абсолютних, безумовних цінностей, до яких належить передусім добро.
- перебуває в органічному зв'язку з праксеологією, яка досліджує активне, дійове, практичне ставлення людини до світу, можливості, способи й межі її діяльності, зокрема проблему свободи і необхідності та різні способи її розв'язання — фаталізм (панування над людиною невідворотних сил); волюнтаризм (проголошення волі як першооснови і творця дійсності); концепції, в яких переборюються крайнощі фаталізму й волюнтаризму.
Як наука про належне етика перебуває у взаємозв'язках із футурологією (лат. futurum — майбутнє і грец. logos — слово, вчення) — наукою про майбутнє людства.
Крім того, вона взаємодіє з естетикою, психологією, педагогікою, історією, етнографією, культурологією, мистецтвознавством, іншими науками, які досліджують буття людини. Проте координувати дослідження моралі може тільки етика.
1.АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕТИКИ
Сучасний етап у розвитку етичної науки пов'язаний з питаннями, від характеру вирішення яких багато в чому залежить становище людини у світі. Й оскільки філософія не без підстав завжди пов'язувалася з людською мудрістю, а етика - з мудрістю життя, їм по праву й належить осмислювати ступінь неблагополуччя в людському домі, піднестися до осягнення стану світу, шляхом аналізу того, що відбувається, знайти причини, котрі потрясають основи специфічно людського способу існування. Коло сучасних проблем етики скл.:
ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЮДИНИ, ЯК СУБЄКТА МОРАЛЬНОСТІ;
ВИТОКИ МОРАЛІ, ІСТОР.Р-К МОРАЛІ;
ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ЕТИКИ( ДОБРО-ЗЛО, ЧЕСТЬ,СОВІСТЬ, ОБОВЯЗОК-СВОБОДА)
МОРАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЯК ФЕНОМЕНОЛОГІЯ МОРАЛІ
ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА
5.Напрямки етики
В етиці виділяють наступні напрямки досліджень:
(6.) Метаетика - вивчення походження і значення етичних категорій і понять, вирішення проблеми існування загальнолюдської, універсальної й історично незмінною етичної системи.
Нормативна етика - пошук принципу (або принципів), що регулюють поведінку людини, направляють її вчинки, які визначають критерії оцінки морального добра. Чи існує правило, яке може виступати в якості такого принципу для всіх випадків?
Прикладна етика вивчає приватні проблеми і застосування моральних ідей і принципів, сформульованих у нормативній етиці, в конкретних ситуаціях морального вибору. Прикладна етика тісно взаємодіє з соціально-політичними науками.
12. Етика сократа
Філософія Сократа народжувалася під двома основними девізами: „Пізнай самого себе”, і „Я знаю, що нічого не знаю”.
При філософському дослідженні етичних проблем Сократ користувався методом, який він називав майевтикою. Ціль майевтики – всебічне обговорення будь-якого предмету, визначення( дефініція) поняття. Сократ першим підніс знання до рівня понять. Якщо до нього філософи і користувались поняттями, то робили це стихійно. І тільки Сократ звернув увагу на те, що якщо нема поняття. то немає і знання.
Отже, метод Сократа переслідував досягнення понятійного знання. Це досягнення відбувалось за допомогою індукції( наведення), сходження від одиничного до загального. Головне для Сократа – процес пошуку понять.
Переконання Сократа в існування об’єктивної істини приводить його до висновку, що існують об’єктивні моральноі норми, що відмінність між добром і злом не відносна, а абсолютна.
Поставивши у центр своєї філософії людину, Сократ стверджує, що пізнати світ людина може, тільки пізнавши душу людини і її справи, і в цьому основне завдання філософії.