28. Етичні ідеї вернадського

В.І. Вернадський (1863- 1945) та його праці "Етика" (1880 р. - незавершена), "Декілька слів про ноосферу" (1944), "Наукова думка як планетарне явище" (1945) та інші мають велике значення для становлення екологічної етики, адже антропокосмічна система поєднує в єдине гармонійне ціле такі аспекти розвитку людства, як природний і соціальний. Терміном "ноосфера", уведеним В. Вернадським для позначення нового стану в еволюції природи, пов'язаного з появою людської свідомості, він став називати етап еволюції біосфери, обумовлений цілеспрямованою на перетворення природи діяльністю.

В. Вернадський визначає такі необхідні умови створення ноосфери: піднесення наукової думки; створення єдності людства на ґрунті інтернаціоналізації науки, моральна відповідальність вчених за використання наукової роботи для руйнівної мети, соціальні науки. Ключовою ідеєю мислителя є те, що перехід біосфери в ноосферу, тобто царство розуму, є закономірним і невідворотним етапом розвитку матерії.

Центральною темою вчення про ноосферу є єдність біосфери і людства.

Таким чином, вчення про ноосферу В. Вернадського стало стимулом у формуванні нової картини світу, що спрямована перш за все на знання як істину у пізнанні, а не підкоренні законів природи (екологічного імперативу), перегляду усієї сукупності традиційних світоглядних уявлень про місце і роль людини у природі і суспільстві, виявленні нових цінностей, пріоритетів і норм буття суспільства.

29. Ідея кордоцентризму

кордоцентризм (грец. kardia — серце) — властиве ментальній свідомості українців прагнення пов'язати ентузіастичні настанови людини з її чуттєвою сферою, охопити в обмеженому безмежне, відносному — абсолютне. Ґрунтується він на переконанні, що серце як прихований центр центрів зводить воєдино мислення, волю і віру. З часом кордоцентризм викристалізувався у напрям української філософії. УКРАЇНСЬКИЙ КОРДОЦЕНТРИЗМ - підстава української духовності. За цим

поняттям провідну роль у житті людини відіграють не розумовораціональні сили,а

їїемоції, почуття. Мотивацією дії виступає не розум, а серце. У.к. -

екзестенція, щовиступає основою самого буття або й частиною природи укр.

народу. Основою К. є живе і чутливе серце людини.

30. Ідея конкордизму виниченка

Варто зазначити, що над розвитком власної філософської теорії Винниченко працював не менш натхненно, ніж над картинами. Так само, як і малювання, створення власного «рецепту щастя» займало значну частину його часу, після того, як він оселився в Мужені.

— Ідея конкордизму — це результат тривалих роздумів, досліджень і вивчень різних релігій, які є на нашій планеті, тих моральних принципів і засад, які формували людство протягом багатьох віків, — розповідає «Дню» Микола Жулинський. — До цієї ідеї Винниченко прийшов, намагаючись певною мірою дати людству рецепт удосконалення людини та життя, формування «морального» світу. Декому це здається наївним і нереальним. Безперечно, важко повірити в те, що цю ідею можна було б реалізувати. Для цього потрібна воля всього людства. Але конкордизм як ціла система поглядів, уявлень Володимира Винниченка щодо буття людини й майбутнього людства — надзвичайно цікава. Я переконаний, що рано чи пізно людству доведеться поглянути на те, як воно живе, які відносини існують між людьми, як людина ставиться до природи, як ставиться до себе і чи перебуває людина в гармонії з собою та оточуючим світом. Винниченко відчув потребу гармонізації внутрішнього світу людини із оточуючим світом. З цією метою він багато років так натхненно створ